Ексклюзивне інтерв’ю голови правління Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи проєкту агентства "Інтерфакс-Україна" з енергетики "Енергореформа".

Текст – Ніна Яворська

- Україна в очікуванні початку експорту біометану, і на цьому тлі БАУ підіймає питання про необхідність змінити стандарти теплотворної здатності цього газу. З чим це пов’язано і як безпосередньо впливає на експорт?

- Поясню. Наші газові кодекси базуються ще на радянських стандартах теплотворної здатності висококалорійного російського природного газу, а біометан прив’язаний до цих показників. Втім, практично весь український природний газ, а також біометан до них не дотягує.

Тобто у нас вимоги до теплотворної здатності досить високі. Їх все одно пускають в мережу, але при цьому виробники платять додатковий штраф за невідповідність цим показникам. Так працювали завжди і зараз працюють.

Така ситуація нібито всіх влаштовує, але нові гравці – виробники біометану – задумалися про гарантії, оскільки вони збираються його експортувати і хочуть бути впевненими, що їхній газ завжди зможе безперешкодно зайти в мережу.

Бо зараз ситуація досить непевна – сьогодні вам дозволять закачувати газ, обмежившись штрафом за невідповідність, а завтра його через цю невідповідність не приймуть.

Уже подібні випадки були, коли агрохолдинг Vitagro, який першим почав закачувати біометан в мережу місяців зо два тому, з цієї причини опинився перед загрозою зупинки закачування. 

Якщо по-правильному, то треба або для біометану свої норми встановити, або знизити їх для і для нього, і для природного газу. І тоді ніхто нічого не буде порушувати.

Найпростіше й найпрактичніше це зробити через зміни в кодекс ГТС, в який перейшли вимоги з радянських "ГОСТів". Це може зробити регулятор НКРЕКП за поданням оператора ГТС. За бажання, за місяць можна було б упоратися.

Якщо намагатися встановити окрему норму для біометану, то потрібно приймати зміни в закон про ринок природного газу, бо в ньому сказано, що біометан відповідає всім вимогам до природного газу. Але законодавчі зміни – це вже, погодьтеся, набагато повільніший і триваліший процес.

Зараз теплотворна здатність природного газу визначена на рівні 10,06 кВт*год/м3 за температури згоряння 25°С та температури вимірювання 20°С. Ми зовсім небагато не дотягуємо – якихось пару відсотків. Норма, яка б усіх влаштовувала, – 9,77 кВт*год/м3 (за температури 25°С/20°С) або 10,5 кВт*год/м3 за єропейським стандартом 25°С/0°С.

Можна ці норми врегулювати через прийняття технічного регламенту, який розробляє Міністерство енергетики, а Уряд має затвердити. На жаль, він розробляється вже років зо п'ять, але досі не затверджений.

Втім, у тих проєктах, з якими я обізнаний, пропонуються саме такі показники для обох видів газу, які я назвав. Погодьтеся, коли навіть природний газ в Україні не відповідає закріпленим стандартам, то доцільно було б трохи знизити їх.

Питання змін до показників теплотворної здатності ми вже піднімали не раз, низку листів написали, але, по суті, поки нічого не відбувається.

Зі свого боку дякуємо "Оператору ГТС", який підтримав позицію БАУ й у своєму недавньому листі зазначив, що на його думку, фізико-хімічні показники природного газу в частині вимог до теплоти згоряння повинні бути встановлені для вищої теплоти згоряння (25°C/0°C) на рівні не нижче 37,80 МДж/м3 (10,50 кВт*год/м3), як це передбачено проектом Технічного регламенту природного газу (від 11 квітня 2023 року). Враховуючи зазначене, "Оператор ГТС України" ініціює відповідні зміни до Кодексу ГТС та направить відповідні пропозиції до НКРЕКП, пише він у листі.

Наступний крок за НКРЕКП, сподіваємось на їхню підтримку в цьому питанні.

Нам вже вдалося зняти один з бар’єрів для сектору біометану. Зокрема, спільно з оператором розподільних мереж ТОВ "Газорозподільні мережі України" ми доопрацювали типові технічні умови на підключення виробників біометану так, що вони вже всіх влаштовують, і регулятор затвердив їх як додаток до газового кодексу.

Але тим часом виробники біометану хочуть чітких і зрозумілих правил на всіх напрямках. Адже зупинка закачування біометану в мережу – це все, закриття бізнесу, орієнтованого на експорт.

Додам ще, що теплотворна здатність біометану завжди буде нижчою за природній газ, бо в останньому, крім безпосередньо, метану, є пропан, бутан, етан, які посилюють її, хоч їх там 2-3%.

До речі, для порівняння ми проаналізували вимоги до біометану в європейських країнах і з’ясували, що тільки в Швейцарії, яка практично не розвиває біометан, трохи вища вимога до його теплотворної здатності, ніж в Україні.

А практично у всіх країн, де розвивається біометан, наприклад, у Франції, Німеччині, Данії, ця норма нижча, ніж діюча українська.

Навіщо ми підняли таку планку по теплотворній здатності, що практично не можемо її виконати? Зрозуміло, що радянські стандарти базувалися на якісних показниках російського газу, але, якщо ми хочемо розвивати цей сектор, значить, планка має бути трошки нижча.

Може, комусь просто вигідні ті штрафи, але вони не такі й великі. Напевне, когось влаштовує архаїчна система, яка з Радянського Союзу залишилася. І технічний регламент природного газу 5 років не можуть прийняти, і газ ми досі вимірюємо в кубометрах, хоча Європа в кіловат-годинах, через що також виникають проблеми. Ми продовжуємо свої інтереси відстоювати, принаймні пояснювати, які є проблеми і як їх вирішують у Європі.

- Але, наскільки я Вас зрозуміла, все-таки безпосередньо на експорт біометану питання стандартів його теплотворної здатності не впливає?

- Тут повертаємося до питання вимірювання обсягу газу в кВт*год, як це відбувається в Європі. Якщо ви заявили трохи меншу теплотворну здатність, значить вам, щоб передати контрактну кількість кВт*год, трохи більше кубометрів доведеться закачати. От і все. І тут, в принципі, неважливо, яка саме теплотворна здатність, тим паче що в Європі вона нижча.

По суті, це проблема безпосередньо з операторами наших газових мереж, бо в будь-який момент вони можуть зупинити закачку, спираючись на стандарти. І почнуть розказувати улюблені казки, що чайник на нашому біометані, мовляв, не закипає.

Хоча, знаєте, у Vitagro мені вже казали, що мережевий оператор Хмельницької області, через якого вони вже третій місяць закачують біометан, хвалив його, мовляв, супергаз порівняно з природнім. Більш того, він сухий, а природній іде ще й вологий.

- Крім Vitagro та іншого агрохолдингу "Галс Агро", що вже закачують біометан в мережу, які ще компанії можуть почати це робити найближчим часом?

- Наприклад, Миронівський хлібопродукт мені підтверджував, що вони продовжують реалізувати свої 2 проєкти з виробництва біометану, і орієнтовно до кінця грудня хочуть запуститися.

Також, за моїми даними, ще в серпні мали почати випуск біометану на біогазовому виробництві Юзефо-Миколаївської аграрної компанії. Але це біоLNG. І поки що вони не запустилися, проте дуже близькі до цього.

Ще є Теофіпольська енергетична компанія на Хмельниччині, де теж все йде до початку виробництва  біометану.

Раніше я казав, що до кінця року Україна матиме 7 біометанових проєктів, але підозрюю, що "Галс Агро", який вробляє біометан на Чернігівщині, другий свій проєкт, який у Київській області, цього року не запустить. Наскільки мені відомо, там ще йде проєктування. Тобто шість біометанових виробництв мають шанси запуститися цього року.

- У котроїсь з цих компаній вже є реальні контракти на експорт біометану?

- Наскільки мені відомо, вони ще всі в процесі переговорів. Думаю, їм треба забезпечити більш вагомі обсяги, щоб зацікавити покупців.

Наприклад, виходячи з річної потужності заводу Vitagro в 3 млн куб. м, за ці два місяці вони могли закачати в ПХГ не більше 500 тис. куб. м біометану. Це ще невелика партія. Тому наші продавці в пошуку і напрацюванні контактів. Думаю, грудень-січень ще піде на це, а потім хтось вже домовиться остаточно і продасть.

Сам факт продажу – це один день. Але, щоб експортувати, по суті, три платформи треба освоїти.
Перша – платформа оператора ГТС, щоб транспортувати від місця виробництва до сховища, і там треба багато вміти, зокрема, виставляти номінації, орієнтуватися на періоди.
Друга платформа – оператора підземних сховищ: як закачати, як викачити.
І третя платформа – це вже перетин кордону для експорту, там тендерна процедура на день наперед, треба викупити потужності.

Якщо це газова кампанія, яка довго цим займається, то їй легко, а якщо аграрна кампанія, яка ніколи цього не бачила, то треба довше розбиратися. Тому вони всі, я так розумію, найняли додаткових співробітників, які ці процеси опановують.

- До речі, раніше ми з вами говорили, що перед експортом виробники біометану мають створити обсяги на кшталт буферного газу в ПХГ. Які вимоги у цьому плані й наскільки згодні з ним майбутні експортери?

- У кожному місяці експортувати можна той газ, який був закачаний на перше число цього місяця. Тобто, з 1 грудня можна продавати все, що було закачане на цю дату, навіть 30 листопада. Тобто немає сенсу тримати газ у сховищах 2-3 місяці, максимум – один. А в ПХГ він має побути, аби не створювати проблеми з балансуванням, тут питань немає.

- Хочу запитати у Вас ще про перші в історії зелені аукціони, які безрезультатно пройшли у жовтні-листопаді. Біоенергетики зовсім ними не зацікавилися. Чому?

- Напевне, це навіть більш складне питання, ніж по експорту. По-перше, визначена умовами аукціонів гранична ціна підтримки склала 12 євроцентів/кВт*год. На ринку ціна продажу е/е вже вища – це може бути і 13, і 15 євроцентів. І там же ще можна "погратися". Наприклад, підключатися в пік й отримувати за 17,18 і більше євроцентів. Там ціна практично упираєься в прайскеп, тобто йде до 9 тис. грн/МВт*год.

Що може зробити біонергетика, особливо, на біогазі? Найнижча ціна, наприклад, вночі. Станції можуть поставити додатковий газгольдер. Вночі метантенк газ виділяє, а електростанція стоїть, газ накопичується в газгольдері. А потім, особливо в вечірній пік, коли треба більше е/е, можна запускатися.

Так, звісно, для цього потрібно додаткове обладнання – додатковий газгольдер, когенерація, щоб електростанція могла спалити газ, наприклад, за 16 годин, а не за 24.

Тобто, якщо ми хочемо всю ніч простоювати, нам треба буде потужність електричну підняти на 66%. Але ми тоді можемо взагалі працювати за найвищим тарифом. Звісно, це додаткові інвестиції, але теоретично ринок цікавіший за 12 євроцентів/кВт*год.

Інша історія – це проблеми з постачанням біомаси. Насамперед, деревної тріски. У лісників немає людей, їх навантажили фортифікаційними спорудами, і вони, м’яко кажучи, не ідеально зараз працюють на заготівлі біомаси. Біоенергетики у них останні в черзі.

А навіть якщо є де брати деревну біомасу, то виникає інша проблема – величезна кількість тепла залишається при виробництві е/е. Навіть якщо мати відповідне обладнання, дуже великі проблеми з продажем цього тепла.

Біоенергетики не знаходять місця, де підключитися до системи централізованого теплопостачання. Не хочуть у нас приймати це тепло, навіть якщо воно дешевше.

Ще й несправедливий податок на СО2 від біомасових котелень і електростанцій продовжуємо платити. Хоча в усьому світі біомаса вважається СО2 нейтральною і не обкладається таким податком. В цьому питанні ми знову винайшли своє ноу-хау.

Ось так вкупі всі ці проблеми й зупинили нас на шляху до аукціонів. Та й не всі ж готові інвестувати під час війни, а йдеться про серйозні нові інвестиції в нові електричні потужності. Можливо, навіть цей аукціон після війни сприймався би по-іншому.

Хоча в цілому великий песимізм зараз щодо ситуації в біоенергетиці. От, наприклад, є велика компанія Clear Energy, кілька електростанцій на деревній трісці. І вони їх зупинили, і не збираються запускати на зиму.

- Чому? Вони ж теж можуть на ринок виходити.

- Думаю, у них тепер проблеми через те, що вони без тепла побудовані, відповідно, така собі економіка. Щоб була хороша економіка, біоТЕС треба ще тепло продавати, а з цим проблеми. І, я думаю, там проблеми із сировиною також, тобто її важко і дорого купити.

Зараз взагалі не дуже хороші умови для виробництва електрики. Тому ті, хто з біогазом працюють, вони всі на біометан дивляться. Не залежиш від держави, від виплат. Сам продав на експорт– сам отримав.

Найоптимістичніша тема в біоенергетиці зараз – це біометан, правильніше, його експорт. Бо щоб він всередині залишався… Це довга й непевна історія. Це треба, щоб тут всередині платили премію таку ж, як платять за кордоном.

А ця премія прив'язана, по суті, до вартості скорочення викидів парникових газів. І виходить, поки ми не створимо систему торгівлі викидами парникових газів, поки в ній ціна не наблизиться до європейської, біометан тут залишатися не буде. Він просто буде йти туди, де висока ціна на скорочення викидів, а вона в Європі висока. І там за ці скорочення платять, і виходить ціна конкурентна за біометан.

Продавати по ціні природного газу економіки немає.

- Скажіть, будь ласка, скільки потужності в біоенергетиці додалося за рік?

- Дещо, думаю додалося. Може з 10 МВт. Навіть нам важко відслідковувати. Коли був зелений тариф, НКРЕКП в свої таблиці включав нові електростанції, які по ньому підключалися. З цього ж року вже немає зеленого тарифу для нових проєктів. Тому й регулятор не знає, хто там запустився.

Наскільки мені відомо, у Kernel (виробник та експортер соняшникової олії в Україні – ЕР), є програма будівництва біоТЕС на лушпинні, десь до 10 станцій. Можливо, 5-6 станцій він побудував і приблизно 1-2 на рік продовжує будувати.

Наприклад, "Галс Агро" запустив свій біогазовий комплекс для виробництва е/е та тепла в Піщиках Київської області. Він 3 роки не міг підключитися до електричних мереж, але цього року, здається, нарешті підключився і запустився. Це десь 1,5 МВт.

Розумієте, немає якогось сайту, де б акумулювалися свіжі цифри. От якби прийняли закон про звільнення біоенергетики від податку на викиди СО2, тоді можна було б побачити всю картину. Згідно з цим законопроєктом, прийнятим у першому читанні, щоб звільнитися від податку, треба потрапити в реєстр. Був би дуже корисний реєстр.

Але ж його тільки в першому читанні прийняли і все. Тепер знову багато хто розповідає, а навіщо той реєстр, а навіщо звільняти біоенергетику від податку. Знову все по колу. 

Яка остання цифра навіть по електричним потужностям в біоенергетиці ніхто не знає, а по тепловим взагалі хаос. Взагалі ніхто не знає, скільки котелень на біомасі в тепловій потужності.

Що насамперед треба робити, аби біоенергетика почала краще розвиватися? Чи це зараз так "склалось історично", що умови не для неї?  

Ми ж давно по суті одне і те ж кажемо, але нічого не виконується. Про цей податок на СО2 ми років 5 вже говоримо. Ну, дійшли до першого читання.

Давайте хоча б його відмінимо, і з'явиться цей реєстр, будемо хоча б бачити статистику.

Біопаливна біржа. Ніхто ж нічого кращого не вигадав досі. Але знову ж таки – є проєкт закону, зареєстрований, але його ніхто не розглядає.

А багато хто не будується, тому що не розуміє, де йому брати біомасу. Якби була біржа, туди можна було б зайти, подивився, як іде торгівля, яка ціна, влаштовує чи ні. На біржу якісь окремі гравці виходили б постійно. І воно б підтягувало, стимулювало б весь сектор, якби була прозора сировинна база.

Підключення до систем централізованого теплопостачання. Наприклад, якийсь приватний бізнес задумав побудувати та хоч і в Києві котельню на біомасі. Він порахував, що в нього тепло буде дешевше, ніж в системі. Думаєте його підключать? Ні, не підключать. Чому? Тому що монополізм.

Тобто який сенс їм підключати когось стороннього, якщо вони монополісти, у них і так куплять по тій ціні, яка зараз є. І поки система монопольна, вона буде всіх сторонніх відкидати. Це ненормально, треба створювати конкурентні умови. Проєкт закону давно є, не хочуть приймати його.

Ось такі "висяки", які відбивають все бажання розвивати цей напрямок. Ми, начебто, давно все це своє бачення викладаємо, але якогось зворотнього зв'язку немає.

По біометану з'явився. Більш-менш. Та й то важко йшло, але все-таки Андрій Жупанин (член енергокомітету Верховної Ради – ЕР) підключився, тоді закон досить швидко прийняли.

Потім регулятор допоміг, підправили ці газові кодекси. Та навіть експорт біометану був заборонений, але ж пішли на зустріч, розблокували. Якось рухається.

Якби хоч такий рух був по всім секторам біоетергетики, то воно б рухалося й там. Але щось немає цього руху і зворотнього зв'язку. Ну, значить, дуже хороша ситуація в енергосистемі. А потім будемо все робити сьогодні на вчора. І всі ці "героїчні" вчинки через те, що роками ніхто нічого не робить. Так що поки, крім біометану, особливого оптимізму не бачу.