Світовий банк визначив перелік з восьми пріоритетних напрямків інвестицій в енергосектор України, які можуть залучити майже $26 млрд як приватних, так і державних коштів, передає Енергореформа.

Про це повідомила керуюча директорка з питань операційної діяльності Світового банку Анна Б'єрде.

"Ми визначили вісім потужних пріоритетних інвестицій в енергетику України, які додають приблизно $26 млрд. Вони актуальні сьогодні та в середньостроковій перспективі, і вони стануть величезною фундаментальною частиною в довгостроковій перспективі", – сказала Б’єрде під час енергетичного форуму в рамках URC 2026 у Гданську, передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна" з місця події.

У представленій директоркою презентації зазначається, що такими інвестиціями є розвиток вітростанцій (5 ГВт), розподілена генерація (5ГВт), вугільна генерація (2 ГВт), відновлення ГЕС (0,7 ГВт), газова генерація (0,75 ГВт), ГАЕС (1ГВт), АЕС (2,1 ГВт) та інтерконектори.

При цьому вона звернула увагу, що певні напрямки інвестування уже готові до цього, як-то вітер, розподілена генерація та газова генерація.

"У вітрі та сонці, де готовність дуже-дуже висока, ми можемо почати відразу. Моделлю залучення приватного сектору є контракти на різницю (CfD), які по суті, є захисним механізмом для інвестора. А потім корпоративні договори на продаж е/е", – зазначила Б’єрде.  

Вона також позитивно оцінила програму RAMP-UP (Фонд гарантування ціни продажу е/е для інвестора в ВДЕ, який зараз формується, в тому числі за участю ЄБРР), вказавши, що через неї можна запустити приблизно 500 МВт ВЕС/СЕС у 2026–2027 роках як основу для масштабування до приблизно 800 МВт нових аукціонів за CfD щороку.

Також високий рівень готовності до інвестування, на думку Б’єрде, має розподілена генерація.

"Тут ми хочемо бачити модель приватного сектору, засновану на підтримці домогосподарств, малих і середніх підприємств та муніципалітетів, щоб вони самі могли забезпечити впровадження цих систем", – пояснила топменеджерка Світового банку.

За її словами, необхідне також набагато більше використання газу для виробництва електроенергії, оскільки це важливо для досягнення пікової потужності. Як модель залучення інвестицій вона вбачає ескроу-рахунки для ринку балансування за підтримки донорів, а також державні гарантії постачання палива.

Щодо розвитку малої гідроенергетики (до 10 МВт), Б’єрде вбачає необхідним запуск аукціонів для малих ГЕС, аби сформувати успішну практику для масштабних проєктів модернізації гідроенергетики на умовах державно-приватного партнерства.

Як вказала директорка, вугілля не буде бажаним варіантом у довгостроковій перспективі, але його використання важливе на короткий період, аби забезпечити достатність генерації.

При цьому вона зупинилася на трьох важливих реформах, які має робити Україна в енергетичному секторі для його розвитку.

В її презентації були зазначені сувора платіжна дисципліна, реструктуризація ключових боргів, реформування механізмів спецобов’язків (ПСО) та поетапне підвищення тарифів на газ та е/е відповідно до графіків з застосуванням механізмів соціальної підтримки.

Крім того, у своєму виступі Б’єрде також зупинилася на необхідності реструктуризації державних підприємств-учасників ринку.

"Ми бачимо важливість покращення управління держкомпаніями, покращення технічних і фінансових показників шляхом просування як корпоратизації, так зрештою і приватизації", – сказала топменеджерка Світового банку.

Пріоритетні напрямки інвестицій в енергосектор України, визначені Світовим банком (за матеріалами презентації керуючої директорки з питань операційної діяльності Світового банку Анни Б’єрде на URC 2026)