Платформа великих даних VKURSI підготувала для Енергореформи огляд перспектив України з переробки в енергетичні ресурси відходів сільського господарства та основних гравців цього ринку.

24 червня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №13395, яким передбачено скасування 35% вивізного мита на біометан. Він спрямований на усунення бар’єрів, що обмежують експорт українського біометану на ринки Європейського Союзу.

Скасування високого мита має підвищити конкурентоспроможність вітчизняних виробників і сприяти їхній повноцінній інтеграції в європейський енергетичний простір.

Адже, попри заявлені наміри зменшити енергетичну залежність від рф, у третій рік повномасштабної війни ЄС придбав російської нафти та газу на 21,9 млрд євро, про що свідчать підрахунки Центру досліджень енергетики та чистого повітря (Crea).

Це на 3,2 млрд євро більше, ніж сума фінансової допомоги Україні від ЄС у 2024 році – 18,7 млрд євро, за даними Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel).

Трьома місяцями раніше, 20 березня 2024 року Верховна Рада ухвалила закон, який прирівнює митне оформлення біометану, що транспортується трубопроводом, до природного газу. Тепер він оформлюється за тими ж процедурами, без додаткового мита.

Це спрощення – частина гармонізації українського законодавства з нормами ЄС та реакція на курс Євросоюзу щодо переходу на відновлювану енергетику.

Альтернативна енергетика в Україні розвивається в кількох напрямах – сонце, вітер і біогаз. Сонячні електростанції найефективніше працюють улітку, але взимку майже не дають енергії. Часто влітку виникає надлишок електроенергії, який просто нікуди подіти. Вітрові станції, навпаки, найбільше генерують восени, взимку та навесні, і можуть працювати цілодобово. Але щоб встановити вітряки, потрібно пройти довгий шлях: проєктування, дослідження, дозволи, громадські слухання тощо.

Біогазові комплекси будувати ще складніше. Але тут справа не тільки в енергії чи прибутку. Біогаз допомагає вирішувати проблему утилізації відходів на фермах і переробних підприємствах, наприклад, перетворювати гній на добрива замість того, щоб його просто зберігати чи вивозити.

Сировина для біогазу – це те, чого в Україні багато: гній, жом, силос, солома, аграрні залишки. Її не треба імпортувати. Біогазові станції дозволяють заробляти на тому, що раніше просто викидали. Крім того, як побічний продукт, виробляються органічні добрива, які аграрії можуть використовувати на своїх полях замість дорогих імпортних.

Окремий напрямок – біоетанол. Це теж відновлюване паливо, яке можна виготовляти з агросировини. На відміну від біогазу, біоетанол легше експортувати – його можна постачати до країн ЄС як додаток до бензину, оскільки Євросоюз має чіткі вимоги до частки біокомпонентів у пальному.

Але є і ризики. Особливо це стосується експорту біогазу, який прив’язаний до ціни на природний газ – одного з найбільш політизованих товарів у світі. Сьогодні ціна висока, але через зміну політичної ситуації вона може швидко впасти, і це впливає на економіку проєктів.

Окрім того, українські аграрії отримують премії від ЄС, в залежності від використаної сировини, наприклад, за гній більша зелена ставка, ніж за агро чи харчові відходи.

Україна має один із найбільших потенціалів для виробництва біометану серед країн ЄС, все завдяки розвиненому сільському господарству, яке забезпечує стабільну сировину для його виробництва.

Згідно з дослідженням Green Deal UkraЇna та Українського кліматичного офісу, що впроваджується GIZ, орієнтовний потенціал виробництва біометану в Україні до 2030 року становить близько 1 млрд куб. м, а до 2050 року – від 6 до 22 млрд куб. м на рік.

Найактивнішими гравцями, які формують ринок, є  чотири відомі агрохолдинги: "МХП", "Астарта", "Вітарго" та "Галс-Агро" виробляють біометан або біоетанол і є членами Біоенергетичної асоціації.

МХП

ПрАТ "МХП Еко Енерджи", ТОВ "МХП Вердант" та ПрАТ "Оріль-лідер"  входять до групи МХП, кінцевим бенефіціарним власником яких є Юрій Косюк.

У лютому 2025 року компанія вперше здійснила експорт 27,4 кубометрів біометану до Німеччини, ставши другою українською компанією-експортером цього відновлюваного газу. У 2025 році компанія планує експортувати 35 млн кубометрів на рік.

ПрАТ "МХП Еко Енерджи" засноване ПрАТ "МХП", 95% голосуючих акцій якої належать компанії "MHP SE", зареєстрованій на Кіпрі. Компанія займається торгівлею електроенергією. За даними досьє компанії на платформі VKURSI, у 2024 році її дохід склав 4,5 млрд грн, прибуток – 20,7 млн грн. А за перший квартал 2025 року компанія згенерувала 1,1 млрд грн доходу та 1,6 млн грн прибутку. У власності – земельна ділянка площею 1,91 га у Вінницькій області.

ТОВ "МХП Вердант" відповідає за розвиток напрямів біогазу та біометану в групі МХП і засноване ТОВ "Вінницька птахофабрика". Земельний банк компанії налічує 8 ділянок загальною площею 25,5 га в Черкаській області.

ПрАТ "Оріль-лідер" має біометановий завод та спеціалізується на розведенні свійської птиці. За 2024 рік виручка компанії становила 7,9 млрд грн, а в першому кварталі 2025 року – 1,3 млрд грн. Прибуток за 2024 рік склав 843 млн грн, тоді як за перші три місяці 2025 року компанія зазнала збитків у розмірі 0,1 млрд грн.

Виробництво біогазу дозволяє групі компаній МХП ефективно утилізувати відходи, а також суттєво скоротити викиди парникових газів і виробляти екологічно чисті органічні добрива.

"Астарта"

ТОВ "Глобинський біоенергетичний комплекс" входить до складу холдингу "Астарта". Компанія заснована ТОВ "Астарта-Київ" і належить Віктору та Ірині Іванчик. Компанія спеціалізується на виробництві промислових газів.

У 2024 році отримала 146 млн грн доходу та 16,8 млн грн прибутку. У першому кварталі 2025 року – 40,3 млн грн доходу та 8 млн грн прибутку.
Ще у 2014 році компанія ввела в експлуатацію один із найбільших біоенергетичних комплексів потужністю понад 50 млн м3 біогазу на рік, використовуючи побічні продукти цукрового виробництва (сирого жому), а також органічні відходи сільськогосподарського виробництва.

Вітагро

ТОВ "Вітарго Енерджі" входить до групи "Вітагро". Компанія працює у сфері виробництва газу — це її основний напрям діяльності. Серед засновників ТОВ "Віт Енерджі" та АТ "Закритий недиверсифікований венчурний фонд "Віннер Капітал", кінцевим бенефіціарним власником є Сергій Лабазюк. У 2024 році дохід компанії склав 93,8 млн грн, а в першому кварталі 2025 року — 64,9 млн грн. При цьому у 2024 році компанія зазнала збитків у розмірі 15,4 млн грн, а в першому кварталі 2025 року сума збитків сягнула  16,6 млн грн. Земельний банк підприємства налічує 8 ділянок у Тернопільській, Хмельницькій та інших областях загальною площею 42,13 га.

Компанія збудувала біогазовий завод, який згодом переорієнтували на виробництво біометану. Його річна виробнича потужність становить 3 млн куб. м.

Завод переробляє відходи тваринництва та рослинництва для отримання біометану, а також твердих і рідких органічних сполук у кількості до 75 000 тонн на рік. 7 лютого 2024 року енергохолдинг Vitagro, якому належить підприємство, здійснив перший експорт українського біометану – 67 тис. куб. м до Німеччини.

Галс-Агро

ТОВ "Гопак" та ТОВ "ГАЛС-К ЛТД" входять до групи "Галс Агро". До складу Gals Agro входять 2 цукрових заводи, 7 агропромислових фірм, ферми з вирощування індиків, горіхові та яблуневі сади, свиноферма, 4 біогазових заводи, 2 елеватори та комбікормовий завод.

Виробничі потужності "Галс Агро" дозволяють виробляти 3 мільйони кубічних метрів біометану на рік. 24 червня 2025 року компанія вперше здійснила експорт біометану власного виробництва.

Українська газотранспортна система транспортувала майже 73 тис. куб. м палива з підземних сховищ до Угорщини.

Засновником ТОВ "Гопак" є юридична особа ТОВ "Галс агро", а кінцевими бенефіціарними власниками – Вадим Вайспапір, Михайло Євстратов, Микола та Володимир Гавриленки та Сергій Кравчук. ТОВ "Гопак" спеціалізується на виробництві електроенергії. У 2024 році дохід компанії становив 450,5 млн грн, а прибуток – 44 млн грн. Площа земельного банку налічує 12 ділянок у Київській та Чернігівській областях загальною площею понад 55 га.  

Основним видом діяльності ТОВ "ГАЛС-К ЛТД" є виробництво електроенергії. Компанія заснована громадянами України: Вадимом Вайспапіром, Михайлом Євстратовим, Миколою та Володимиром Гавриленками. Кінцевими бенефіціарними власниками є Вадим Вайспапір та Микола Гавриленко.
ТОВ "ГАЛС-К ЛТД" спеціалізується на торгівлі газом через місцеві (локальні) трубопроводи. У 2024 році компанія отримала дохід у розмірі 14,7 млн грн. Водночас збиток у 2024 році становив 3,8 млн грн. У власності компанії  3 земельні ділянки в Київській та Полтавській областях загальною площею 4.09 га.

Окрім агрохолдингів, найбільші потенційні гравці ринку – Епіцентр-К, Лан-оіл (входить в групу ОККО).

"Епіцентр К" у найбільшому індустріальному парку України "Поділля-Городок" на Хмельниччині будує заводи з виробництва олії, біоетанолу, біогазу та кормів, а також ТЕС на лушпинні соняшника і сонячну електростанцію площею 30 га.

Запуск агропромислового кластеру заплановано на 2026 рік. У 2024 році дохід компанії сягнув 79,7 млрд грн, що майже на 50% більше ніж в минулому 2023 році, коли дохід становив 53,3 млрд грн. Компанія заснована Тетяною Суржик, а також Олександром і Галиною Герегами, останні є її кінцевими бенефіціарними власниками.
У 2024 році компанія згенерувала прибуток у розмірі 2,2 млрд грн. За даними з Державного реєстру речових прав у досьє компанії на платформі VKURSI, "Епіцентр К" володіє 341 земельною ділянкою в Хмельницькій, Київській та інших областях загальною площею 1022,2 га. Більшість із них призначені для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Компанія "Лан-Ойл" із групи ОККО планує збудувати біоетанольний завод у Тернопільській області потужністю 83 тис. тонн на рік. Будівництво вартістю $120 млн має стартувати цього року, а запуск очікується у 2026-му. Половину суми профінансує ЄБРР.