Технічний директор Atmosfera Олександр Ковпак у колонці для Енергореформи розповів про особливості Energy as a Service – моделі підписки на енергопослуги, за якої клієнт платить за кінцевий результат, а не за саму е/е чи обладнання.

Бізнес звик питати, за скільки років окупиться сонячна станція. Але під час відключень значно важливішим може бути інше питання: скільки коштує підприємству одна година без електроенергії?

Для більшості українських підприємств електроенергія сьогодні коштує приблизно 10-12 грн за кВт*год з урахуванням усіх складових тарифу. Але коли мережа зникає, бізнес або запускає резервне живлення, або зупиняється.

У першому випадку електроенергія стає значно дорожчою. Собівартість кіловат-години від дизельного генератора з урахуванням пального, технічного обслуговування та амортизації може сягати 25-26 грн.
У другому – підприємство починає рахувати вже не кіловат-години, а втрачені гроші.

Саме тому економіку власної генерації та Energy as a Service варто оцінювати не тільки через класичний показник окупності. Важливо враховувати вартість автономності, резервної електроенергії та простою.

EaaS: фіксованої ціни за годину автономності немає

На відміну від класичної моделі купівлі обладнання, де можна порахувати CAPEX (капітальні витрати бізнесу на придбання, створення або модернізацію довгострокових (необоротних) активів, які слугуватимуть понад один рік) станції, у Energy as a Service вартість енергії прив'язана до вартості електроенергії, яку вона заміщує.

Модель передбачає знижку 10% від вартості альтернативного джерела електроенергії.

Тобто EaaS не має однієї універсальної ціни за кіловат-годину або годину автономності. Вартість залежить від того, яку електроенергію в конкретний момент заміщує система.

Якщо підприємство використовує мережеву електроенергію за 10 грн/кВт*год, енергія за моделлю EaaS буде на 10% дешевшою – приблизно 9 грн/кВт*год.
Якщо ж у момент відключення альтернативою є дизельний генератор із собівартістю 26 грн/кВт*год, вартість EaaS становитиме приблизно 23,4 грн/кВт*год.

Таким чином, економіка моделі автоматично адаптується до вартості джерела, яке вона заміщує. Для проєктів у цій моделі мінімальна потужність об'єкта становить 250 кВт.

Чим дорожча альтернатива, тим більша економія

Цю логіку легко побачити на простому прикладі.

При споживанні 100 кВт·год:

Але найбільша економія – не обов’язково різниця між 26 і 23,4 грн за кВт*год. Для частини підприємств справжня ціна відключення вимірюється не тарифом на електроенергію, а вартістю втраченого виробництва.

Один із клієнтських кейсів Atmosfera – підприємство у галузі харчової промисловості. Виробництво відбувається у великих закритих ангарах із багаторівневим розміщенням, де безперервно працюють системи охолодження та обігріву. Якщо електроенергія зникає навіть на 30 хвилин, підприємство ризикує втратити весь урожай.

Йдеться не про кілька годин простою, а про результат одного-півтора місяця роботи та товар на мільйони гривень. Для такого бізнесу вартість відключення вже неможливо оцінювати лише через ціну кіловат-години.
         
Саме тому підприємство використовує кілька рівнів енергозахисту — дизельні генератори, сонячну генерацію та систему накопичення. Адже навіть справний генератор не вирішує проблему, якщо його запуск або перемикання займає більше часу, ніж може витримати виробничий процес.

У першому сценарії економія становить 100 грн на 100 кВт*год. У другому – вже 260 грн.
         
Тому наявність дизельного генератора не робить EaaS менш доцільною. Навпаки: чим дорожче альтернативне джерело, тим більшою стає абсолютна економія від його заміщення.

Тому навіть генератор, який працює лише близько 10% часу, може скоротити термін окупності сонячної станції приблизно на 20-25%. Водночас окремого порогу використання генератора для доцільності EaaS немає: модель працює і без нього, а що дорожче джерело, яке доводиться заміщати, то більший абсолютний економічний ефект.

Для різних бізнесів година простою має різну ціну

Тому універсальної цифри, після якої автономність стає "економічно виправданою", не існує. Для одного підприємства кілька годин без електроенергії – це неприємність і фінансові втрати. Для іншого – критичний ризик для всього бізнесу.

Наприклад, логістичний центр може втратити відвантаження, клієнтів і частину доходу, якщо не працюватиме цілий день. Але один такий день, найімовірніше, не поставить бізнес під загрозу існування.

У дата-центру ситуація зовсім інша: навіть короткочасна втрата живлення або зв'язку може спричинити проблеми з передачею даних, сервісами та безпекою інформації.

Тому вартість простою –  індивідуальний показник кожного бізнесу. І саме власник підприємства має визначити, наскільки критичною для нього є кожна година або навіть хвилина без енергії.

EaaS: енергетична інфраструктура без CAPEX

Ще одна принципова відмінність EaaS – спосіб фінансування. У традиційній моделі підприємство купує сонячну станцію, бере на себе CAPEX, а потім самостійно відповідає за її експлуатацію та обслуговування.
У моделі EaaS станцію за власні кошти встановлює та обслуговує енергетичний партнер. Для підприємства це означає відсутність значних початкових капітальних витрат на саму станцію. Воно укладає контракт і платить за електроенергію, яку отримує від системи, за ціною, нижчою за альтернативну.

При цьому компанія не просто передає клієнту обладнання: вона бере на себе його обслуговування та експлуатацію. А базовий сценарій передбачає, що приблизно через п'ять років станція переходить у власність підприємства за символічну 1 гривню.

Таким чином, підприємство отримує генерацію без необхідності самостійно інвестувати CAPEX у будівництво станції, користується виробленою електроенергією протягом строку договору, а надалі отримує актив у власність.

Що рахувати: окупність чи вартість простою?

Обидва показники важливі, але відповідають на різні питання.

Окупність – показник ефективності самого енергетичного проєкту. Саме за ним зазвичай оцінюють, наскільки швидко повернуться інвестиції.
Вартість простою – показник ризику конкретного бізнесу. Він показує, скільки підприємство втрачає через відсутність електроенергії.
         
Тому для одного об'єкта головним критерієм буде термін окупності. Для іншого – здатність не допустити навіть 30 хвилин простою. А для третього найважливішим стане поєднання цих факторів: скільки коштує енергія, скільки коштує резерв і скільки бізнес втрачає, коли не може працювати.
         
У цьому і полягає зміна підходу: енергетична інфраструктура перестає бути просто статтею витрат і стає частиною економіки підприємства, яка впливає на собівартість, безперервність роботи та фінансові ризики.

Скільки коштує година автономності?

Якщо спробувати перевести всю цю математику у побутову аналогію, одна година автономності для бізнесу – у деяких сценаріях ця ціна може бути співмірною з чашкою кави.

Але важливе не саме порівняння напоєм – важливо, що бізнес отримує за цю суму: не просто кіловат-години, а можливість продовжувати роботу, коли мережа недоступна, можливість не втрачати продукцію, не зупиняти виробничий процес і не перетворювати відключення електроенергії на фінансову кризу.

Тому справжня математика EaaS починається не з ціни панелі, батареї чи інвертора. Вона починається з вартості енергії для конкретного бізнесу та ціни ризику, який ця енергія допомагає контролювати.

У цьому і полягає перехід від обладнання до сервісу: бізнес отримує не просто набір технологій, а рішення під власну економічну задачу – генерацію, накопичення, управління та сервіс. Від витрат – до власної енергетичної системи.