О влиянии реформы энергорынка на ситуацию с зеленой  энергетикой, "красных линиях" для власти от инвесторов и возможности дальшейшего взаимодействия двух сторон по реструктуризации тарифов и развитию отрасли ВИЭ рассказала в интервью Энергореформе директор Европейско-украинского энергетического агентства (ЕУЭА) Александра Гуменюк (укр).

Рік закінчується, питання реструктуризації договорів з відновлюваної енергетики залишилося відкритим, всі сторони займають жорсткі позиції, домовленості немає. Що далі?

Єдине, що я чую зараз, що в усіх бідах з енергетикою винні "зелені". Втім, ми не втрачаємо надію на переговори зі стейкхолдерами енергоринку. Там працюють професіонали, з якими, сподіваюсь, все-таки знайдемо компроміс. Тим більше, допомагати у налагодженні діалогу нам буде Центр з питань вирішення спорів Секретаріату Енергетичного співтовариства. Іноді третя сторона допомагає зрозуміти один одного краще. Ми запросили Секретаріат до м‘яких переговорів. Не з метою когось до чогось спонукати  чи агресивно нападати, користуючись підтримкою європейських партнерів. Наша мета – конструктивний діалог. Інвестори не розділяють позицію, яку запропонувало Міністерство енергетики та захисту довкілля.

Саме відсутність результату в пошуку компромісного рішення з Міністерством протягом жовтня та листопада вмотивувала інвесторів до ініціативи законопроекту 2543, який підтримала та зареєструвала група народних депутатів.

Більшість учасників сектору ВДЕ висловили підтримку цього законопроекту з додатковими коментарями до нього.

Водночас Мінекоенерго чомусь вважає, що інвестори не готові до переговорів. Ми готові. Ми відкрито інформуємо про свою позицію всі сторони, останній наш лист кілька днів тому був до Президента України. Сподіваюсь, емоції вляжуться, ми почнемо конструктивні переговори і будемо мати зважений проект закону.

З одного боку, залучені сильні переговорники Energy Community, а з іншого складається враження, що розраховувати на підтримку в держорганах і компаніях уже складно, принаймні, публічно представники держави не надто лояльно налаштовані до "зелених".

Я все-таки не втрачаю надію, що Мінекоенерго залишається прозеленим. Сам міністр Оржель свого часу очолював Асоціацію відновлюваної енергетики, він прекрасно знає, що це за сектор і як важливо його підтримувати. Замміністра Костянтин Чижик залучений до Національно інвестиційної ради при Президентові, знає, що таке інвестиції, як їх важко залучати і як важливо відстоювати, щоб вони зберігалися. До того ж вони насамперед зацікавлені в євроінтеграції, і вони, сподіваюсь, приймуть правильне рішення. НАК "Укренерго" зараз доводиться щодня вирішувати оперативні проблеми з балансуванням енергосистеми, тому вони ці питання піднімають. Вони, як би це сказати,­ реалісти.

З енергетичним комітетом парламенту теж все не так однозначно – частина його відверто "прозелені".  Хтось змінює свою думку про відновлювану енергетику, коли більше про неї дізнається. Наприклад, що будувати станції ВДЕ дешевше, ніж нові атомні енергоблоки з нуля.

І сьогодні самі інвестори кажуть, гаразд, тариф не може бути таким високим, але давайте тоді рухатися далі по стратегії – нехай будуть аукціони. Може, для початку вони й не будуть супервдалими, але починати треба. А наступний етап – це ринкові ціни на електроенергію і можливість вибору споживачем не тільки постачальника, але й виробника.

Відносно ролі Energy Community є ще одне питання. Як гадаєте, вони наполягатимуть на внесенні змін до Конституції та створенні незалежного регулятора НКРЕКУ?

Справді, в ідеалі потрібні зміни до Конституції, щоб можна було у правовому полі створити незалежного регулятора. Але ця проблема виникла ще влітку, коли у червні своє рішення виніс Конституційний суд. Все це обговорювалося на нараді на дуже поважному рівні – були залучені й делегація ЄС, і Energy Community, і USAIDE, і DIXI Group, сама НКРЕКУ. Всі знають, які європейські вимоги до регулятора. І зміни до закону про НКРЕКУ не будуть відповідати нормам ЄС. Водночас зміни до Конституції – це довга процедура, щонайменше півроку. Зараз є подання президента про внесення таких змін до Конституції. Сподіваюсь, вони будуть прийняті. Було б непогано, якщо б це сталося вже в перші місяці року. А чи буде наполягати на цьому Energy Community? Згадайте, як два місяці тому його директор Янез Копач прокоментував відсутність змін до закону про НКРЕКУ у зв’язку з наближенням терміну виконання рішення Конституційного суду. Він не говорив, що Україна зобов‘язана це зробити, він просто сказав, що у нас залишається мало часу. У європейських партнерів України є інші важелі впливу – наприклад, обмеження підтримки, фінансування, доступу до енергоринків, питання тієї ж євроінтеграції. Це в інтересах самої України – діяти за європейськими правилами.

А інвестори? У якому варіанті діяльності регулятора вони зацікавлені?

На цьому етапі інвесторам важливі наслідки – якщо НКРЕКУ втратить свою легітимність, то що їм тут робити? Але, як бачимо, закон вже прийнято, навіть не вдалися намагання заблокувати його підписання, тож, сподіваюсь, він буде-таки підписаний. Але позиція нашого агентства чітка  – регулятор має бути незалежним, тому потрібні зміни до Конституції.

Традиційно про наслідки запровадження нової моделі енергоринку. Ваша оцінка.

Власне, для інвесторів у секторі відновлюваної енергетики запуск нової моделі видавався не принципово важливим, оскільки вони за свою електроенергію отримують "зелений" тариф, який не формується на вільному ринку, а є фіксованим. Тим не менше, відбулася трансформація нарахування цього "зеленого" тарифу. У новій моделі його платником є ГП "Гарантований покупець". Водночас, для уникнення різних ризиків  обмежено участь в ринку "Енергоатому" та "Укргідроенерго". І гроші у "Гарантованого покупця" на "зелений" тариф можуть бути тільки від "Укренерго".

Логічно, що "Укренерго" за таких умов, аби мати змогу забезпечити трансфер коштів, має піднімати вартість тарифу на передачу електроенергії та диспетчеризацію.

У свою чергу ми бачили влітку, що це викликало незадоволення відомих усім великих промислових споживачів. Так, в їхньому незадоволенні теж є сенс, бо питання собівартості продукції – це питання конкурентоздатності. Але тоді один судовий позов заблокував всю систему, і це у свою чергу викликало шалене незадоволення вже інвесторів ВДЕ. Але, наголошу, якщо Укренерго не буде піднімати свій тариф, тоді не буде ресурсів для компенсації "зеленого" тарифу.  І це вже непогано, що днями НКРЕКУ підвищили тариф на передачу з 58 коп до 155 коп за МВт. Тому попри те, що є законодавче поле як державна гарантія, є "зелений" тариф, ситуації виникають непрості.

І однозначно інвестори ВДЕ не можуть опинитися осторонь реформи, та вони й самі намагаються долучитися до неї, аби допомогти розібратися.

Але я не хочу, щоб склалося враження, що саме реформа ринку електроенергії вплинула на те, що ми дійшли тепер до необхідності реструктуризації. Вплинуло те, що довгі роки була повна бездіяльність з підтримки енергосистеми, пропущені строки по реформам субсидування, з формування накопичення фондів енергетичної системи, занадто низький тариф для "Укренерго", PSO на втрати в мережах не стимулює інвестувати в модернізацію. Але шкода, що тепер зелена енергетика розглядається як джерело всіх негараздів в енергетиці.

Хоча згідно з дослідженням Clean Energy Lab, вплив ВДЕ на ціну електричної енергії є обмеженим – в середньому нижче 25 копійок на кожен КВт/год для малого і середнього бізнесу при вартості електричної енергії 3 грн за КВт/год.  

У 2020 році підтримка ВДЕ становитиме 6,1% в кінцевій ціні для малого непобутового споживача і не перевищить 8-9% у майбутній періодах. Потенційний ефект на ціну електричної енергії від зниження зеленого тарифу (ЗТ) не значний. Зниження ЗТ на 1 % може дати економічний ефект в ціні мінус 0,3%.

Відповідно інвестори й пропонують: ми йдемо назустріч, розуміючи всі проблеми, але й від держави очікуємо відповідних дій. 

Інша проблема – це абсолютна дискомунікація між основними стейкхолдерами на ринку. Мінекоенерго, "Укренерго", НКРЕКП, депутати - кожен щось своє думає і планує. Я приєдналася до агентства ще в січні 2018 року, тоді почали обговорювати закон про "зелені" аукціони на робочих групах.  І, наприклад, завжди всі дивувалися, коли "Укренерго" говорила, що у нас система не збалансована, навантаження в південних регіонах. Це було дивно, що полісімейкери не зустрічаються чи то на робочих групах, чи на team building, чи просто на каву. Звісно, це різні організації, у них різні завдання, але вони всі є відповідальними за енергетичну систему України. Коли вони не обмінюються інформацією, не виробляють спільного рішення, викидають на ринок кожен свої ідеї, які щоразу стають шоком для інвесторів, над цим треба працювати.

До речі, законопроектом про реструктуризацію умов договорів з відновлюваної енергетики передбачено плюс для "Гарантованого покупця" 2,8 млрд. грн.  Попри все, здається, це не ті гроші, заради яких потрібно було затівати реструктуризацію, наслідки якої досі непередбачувані. Чи не простіше було вирішити питання дефіциту "ГарПо", наприклад, завдяки кредиту? Такі варіанти інвестори не пропонували?

Так саме одним з аргументів влади проти законопроекту і є начебто недостатній фінансовий ефект від його реалізації для "ГарПо". Але якщо орієнтуватися на ті 2,8 млрд грн, які може принести реструктуризація, то справді альтернативним їй варіантом можна було розглядати кредитування під лояльні відсотки. Україна багато співпрацює з різними фондами, з міжнародними фінансовими інститутами, які пропонують залучати позикові кошти під невеликий відсоток.

Нещодавно я спілкувалася з представником одного з них, який сказав, що можна було залучити ці кошти під 1% річних, покрити дисбаланси "ГарПо" і не робити такого галасу.

Я ще тоді запитала, чи зверталися самі фонди з такою пропозицією до влади. На це мені відповіли, що не фонди мають ходити за стейкхолдерами і пропонувати гроші. Інвестори теж не зверталися до влади з такою пропозицією. Мабуть, знали відповідь наперед. Тому, на жаль, запущений маховик реструктуризації. І наступного року нам всім доведеться багато над цим працювати. 

Отож, позиція інвесторів. Про це багато говорили, тому давайте узагальнимо, з чим вони виходитимуть на переговори.

Окреслю «червоні лінії», яких будуть притримуватись інвестори в подальшому діалозі з владою щодо реструктуризації зеленого тарифу.

По-перше, схема реструктуризації «зеленого» тарифу (ЗТ) має добровільний характер, тобто до ВДЕ електростанцій, які вирішили залишитися на старій схемі підтримки, не застосовуватимуться жодні санкції. Цей принцип узгоджується з численними публічними заявами президента та прем'єр-міністра України протягом останніх місяців про те, що ретроспективних змін до законодавства не буде і будь-яке рішення слід шукати в діалозі з інвесторами.

По-друге, параметри реструктуризації «зеленого» тарифу (% зменшення ЗТ, строк тривалості договору купівлі-продажу електроенергії після реструктуризації, запропоновані покращення регуляторних норм) загалом мають відповідати пропозиціям, висловленим багатьма членами ЄУЕА у своїх попередніх окремих листах до президента та уряду. Це збільшує ймовірність того, що значна частина учасників ринку приєднається до цієї схеми реструктуризації.

По-третє, обов’язкова наявність стабілізаційної оговорки підвищить довіру інвесторів до запропонованої реструктуризації ЗТ, як наприклад, розмір «зеленого» тарифу в гривні та євро, строк дії договору та строк застосування «зеленого» тарифу, строк для будівництва та введення об’єкта в експлуатацію, гарантії щодо застосовування законодавства України і т.д .

По-четверте, очікувана реструктуризація та інвестори  як такі не зобов’язані на 100% вирішити дефіцит платоспроможності ДП «Гарантованого покупця», це відповідальність органів влади через їхні управлінські рішення. З наших оцінок, щорічна економія ДП «Гарантований покупець» у результаті реструктуризації ЗТ, запропонованої компромісним законопроектом №2543, може досягти до 2.5 млрд. грн на рік з очікуваних 13 млрд грн у 2020 році.

Банки вже сказали своє слово щодо реструктуризації кредитних портфелів для інвесторів ВДЕ з огляду на можливе зменшення "зеленого" тарифу і продовження його дії?

Сказати від імені банків не можу. Але якщо такі інвестори як NBT, Scatec повідомили, що готові йти на реструктуризацію навіть діючих проектів, то, можливо, вони вже переговорили та отримали підтримку.

Чи є інформація від інших інвесторів щодо призупинки реалізації недобудованих проектів в очікуванні якогось рішення? Наприклад, нам про це кілька днів тому повідомив Vindkraft, раніше про такі плани заявляла Scatec Solar. За даними глави "Укренерго" Ковальчука pre-PPA підписано на 5,5 ГВт, і їм не треба дозволяти реструктуризацію, а відправляти на аукціони, де тариф буде суттєво меншим.

Але ж немає жодної ясності з аукціонами. Тому всі справді в тривожному очікуванні. Зі свого боку скажу, що наше агентство робитиме все, аби визначеність на ринку настала якомога швидше. І щоб умови були прийнятні з економічної точки зору. А щодо зупинок проектів, то моніторимо інформацію, щоб мати повну картину. В будь-якому разі, це дуже поганий сигнал.

На чому ще будуть зосереджені інвестори, що просуватимуть?

У тому то й справа, що важко щось прогнозувати. Візьмімо для прикладу Європейсько-українське енергетичне агентство. Воно було створене для підтримки реформ, сталого розвитку енергетичного ринку. Це потребує середньо- та довгострокового планування. Але зараз мені здається, що ми тільки тим і займаємося, що наздоганяємо, розгрібаємо, гасимо пожежі. Це погано для будь-якої компанії чи організації – працювати  без довгострокового планування. Втім, звісно, ми намагаємося дивитися вперед.

Є два важливих питання, над якими ми переконуємо інвесторів працювати.

Балансування, балансуючі потужності – це вже навіть не питання майбутнього, це питання сьогодення. Звісно, ми отримуємо запитання від інвесторів, а яка бізнес-модель? І справді, яка? Їм потрібно знати обсяг  ринку, вартість цих потужностей, віддачу від цього. Відповідно вони розраховують собівартість, ризики, відсотки. Але як це порахувати зараз?

Досі не затверджений звіт відповідності потреб електричної генерації, який є базовим документом для розрахунку потреб у балансуючих потужностях. Орієнтир – тільки слова менеджерів "Укренерго". Улітку вони визначали потребу в 2 ГВт балансуючих потужностей, тепер 1,5 ГВт, рік тому 500МВт. Друге, що незрозуміло, це вартість таких послуг. Є окремо передбачений законодавством ринок балансуючих послуг. На цей момент їх надає "Гідроенерго" і не отримує за це ніяких коштів. Порахувати, яка ринкова вартість цих допоміжних послуг, абсолютно неможливо. Можна щось спрогнозувати, але це дуже складно. Також не запрацював ще механізм відповідальності за небаланси. Все це вкупі виглядає дуже сирим, дуже незрозумілим. Але є багато компаній, які дуже уважно за цим слідкують і прийдуть на цей ринок, як тільки буде якась визначеність.

Другий напрямок – запровадження механізму управління попитом, вдосконалення системи енергоменеджменту на комерційних підприємствах. Кінцевий споживач має стати активним учасником ринку електричної енергії і за допомогою правильного прогнозування свого енергоспоживання може на цьому заробляти.  Ми теж до кінця ще не розібралися, як це буде працювати, але це не перспектива десятиліть. Реально – це років зо два, щоб це почало працювати. Але, зазначу, для цього теж треба проводити потужну  інформаційну кампанію, з цим в країні велика прогалина.

Читайте также: Инвесторы просят Зеленского поддержать законопроект 2543 о реструктуризации "зеленого" тарифа