Розраховувати цього року на аукціони щодо визначення квот підтримки відновлюваної енергетики, так звані "зелені" аукціони, не доводиться, передає Енергореформа.

Так вважає член ради Європейського-Українського енергетичного агентства (ЄУЕА) Юрій Кубрушко.

"Ми не бачимо сигналів, що цього року можна очікувати на "зелені" аукціони. Насамперед це пов'язано з тим, що не вирішено проблему розрахунків з інвесторами, які працюють за "зеленими" тарифами. З боку держави бачимо логічне бажання не набирати нових зобов'язань, коли вже є ті, які не виконуються", – сказав він на брифінгу ЄУЕА "Зелений діалог: перспективи розвитку відновлюваної енергетики" у Києві 4 лютого.

Водночас він зазначив, що держава, найімовірніше, має намір проводити "зелені" аукціони після ухвалення парламентом законопроекту про впровадження нової системи підтримки "зеленої" енергетики Feed-in-Premium (контракти на різницю між ринковою ціною е/е та закріпленим тарифом для ВДЕ – ЕР). Розроблений Міненерго законопроект перебуває у Кабінеті Міністрів.

"Шлях до аукціонів представляється таким, що спочатку буде закон, потім будуть внесені зміни до підзаконних актів і вже після цього можна буде говорити про затвердження квот та проведення аукціонів. Раніше за 2023 рік ми їх не прогнозуємо", – уточнив Кубрушко.

Водночас член ради ЄУЕА зазначив, що для розвитку відновлюваної енергетики в Україні необхідне нове середовище з огляду на те, що "добудовуються останні станції на "зеленому" тарифі" (термін встановлення "зелених" тарифів для сонячної генерації закінчився в 2021 році, для вітрогенерації закінчується у поточному – ЕР).

За його словами, це середовище може бути забезпечене за рахунок введення системи корпоративних PPA або довгострокових прямих договорів ВДЕ-генерації зі споживачами (з приватними компаніями, а не з "Гарантованим покупцем", як за "зеленого" тарифу – ЕР), але поки що їй не дає розвиватися волатильність ринку електроенергії, що несе у собі великі ризики.

Для мінімізації цих ризиків необхідні зміни на законодавчому рівні, які також дали б напрямку можливість розвитку, вважає експерт.

Він висловив думку, що зусилля уряду щодо підтримки ВДЕ будуть тим активнішими, чим ближче буде момент виведення старих ТЕС з енергосистеми. Найбільш ймовірним і доцільним їх замінником, на його думку, є певний мікс станцій, що працюють на відновлюваних джерелах, та газопоршневих станцій, що дозволяють забезпечувати балансування.

За словами віце-президента норвезької вітроенергетичної компанії EMERGY (раніше NBT) Магнуса Йогансена, який брав участь у брифінгу, поки інвестори не мають чіткого бачення, як розвиватися далі.

"Нові об'єкти, можливо, будуть будуватися, але уряду України потрібно докласти максимум зусиль, щоб скористатися цим ресурсом", – зазначив він, наголосивши на необхідності ширшого діалогу з боку уряду з інвесторами.

При цьому він звернув увагу на те, що ВДЕ-генерація є ресурсомісткою, і тому "необхідно реалізовувати проекти, незважаючи на паузи".

Водночас досвід компанії у веденні проектів в Україні він назвав "певною пригодою", зазначивши, що через технічні затримки компанії довелося призупинити один зі своїх проектів, а втрати з цієї причини склали близько $4 млн.

Важливі деталі:

• Emergy реалізувала в Україні проект будівництва ВЕС "Сиваш" встановленою потужністю 245,7 МВт у партнерстві із французькою Total-Eren. Загальний обсяг інвестицій у цей вітропарк, будівництво якого почалося в 2019 році, склав EUR376 млн, залучений через SPV борг – EUR262 млн. Усього встановлено 63 вітряки Nordex N131 потужністю 3,9 МВт кожен, частка Emergy у проекті – 46,5%, тариф - приблизно EUR90 за МВт-год.
• Також компанія має намір збудувати три черги вітропарку "Зофія" (Запорізька обл.) потужністю до 800 МВт.