Після наймасштабнішої атаки РФ по енергетиці України рішення із заборони експорту е/е, зміни умов покладання спецобов'язків з компенсації тарифів на е/е для населення (ПСО), зокрема, для одного з його виконавців ПрАТ "Укргідроенерго", та самих тарифів не розглядаються, передає Енергореформа.
Про це повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.
"Наразі ми не розглядаємо питання заборони експорту електроенергії. Я не бачу сьогодні, що заборона якось драматично вирішить нашу ситуацію. Далі – подивимося", – сказав Галущенко на брифінгу в Києві після зустрічі з віце-прем’єркою, міністром енергетики Швеції Еббою Буш, відповідаючи на питання Енергореформи.
Крім того, міністр зазначив, що зараз немає рішень про зміну ПСО, а також зміну тарифів на е/е для населення. Як повідомлялося 24 березня, оператор ДніпроГЕС "Укргідроенерго" заявив, що після пошкодження станції, компенсація ним тарифів для населення опинилася під загрозою.
"Кожен удар впливає й на комерційну частину функціонування ринку. Це абсолютно логічно. Але зараз немає рішень, якщо ми говоримо про тарифи для населення, про ПСО чи експорт е/е. Ми зосереджені на фіксуванні наслідків: в якому стані енергетика, що знищено, що максимально швидко можемо відновити. Тоді ми вийдемо на якісь цифри, терміни цього процесу, і від цього будемо приймати рішення щодо всіх питань, про які ви говорите", – пояснив Галущенко.
При цьому він звернув увагу, що в тому числі підняття тарифів на елекрику для населення минулого року (з 1 червня 2023 року до 2,64 грн/ кВт-год – ЕР) допомогло енергетиці відновитися.
"Це комерційна частина, вона важлива. Я говорив: якби ми не підняли тарифи минулого року, ми би не відновилися в такому обсязі, в якому це зробили", – зазначив глава Міненерго.
"Але, на жаль, знову масовані удари, це вплив на ступінь відновлення. І, на жаль, багато пошкоджень саме тих станцій, які були максимально відновлені", – акцентував він.
Відповідаючи на питання, чи можлива державна допомога енергооб’єктам на відновлення, оскільки на ДніпроГЕС втратив приблизно 1000 МВт балансуючої потужності і є великі втрати на ТЕС, міністр зазначив: "Щоб зрозуміти швидкість віновлення і питання грошей, треба зараз верифікувати збики. Не розуміємо, про які суми йдеться. Треба все звести докупи, тоді побачимо, які є в компаній ресурси на те, щоб відновити, і які це будуть терміни".
Водночас він додав, що було б доцільно збільшити дозволену потужність перетину для імпорту е/е з Європи.
"Ще учора ми просили підвищити потужність на експорт. Тепер знову повертаємося до питання імпорту. 1,7 МВт це не малий обсяг, але треба більше. Я прошу завжди по максимуму. Ті ж 2,5 ГВт – це те, щоб нам потрібно", – висловив думку глава Міненерго.
Як повідомляла Енергореформа, 22 березня РФ здійснила потужну атаку на енергосистему України, задіявши десятки різних засобів ураження. Внаслідок цього зупинила роботу найбільше ГЕС – Дніпровська, пошкоджені ТЕС ДТЕК та "Центренерго", а також мережі. В день атаки були введенні обмеження електропостачання майже в половині областей України, в Одеській та Харківській обласях вони зберігаються досі.
До атаки суттєво виріс експорт е/е: зокрема, у лютому Україна порівняно із січнем 2024 року наростила обсяги експорту в 12 разів та зменшила на третину обсяги імпорту. Очікувалося, що в березні цей показник буде ще більшим.Для покращення ситуації з обсягами природного газу було б доцільно ввести максимально пільгові тарифи на його зберігання в ПСГ для нерезидентів з умовою першочергового права продажу цього газу Україні за ринковими цінами, передає Енергореформа.
Україна отримала пропозиції від багатьох компаній, включаючи великі компанії із сусідніх держав, щодо участі у фінансуванні добудови енергоблоків №3,4 на Хмельницькій АЕС в обмін на долю в проєкті, передає Енергореформа.
Міністр енергетики Герман Галущенко занепокоєний тим, що в парламенті Болгарії зареєстрований проєкт постанови про скасування дозволу на продаж Україні двох корпусів реакторів для енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС, термін якого спливає 11 березня, передає Енергореформа.