Інтервʼю Енергореформі керівниці проєкту Green Deal UkraЇna Сюзанне Ніс за результатами дослідження "Прискорена інтеграція України до ЄС в енергетичному секторі".

- Наскільки Ви оцінюєте рівень присутності України в європейських інституціях за десятибальною шкалою і наскільки сама Україна використовує свої можливості цієї участі? Що вона втрачає чи недоотримує від такої ситуації?

- Україна – країна, яка дуже швидко вчиться. Наш проєкт у Центрі Гельмгольца в Берліні підтримав український уряд у так званих модельних сесіях, готуючи липневі переговори з Європейською комісією з питань енергетики та інфраструктури.

Я була вражена тим, як швидко українські урядовці навчалися, стали дуже професійними, взаємодіяли з ЄС на дуже професійному рівні, а також навчалися в інших країн-кандидатів.

Сьогодні я б оцінила присутність України в європейських інституціях на 3 бали.

Це тільки тому, що формальна присутність можлива лише тоді, коли країна є членом ЄС. Проте Україна через "Укренерго" вже є членом ENTSO-E, і це чудове досягнення.

- Що насамперед може дати Україні участь в ACER? Чому цього досі не сталося? Наскільки участь в ACER сприятиме забезпеченню незалежності НКРЕКП? Наскільки незалежною, на Вашу думку, є НКРЕП зараз?

- Членами ACER можуть бути лише країни-члени ЄС. Саме тому НКРЕКП ще не бере участі в цій організації. Україна могла б почати активно брати участь в європейських інституціях, де можливо. Наприклад, в ACER Україна може бути спостерігачем у робочих та оперативних групах.

- Чим відрізняються ACER і CEER? НКРЕКП також не є спостерігачем в CEER. Чим це можна пояснити? Що втрачає Україна, не беручи участі в роботі цих організацій?

- ACER, як і ENTSO-E, була створена третім пакетом у 2009 році і почала діяти у 2011 році. Це не регулятор, а Агентство з питань співпраці енергетичних регуляторів. Воно має юридичні завдання від Європейської комісії, такі як нагляд за ENTSO.
CEER, на відміну від ACER, не має жодних офіційних формальних повноважень. Це клуб регуляторів, де обговорюються питання, що можуть виникнути, тенденції в регулюванні, проводяться порівняльні аналізи тощо.

CEER – це добровільне об’єднання регуляторів ЄС. Окремий регулятор може бути його членом лише в тому випадку, якщо його країна входить до ЄС.

Український регулятор не є спостерігачем, але може бути, як регулятори інших країн-кандидатів, як то Албанія, Молдова, Грузія на інші.

- Наскільки я розумію, Україна на сьогодні вичерпала свої можливості участі в  ENTSO-G, оскільки не є членом ЄС? Чи є якісь додаткові опції, які не використані нею, але які могли б допомогти розвитку ринку? Як Україна використовує тут свої можливості?

- Україна, на відміну від Молдови, вже змогла приєднатися до ENTSO-E. Щодо ENTSO-G, то вона може бути тільки спостерігачем.

Як ми підкреслили в нашому нещодавньому аналітичному матеріалі про раннє приєднання до ЄС, будь-яке членство, асоціація, статус спостерігача, участь у робочій групі вигідні для України з двох причин. По-перше, щоб дізнатися, як "працює Європа".

Україна швидко розвивається і повинна приєднатися до ЄС якомога швидше. 2030 рік був би ідеальним варіантом. Ранній вступ може цьому сприяти.

Друга ж причина полягає в тому, що присутність України, яка ділиться своїм успіхом, розширює базу підтримки вступу України до ЄС. Це має вирішальне значення, оскільки, в кінцевому підсумку, Європейська Рада – глави держав і урядів – одностайно ухвалить рішення про вступ України.

- Яку участь бере Україні у створенні Європейської мережі операторів мереж водню (ENNOH)? Який статус може бути в України у цій мережі до членства в ЄС і після його набуття? Наскільки взагалі Україні важлива ця мережа?

- Це досить нова мережа. Участь у цих структурах для України буде дуже корисною, зокрема тому, що в ЄС обмежена спеціалізована експертиза щодо України та практичних аспектів розширення; відтак внесок України у процес власного приєднання буде особливо цінним.

Але Україна має вирішити, що для неї пріоритет, оскільки ресурси все-таки обмежені. На мій погляд, ENTSO-E та ACER мають очевидний пріоритет. ENNOH йде вже слідом за ними.

- За яких умов "Укренерго" може втратити членство в ENTSO-E і наскільки ви оцінюєте такі ризики зараз?

- Умовою для членства в ENTSO-E є сертифікація відповідності правилам ENTSO-E, тобто належне розмежування.

Відповідно, ризики втрати членства "Укренерго" з’являться, якщо компанія не буде дотримуватися цих правил, наприклад, якщо компанія виконуватиме вказівки міністерства, а не діятиме автономно.

Також ризики – це корупція, будь-яка інша форма юридичної невідповідності або відсутність співпраці з іншими ОСП.

Наприклад, у 2017 році Туреччина хотіла прокласти кабель до Північного Кіпру без участі Республіки Кіпр. На той час TEIAS (турецький ОСП) була спостерігачем. І, оскільки ОСП Турції таки не дотримався правил щодо обміну інформацією, статус спостерігача було скасовано.

- В огляді ексголови Energy Community та експерта Green Deal Ukraїna Яна Копача, зазначено, що  "Укренерго" отримало повне членство в ENTSO-E за умови, що воно відповідатиме стандартам ЄС та ENTSO-E, включаючи правові та ринкові реформи, технічні вимоги та фінансову та операційну незалежність (розукрупнення). Поточні реформи ще тривають, особливо в галузі лібералізації ринку та повної відповідності нормам ЄС, але розукрупнення ще не було повністю реалізовано. Що треба зробити для такого розукрупнення?

- "Укренерго" –  дуже прогресивна компанія. Сьогодні ОСП кількох країн вже навчаються у неї, наприклад, у питаннях стійкості та кібербезпеки. Укренерго впровадила основні правила. Хоча поруч є приклади ОСП в ЄС, які правила впровадили не повністю.

- Наскільки "Оператор ринку" зможе виконати умови для вступу в Комітет All NEMO? Що це йому дасть? І скільки NEMO може мати Україна? Яка кількість доцільна, на Вашу думку? І чи може інший NEMO від України стати членом Комітету All NEMO?

- NEMO (Nominated Electricity Market Operator) – це оператор, призначений згідно з Регламентом CACM (Capacity Allocation and Congestion Management – "Розподіл пропускної спроможності та управління перевантаженнями") (EU) 2015/1222 для роботи на єдиному європейському ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку.

У країні може бути призначено більше ніж одного NEMO. Разом NEMO виконують функцію MCO (Market Coupling Operator) – спільну функцію оператора ринкового з’єднання, яка забезпечує SDAC (Single Day-Ahead Coupling – єдине з’єднання РДН) та SIDC (Single Intraday Coupling – єдине внутрішньодобове з’єднання).

Українське АТ "Оператор ринку" бере участь як спостерігач в All NEMO Committee з грудня 2022 року; паралельно Україна просуває імплементацію CACM у межах Енергетичного Співтовариства.

All NEMO Committee, створений у 2016 році, координує спільні завдання NEMO за CACM (зокрема методології, алгоритми та взаємодію з ОСП). Комітет переважно працює у віртуальному форматі з ротаційною координацією між NEMO, а його діяльність перебуває під наглядом ACER та національних регуляторів.

У грудні 2024 року між Україною та сусідніми країнами було створено так званий Local Implementation Project (LIP) для старту підготовки до ринкового з’єднання (market coupling). Наразі справді бракує ухвалення пакета щодо інтеграції електроенергетичних ринків, і важливо не допустити запровадження двох окремих аукціонів, як це пропонується в одному з варіантів.

- У скільки оцінюються внески для участі в тому чи іншому об’єднанні? Що має бути їхнім джерелом?

- Це значною мірою залежить від самої структури. "Укренерго" є членом ENTSO-E і робить внесок поряд з іншими ОСП.

Точної суми я не знаю, але мені відомо, що в ENTSO-E діє формула членських внесків, заснована на об’єктивних параметрах системи, яка враховує, наприклад, обсяги генерації країни тощо.

Внески затверджує Асамблея ENTSO-E, а відшкодування, як правило, здійснюється через тариф на передачу за погодженням нацрегулятора.

- Участь у яких об’єднаннях чи форумах може принести фінансовий зиск самій Україні – наприклад, отримання грантів на реалізацію певних проєктів?

- Дійсно, участь України у Connecting Europe Facility (CEF) та в межах TEN-E, а також у програмах досліджень EU, зокрема Horizon Europe, може забезпечити відчутну фінансову підтримку через гранти на відповідні проєкти. На практиці TEN-E визначає пріоритетні транскордонні енергетичні проєкти, які можуть претендувати на підтримку за напрямом CEF Energy. Доступ до фінансування залежить від відповідності критеріям EU, належної підготовки проєктів і дотримання вимог співфінансування та закупівель.

- На вступі в яке з об’єднань ви б насамперед звернули увагу? Що це може дати Україні?

- Якщо говорити про енергетику, насамперед варто відзначити ACER та ENTSO-E. Як уже зазначалося, це створює можливості для правового наближення до acquis ЄС, публічної представленості, розбудови мереж і партнерств, а також посилення впливу на відповідні процеси та рішення.

- Які приклади відмов Україні в участі в об’єднаннях, попри її зусилля? Якими були причини?

- Це ACER, CEER, оскільки Україна не є членом ЄС. Те ж саме EUDSO. Тому важливо також знайти альтернативні шляхи для країн Енергетичного співтовариства.