Національний енергорегулятор НКРЕКП 16 січня прийняв постанову про підвищення прайскепів на спотових ринках електроенергії повністю в межах законодавства, передає Енергореформа.

Про це йдеться в листі НКРЕКП від 28 січня за підписом її голови Юрія Власенка на голову ТСК з питань корупції в енергетиці Ярослава Железняка.
Лист є в розпорядженні Енергореформи.

Як пояснює регулятор, згідно з методикою встановлення граничних цін (постанова НКРЕКП від 27 вересня 2022 № 1221), розгляд та прийняття рішення про прайскепи здійснюється не раніше ніж через 3 робочі дні з дня оприлюднення протоколу відкритого обговорення зауважень та пропозицій до схваленого проєкту рішення. НКРЕКП звертає увагу, що такий протокол був оприлюднений на офіційному вебсайті регулятора 8 січня 2026 року.

Водночас, враховуючи указ президента України від 24 лютого 2022 № 64 про введення воєнного стану та з метою надійного та безпечного електропостачання та стабілізації ситуації на ринку е/е, а також оперативного реагування на неї в умовах воєнного стану, НКРЕКП включила до порядку денного від 30 грудня 2025 року питання № 73 "Про врегулювання актуальних питань забезпечення безпеки постачання та запобігання надзвичайної ситуації в енергетичній системі України". Продовження цього питання і відбулося 16 січня у зв’язку із необхідністю оперативного реагування на пункт 5 урядової постанови від 15 січня № 39, який стосувався прайскепів.

"Отже, при прийнятті постанови від 16 січня № 70 "Про граничні ціни на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку" регулятором були дотримані вимоги методики та регламенту діяльності НКРЕП", – наголошує комісія.

Вона також зазначає, що згідно із частиною першою статті 117 Конституції України Кабмін в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

У листі до Железняка регулятор також відмовився від участі в запланованій на 29 січня ТСК, де мало розглядатися питання можливих зловживань при здійсненні продажу е/е НАЕК "Енергоатом" напередодні підняття прайскепів.

Свою відмову він аргументував, зокрема, тим, що за законодавством парламентські ТСК створюються з метою розслідування подій, які вже відбулися. Регулятор вказує, що ТСК, на яку було запрошено його представників, створена 12 березня 2025 року для з метою розслідування можливих протиправних дій посадових осіб низки органів щодо технічної допомоги та кредитів, наданих Україні іноземними та міжнародними організаціями з початку війни.

Також НКРЕКП звертає увагу, що звіт ТСК про виконану роботу має бути заслуханий на пленарному засіданні Ради не пізніше шестимісячного строку з дня її утворення, тобто до 13 вересня 2025року.

"Отже, вищенаведене вказує, що встановлення можливих фактів зловживань при здійсненні 14 січня 2026 року продажу е/е, тобто напередодні підняття прайскепів, не може бути предметом дослідження ТСК під Вашим головуванням, що виключає можливість участі посадових осіб НКРЕКП у її засіданні", – звернувся в листі голова регулятора до Железняка.

Він додав, що запрошення посадових осіб органів влади чи заслуховування пояснень з питань, щодо яких проводиться розслідування, має вирішуватися безпосередньо на засіданнях слідчої комісії. У зв’язку з цим Власенко попросив надати копію або витяг з протоколу засідання ТСК, на якому приймалось рішення про розслідування можливих фактів зловживань при продажу е/е та залучення посадових осіб НКРЕКП для проведення розслідування вищевказаного питання.

"Також звертаю Вашу увагу, що намагання здійснювати маніпуляції громадської думки шляхом дезінформації, перекручування контексту, емоційного накручування, у тому числі шляхом створення та розповсюдження фейкових новини у власному телеграм-каналі, сприймається регулятором як спроби тиску на його роботу та гарантії незалежності в прийнятті рішень, та вказує на намагання зашкодити державній політиці у сфері забезпечення енергобезпеки України", – написав Власенко.

Він висловив думку, що такі дії мають бути об’єктом дослідження правоохоронних органів.

Голова НКРЕКП у листі також звернувся з проханням зачитати його повний вміст під час засідання ТСК 29 січня.

Як повідомляла Енергореформа, голова енергокомітету Верховної Ради Андрій Герус заявив, що двосторонні договори купівлі-продажу е/е НАЕК "Енергоатом", укладені за результатами аукціону 14 січня, до підвищення граничних цін на спотових ринках, мають бути розірвані, аби мінімізувати втрати компанії, які зараз він оцінює приблизно в 2 млрд грн.

Голова енергокомітету зазначає, що 14 січня "Енергоатом" продав 2100 МВт базового навантаження з поставкою на 21-31 січня. Середня ціна тоді склала 7565,55 грн/МВт*год. Після оперативного підвищення прайскепів з 18 січня, вже на 21-22 січня середня ціна е/е на ринку "на добу наперед" склала 11 484 грн, що на 52% або на 3 918 грн, більше, аніж ціна аукціону 14 січня.

Водночас голова енергокомітету також акцентував на тому, що рішення про перегляд прайскепів було заплановане НКРЕКП на 20 січня, і проєкт постанови передбачав залишення їх на чинному рівні ще на півроку. При цьому позачергове засідання НКРЕКП відбулося 16 січня увечері, хоча ще в цей день на сайті було розміщено проєкт, який не передбачав зміни прайскепів.

Питання можливих зловживань, в тому числі передачу інсайдерської інформації, розглядали на ТСК під головуванням нардепа Ярослава Железняка. На ньому були присутні, зокрема, перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов, міністр економіки Олексій Соболев, тво голови правління "Енергоатома" Павло Ковтонюк та керівник трейдингового підрозділу "Енергоатом Трейдинг" Денис Позняков, голова енергокомітету Ради Андрій Герус.