Опрацювання й реалізація Дорожньої карти розвитку сектору ВДЕ в Україні до кінця 2024 року, розробленої Energy Community (EC), могла б дати поштовх до розбудови нових "зелених" потужностей в умовах енергодефіциту та прискорити розвиток децентралізованої енергетики, передає Енергореформа.
Так вважає голова правління Асоціації сонячної енергетики Владислав Соколовський.
Презентація цієї Дорожньої карти відбулася на зустрічі з представниками ВДЕ-генерації 27 червня за участі, в тому числі голови Секретаріату EC Артура Лорковські, глави київського офісу ЕC Олексія Оржеля, заступниці міністра енергетики Світлани Гринчук, представників НКРЕКП.
Вона містить 13 пунктів, серед яких, зокрема, необхідність впровадження механізму для врегулювання боргів між ДП "Гарантований покупець" та виробниками з ВДЕ з 2023 року, впровадження касового методу нарахування ПДВ для виробників за feed-in-premium (FIP), забезпечення надійної системи гарантій походження для електроенергії та тепла, вироблених з ВДЕ та сертифікованих за стандартом ЄС, необхідність впровадження квотних аукціонів, внесення змін до Енергетичної стратегії та гармонізація її з Нацпланом з енергетики та клімату, а також регуляторні покращення для запобігання значним дисбалансом (термін виконання – III-IV кв. 2024р.).
Як зазначив Соколовський, за результатами зустрічі було запропоновано створити робочу групу під егідою Міненерго з імплементації всіх цих пропозицій, яка, можливо, почне працювати вже найближчими днями. В неї також увійдуть стейкхолдери галузі та EC. Її робота буде присвячена доопрацюванню Національного плану розвитку ВДЕ на основі цих пропозицій.
"Основне питання, яке піднімали й великі компанії, й усі ВДЕ-асоціації, – це питання заборгованості. Поки не буде розрахунків по боргам, поки не відновиться в повному обсязі фінансування, довіри не буде. Представники великих компаній заявляли, що після отримання всіх виплат, вони серйозно розглянуть питання, щоб реінвестувати кошти та інші ресурси у нові проекти", – вказав голова правління АСЕУ.
За його словами, одним з варіантів рішення боргової проблеми дискутувалося питання випуску євробондів, наприклад, компаніями державного сектору.
Водночас Соколовський акцентував, що у переважній більшості представники галузі з великою пересторогою дивляться на виокремлення обсягу оплати ВДЕ з тарифу системного оператора на передачу.
"Energy Community завжди прислуховується до позицій Асоціацій і в цьому питанні, сподіваюсь, також. А ми бачимо, що впровадження цього механізму може погіршити ситуацію з розрахунками по боргах. Тому значна кількість представників галузі це не підтримують", – висловив думку представник галузі сонячної генерації.голова правління АСЕУ.
Він також звернув увагу, що потребує нагального вирішення питання введення касового методу нарахування ПДВ для виробників за FIP.
"Це дуже просто – ввести касовий метод. Й держава не буде нічого втрачати, тому що, як тільки виробник отримає кошти, він одразу ж заплатить ПДВ і виконає свої зобов'язання перед бюджетом. Іншою проблемою є відсутність виплати по FIP", – зазначив голова правління АСЕУ.
"Ці дві перешкоди сповільнюють перехід на FIP. За нинішніх умов FIP, скажімо так, не дуже користується популярністю серед сонячних електростанцій", – пояснив Соколовський.
Серед інших питань, які обговорювалися на зустрічі, він також звернув увагу на те, що досі не зняті ПДВ і мито на енергетичне обладнання, як це анонсувалося урядом. На його думку, це суттєво гальмує розвиток децентралізованої енергетики.
"Зараз, якби було більше сонячної генерації, то, ситуація з відключеннями хоча б влітку була краща. Сонце, наприклад, у літній період може надати суттєву підтримку енергосистемі і допомагати планово зупиняти на поточні ремонти атомні енергоблоки й теплову генерацію", – вказав голова правління АСЕУ.
Дуже серйозним питанням він також назвав дефіцит кваліфікованого персоналу, пов’язаний з мобілізацією.
На його думку, цю проблему, яка може загальмувати розвиток ВДЕ навіть за наявності грошей та обладнання, могло б вирішити бронювання співробітників підрядних та сервісних компаній, які обслуговують та будують об'єкти ВДЕ. Він додав, що закордонні компанії за нинішніх умов, "навіть, якщо й будуть працювати в Україні, то найматимуть місцевих субпідрядників і навряд чи привезуть своїх працівників у достатній кількості".
На зустрічі також обговорювалося питання кредитування великого бізнесу, яке можна було б частково вирішити впровадженням, зокрема, корпоративних договорів (CPPA) або контрактів на різницю.
За його словами, у такому випадку виробники з ВДЕ мали б можливість надати банкам розрахунки дохідності, як це було з зеленим тарифом, але недостатньо сформована законодавча база гальмує цей процес.
"Пропонується стандартний механізм СРРА. Спрощено, виробник знаходить собі споживача, укладає з ним договір, де зазначається ціна та обсяги е/е, і з цим договором йде в банк і просить фінансування під конкретний проект будівництва енергетичного об'єкта", – пояснив Соколовський, додавши, що таку ж роль могли б зіграти й аукціони на підтримку ВДЕ за квотним принципом, але цей механізм також не працює, квот досі немає, попри наявність законодавства.
Голова правління АСЕУ також звернув увагу, що учасники зустрічі піднімали питання добудови атомних блоків.
"Говорили про те, що кількість грошей і в держави, й на ринку обмежена. Якщо всі ресурси будуть направлені в одній напрямок, на будівництво винятково атомних блоків, то тоді, зрозуміло, менше залишиться грошей на інші цілі. І тому пропозиції були подумати, де знайти фінансування, як більш ефективно використовувати наявні бюджетні кошти та гроші міжнародних донорів", – зазначив він.
Як резюмував Соколовський, активне залучення Energy Community до вирішення проблем ВДЕ може покращити ситуацію.
"Energy Community це дуже поважна інституція і наші державні органи прислухаються до неї. І тому комунікації, організовані EC, беззаперечно, важливі. Також участь Артура Лорковські, керівника Секретаріату, в цьому заході – це серйозний посил до всіх стейкхолдерів сектору ВДЕ. Як наслідок, вважаю що такі постійні комунікації зможуть донести позицію сектору ВДЕ як до міжнародних партнерів, так і до державних та регуляторних структур", – наголосив голова правління АСЕУ.
ДТЕК після підписання угоди з данською компанією Vestas негайно приступає до будівництва ІІ черги Тилігульської ВЕС 384 МВт, щоб до кінця 2026 року вивести ВЕС на повну потужність 500 МВт, передає Енергореформа.
ДТЕК залучив EUR370 млн кредитів під гарантії Експортно-кредитного агентства Данії на фінансування будівництва другої черги Тилігульської ВЕС обсягом EUR450 млн, передає Енергореформа.
Ціновий індекс е/е базового навантаження BASE на ринку "на добу наперед" (РДН) за 20 днів січня-2025 склав 5400,45 грн/МВт*год, знизившись на 8,57% порівняно з аналогічним періодом грудня-2024 (5906,74 грн/МВт*год), передає Енергореформа.