Бліц-інтерв'ю виконавчого директора ТОВ "НВП "ЕНЕРГО-ПЛЮС" Вадима Литвиненка проєкту агентства "Інтерфакс-Україна" з енергетики "Енергореформа".
- Ваша компанія повідомила, що у серпні 2024 року однією з перших в Україні ввела в експлуатацію газотурбінну установку 24 МВт у центрі України. Чому ви вибрали саме ГТУ?
- Швидке будівництво газотурбінних установок та підключення їх до мережі є логічним виходом з ситуації, в якій опинилась вітчизняна енергосистема, оскільки умови воєнного часу в Україні вимагають принципово нових підходів до реалізації проєктів електричної генерації.
Думаю, досвід Науково-виробничого підприємства "ЕНЕРГО-ПЛЮС", яке у серпні 2024 року ввело в експлуатацію газотурбінну установку Mitsubishi потужністю 23,8 МВт у центрі України, можна вважати важливим кроком у цьому напрямку. Підприємство виконувало роботи в якості підрядника, а сама установка інсталювалася в мережу обленерго.
- Скільки часу знадобилося на її підключення?
- Реалізація проєкту зайняла лише декілька місяців. Якщо точніше, то НВП "ЕНЕРГО-ПЛЮС" спромоглося реалізувати вказаний проєкт "з нуля" до видачі енергії в мережу за 4 місяці. Це прецедент у світовій практиці.
Бо за звичайних умов підключення газотурбінної установки такого класу й потужності до мережі для постійної генерації електроенергії мало б зайняти не менше 11 місяців.
- Завдяки чому цього вдалося досягти?
- Завдяки інноваційним рішенням, що були впроваджені під час будівництва. Бачте, досвід нашої компанії з встановлення газотурбінних установок унікальний. Це один з перших прикладів інсталяції та експлуатації такого типу генеруючого обладнання в Україні. Особливо, коли йдеться про установки такого виробника як Mitsubishi. Традиційно на українському ринку застосовувалися газопоршневі генеруючі установки встановленою потужністю від 100 кВт до 2-3 МВт. Тому доводилося шукати відповіді самим, не опираючись на чийсь досвід, і приймати рішення під час роботи.
Крім того, з замовником була досягнута домовленість, що всі технічні рішення на кожній стадії реалізації робіт погоджувалися покроково, а повний проєкт будівництва готувався паралельно. Таким чином операції, що хронологічно не залежали одна від одної, виконувалися одночасно.
- Крім відсутності досвіду, що ще було проблемою?
- Брак досвіду роботи з подібним обладнанням точно не був головною проблемою. Тим більше, що компанія вже проєктувала і монтувала газопоршневі установки на об'єктах критичної інфраструктури в Чернігівській області.
Справа в іншому: і газопоршневі, і газотурбінні станції розглядаються в усьому світі як резервне або аварійне джерело живлення. Вони працюють автономно від електромережі, тимчасово забезпечуючи електрикою певний об'єкт. Установка розгортається на будь-якому майданчику і підключається до споживача окремими кабелями. Термін, за який виконується таке підключення, становить один-два тижні.
Перед НВП "ЕНЕРГО-ПЛЮС" стояла принципово інша задача – газотурбінна станція мала використовуватись як постійне джерело енергопостачання. Тому необхідно було виконати весь обсяг робіт для її підключення до мережі.
Тому першою проблемою, яку потрібно було вирішити, стала синхронізація роботи установки з існуючою мережею.
На всю Україну є не більше десяти фахівців, які можуть робити розрахунки динамічної стійкості енергосистеми, тобто синхронізувати нову генерацію з мережею. Один із них – наш спеціаліст Юрій Привалов, і саме завдяки йому ми вже за чотири місяці змогли видавати енергію в мережу.
Другою складовою стало розв'язання задачі оперативної модернізації наявного розподільчого обладнання. В Україні вузли більшості розподільчих пристроїв та трансформаторних підстанцій вже зношені та потребують заміни. Підключати до них найсучаснішу генеруючу установку без заміни обладнання проблематично.
"ЕНЕРГО-ПЛЮС" має великий досвід у проведенні робіт з модернідернізації розподільчого обладнання, але слід зауважити, що "начинка" більшості розподільчих пристроїв – це вузли Schneider, Siemens, АВВ та інших світових виробників. Термін поставки таких комплектуючих складає від 6 місяців. Ми не мали цього часу.
Втім, обладнання відповідного рівня було підготовлено ТОВ "Група компаній "Високовольтні технології", яке входить у консорціум "ЕНЕРГО-ПЛЮС". Безпосередньо до роботи підключився директор "Високовольтних технологій" Олександр Борщенко. Завдяки його участі модернізація розподільчого обладнання була проведена в стислі терміни.
Окремо хочу підкреслити, що представники замовника, обленерго і, власне, фахівці НВП "ЕНЕРГО-ПЛЮС" від початку працювали як одна команда. Це забезпечило швидкість та високу якість виконання всіх робіт.
Входить до міжнародної групи компаній разом з НВТОВ "Преобразовательная техника", ТОВ "Група компаній "Високовольтні технології", українським консорціумом "ЕНЕРГО-ПЛЮС" та польським виробником TWERD "Energo-Plus Sp." z o.o".
У 2001 році отримав кваліфікацію інженера-системотехніка систем управління і автоматики у Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління.
У 2003 році закінчив Національний технічний університет України в м. Києві ("Політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського") за спеціальністю "Енергоменеджмент".
У 2004 році здобув кваліфікацію інженера-теплоенергетика в Українському державному хіміко-технологічному університеті за спеціальністю "Теплоенергетика".
У 2019 році закінчив Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського за спеціальністю "Правознавство" і отримав кваліфікацію юриста.
Наглядова рада АТ "НАЕК "Енергоатом" на своєму черговому після липневої установчої зустрічі засіданні обрала її головою Ярека Неверовича, а заступником Майкла Елліотта Кірста, передає Енергореформа.
Партнер юридичної компанії "Альтело" Ольга Савченко проаналізувала для Енергореформи норми законопроєкту №9381, що вводить значні зміни у сфері енергетики, і за який Верховна Рада України проголосувала в цілому 14 січня.
Споживачі, які використовують електроопалювальні установки, відтепер платитимуть повний тариф у 4,32 грн за кВт*год лише за ті обсяги електрики, які перевищують ліміт у 2 тис. кВт*год, передає Енергореформа.