Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) впроваджує в Україні 18 проектів з підвищення енергоефективності в громадах, на кожен з яких виділено по EUR100 тис. грантових коштів, передає Енергореформа.

Про це повідомив старший координатор проекту просування енергоефективності та імплементації директиви ЄС з енергоефективності, що впроваджується GIZ за підтримки урядів Німеччини та Швейцарії, Володимир Перегудов.

"У рамках проекту, яким я займаюся, ми впроваджуємо 18 демонстраційних проектів допомоги, в яких ми співфінансуємо наші міста-партнери на суму по EUR100 тис. грантів, а далі міста, у деяких випадках без свого фінансування, у деяких зі своїм, впроваджують заходи з енергоефективності", – сказав Перегудов кореспонденту "Енергореформи" в кулуарах конференції високого рівня Угоди мерів в Україні зі стійкого розвитку та зеленого відновлення, яка пройшла у Львові.

Він зазначив, що 18 проектів з енергоефективності, відібрані з часу започаткування проекту просування енергоефективності GIZ у 2020 році, перебувають на різних стадіях виконання, але вже реалізовані проекти дають відчутний результат.

"Ось наприклад, перший проект, який у нас уже реалізувався минулого року з містом Нововолиинськ (Волинська область). На наш грант EUR100 тис. місто закупило котли на трісці, а встановило їх своїми коштами. За березень і частину квітня опалювального періоду місто зекономило 140 тис. куб. м газу. Якби не ці котли, йому б не вистачило лімітів (встановлюються НАК "Нафтогаз України" для бюджетних огранізацій – ЕР), і вже в середині березня місто залишилося б без опалення", – описав ситуацію Перегудов.

Пр цьому старший координатор пояснив, що до початку повномасшабного вторгнення РФ в Україну, умови відбору проектів були більш жорсткі, але потім їх дещо спростили, "щоб надати громадам допомогу не лише в комплексних проектах, а й закрити певні точкові нагальні питання", як це було з Нововолинськом.

Він розповів, що серед 18 проектів є більш комплексні – зокрема, з термомодернізації дитячих садочків або ліцеїів, і в них більша частка фінансування з місцевого бюджету, є проекти з відновлюваними джерелами енергії, наприклад, встановлення сонячної станції на підстанції водоканалу для економії е/е та сталого енергозабезпечення.

Перегудов уточнив, що проект просування енергоефективності всього має 43 громади-партнери, втім, зазначив, що шість з них перебувають під окупацією, а пять – в зоні активних дій чи поруч з ними.

"З іншими містами ми співпрацюємо, надаємо їм технічну допомогу у впровадженні енергетичного менеджменту та будемо допомагати з енергетичним плануванням. Зараз Мінвідновлення доопрацює методику розробки місцевих енергетичних планів з нашими певними пропозиціями та зауваженнями, ми нашим партнерам допоможемо розробити ці пілотні плани, в тому числі з метою подивитися, що з тієї методики працює, що доцільно, що – ні", – поділився планами експерт.

Угода мерів – наймасштабніший у світі рух щодо клімату та енергії, що розпочався в Євросоюзі 2008 року.

Наразі ініціатива об'єднує 11 тис. місцевих і регіональних органів влади у 55 країнах світу. На сьогодні майже 300 українських громад долучилися до цього кліматичного руху. Вони розробили 180 планів дій, спрямованих на вирішення енергетичних і кліматичних проблем. Підписанти угоди в Україні зобов'язалися скоротити викиди СО2 на понад 25 млн тонн на рік.