Енергохолдинг ДТЕК після запуску в роботу у травні 2023 року першої черги Тилігульської ВЕС потужністю 114 МВт (Миколаївська область) готовий продовжувати будівництво другої її черги на 384 МВт, для чого має намір залучити 70% капіталу з необхідних EUR450 млн, передає Енергореформа.

Про це повідомив генеральний директор компанії Максим Тімченко.

"Для нас було важливо привезти на цю конференцію конкретний проект. Деякі з нас тут ведуть довгу внутрішню дискусію про те, чи можемо ми дозволити собі інвестувати EUR100 млн і продовжувати будувати те, що ми обіцяли, і залишатися лідером у секторі ВДЕ та декарбонізації. Ми вирішили продовжувати. Це буде один із найбільших вітрових парків не лише в Україні, а й у Східній Європі", – сказав Тімченко під час бізнес-столу з реформування енергосектору України в рамках URC2023.

За його словами, для будівництва 384 МВт потужності ВЕС необхідно EUR450 млн, 30% з яких ДТЕК готовий інвестувати сам.

"Тут ми просимо капітал. Отже, ми говоримо, що ми маємо 384 МВТ потужностей, готових до будівництва. Ми обіцяємо, що вони можуть бути побудовані за 18 місяців, що має бути рекордним терміном для будь-якого проекту такого розміру. Але для цього нам потрібно EUR450 млн. І я думаю, що настав час для наших фінансових установ, для наших донорів та інших зацікавлених сторін взяти участь у цьому проекті", – зазначив СЕО ДТЕК.

При цьому Тимченко наголосив, що будівництво ДТЕК першої черги Тилігульської ВЕС під час війни – "це головний аргумент для всіх інвесторів, яких запрошують приїхати в Україну", що ми можемо будувати та вводити в експлуатацію об'єкти.

За його словами, це внесок не лише в декарбонізацію, а й у енергетичну незалежність, оскільки очевидно, що російським військам досить складно зруйнувати одразу 19 турбін (що складають першу чергу – ЕР).

Говорячи загалом про презентовані Україною плани щодо розвитку енергосектора, Тімченко зазначив: "Якщо буде реалізовано хоча б 50% планів, Україна може стати провідним постачальником зеленої енергії у світі".

Водночас він висловив упевненість, що без залучення приватного капіталу ці плани реалізувати не вдасться.

"І для мене чіткою умовою є те, як буде задіяний приватний сектор. Всі ці наміри щодо відновлення України не можуть бути реалізовані без залучення приватного сектору. Важливо, щоб ми почувалися впевнено і були готові стати частиною цього, важливе узгодження нашого бачення", – вважає глава ДТЕК.

Як повідомляла Енергореформа, згідно з презентованою на URC2023 енергостратегією України, вона має потенціал до 2050 року наростити потужності вітрової генерації – до 140 ГВт, на що необхідно $134 млрд, сонячної – до 94 ГВт (потреба у $62 млрд), накопичувачів енергії (energy storage) – до 38 ГВт ($25 млрд), атомної генерації – до 30 ГВт ($80 млрд), ТЕЦ та біоенергетичних потужностей – до 18 ГВт (немає даних щодо необхідного обсягу фінансування), гідрогенерації – до 9 ГВт ($4,5 млрд).

Крім того, зазначається, що приблизно $72 млрд необхідно для розвитку водневих технологій, $5 млрд. – систем передачі, $4,5 млрд – гідроенергетики.

Інвестиційні можливості для нових енергетичних потужностей в Україні становлять $383 млрд., повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.