Юрист компанії Altelaw & Sempra Сергій Філіпʼєв проаналізував у колонці для Енергореформи вплив на розвиток розподіленої генерації та, зокрема, зеленої енергетики, урядової постанови №644 та інших імплементаційних актів, прийнятих в рамках закону №477-IX. 

Енергетичний ринок України перебуває на етапі масштабної нормативно-правової трансформації, головним вектором якої є децентралізація, підвищення стійкості енергосистеми в умовах військової агресії, постійних безпекових викликів та стимулювання розвитку локальної розподіленої генерації.

Фундаментом для цих системних змін став Закон України №4777-IX від 10.02.2026 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування енергетичних ринків, конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та посилення енергетичної стійкості" (підписаний президентом 09.03.2026, набрав чинності 11.03.2026), який заклав нові правові рамки для інтеграції інституту активних споживачів, розвитку установок зберігання енергії (УЗЕ) та суттєвого розширення прав об’єктів малої генерації, наближаючи українське законодавство до вимог європейського Пакету "Чиста енергія для всіх європейців" (4-й Енергетичний пакет ЄС).

Прикінцевими положеннями Закону встановлено, що Кабінет Міністрів України має привести свої акти у відповідність із ним протягом двох місяців, а НКРЕКП – протягом шести місяців з дня набрання Законом чинності.

На виконання концептуальних норм Закону №4777-IX, 20 травня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №644 (далі – Постанова № 644), яка набрала чинності 26 травня 2026 року та якою вносяться ключові зміни до Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами.

Нижче наведено аналіз вказаних новел та їх стратегічний вплив на учасників ринку.

Суть регуляторних змін: перехід від імперативу до диспозитивності

Попередня регуляторна модель, що діяла на ринку двосторонніх договорів, передбачала обов’язок для абсолютної більшості виробників реалізовувати електричну енергію виключно через стандартизований механізм електронних аукціонів. Хоча такий підхід забезпечував прозорість для великих гравців, для малої генерації він створював непропорційні адміністративні бар’єри, обмежував виробників у виборі контрагентів та позбавляв їх гнучкості в управлінні власним графіком відпуску.

Постанова №644 усуває цю регуляторну асиметрію та запроваджує чітку диференціацію учасників ринку:

1. Збереження імперативу для традиційної генерації. Великі класичні електростанції (базова генерація, що має значний вплив на ринок - АЕС, ТЕС тощо) залишаються в периметрі обов’язкових електронних аукціонів. Це необхідно для запобігання зловживанням монопольним становищем та забезпечення прозорості ціноутворення на гуртовому ринку.
2. Диспозитивне право для розподіленої генерації та ВДЕ. Виробники, що здійснюють виробництво на об’єктах розподіленої генерації, та більшість об’єктів з альтернативних джерел енергії (СЕС, ВЕС, біогазові установки тощо) повністю звільняються від цього обов’язку. Для них участь в електронних аукціонах стає виключно добровільною опцією (правом, а не обов’язком).

Примітка: право добровільної участі не поширюється на виробників, які виробляють електроенергію з використанням доменного або коксівного газів, а також на велику гідроенергетику – такі виробники надалі зобов’язані реалізовувати е/е через електронні аукціони. Натомість у сегменті гідроенергетики мікро-, міні- та малі гідроелектростанції користуються добровільним режимом нарівні з іншими виробниками з альтернативних джерел енергії.

Практичні наслідки для ринку та інвесторів

Зняття регуляторних обмежень щодо обов’язкового продажу через аукціони створює низку нових інвестиційних та операційних можливостей для бізнесу:

• Каталізатор для Corporate PPA (Power Purchase Agreements). Звільнення від біржових процедур усуває головний нормативний бар’єр для структурування та укладання прямих двосторонніх корпоративних договорів купівлі-продажу електроенергії (Corporate Power Purchase Agreements). Виробники отримують повну свободу у виборі кінцевого споживача, індивідуальному погодженні графіків постачання та формуванні цінових стратегій. Це також відкриває шлях до впровадження віртуальних (фінансових) PPA у поєднанні з передачею гарантій походження (Guarantees of Origin), що є критичним для компаній, які прагнуть досягти цілей ESG.
• Підвищення привабливості для кредиторів. Можливість довгострокової фіксації ціни та обсягів постачання в межах прямих PPA забезпечує прогнозованість та стабільність грошових потоків, суттєво знижує фінансові ризики для комерційних банків та міжнародних фінансових інституцій (таких як ЄБРР чи IFC), спрощуючи доступ до капіталу для нових проєктів.
• Суттєва оптимізація транзакційних витрат. Учасники ринку (особливо невеликі генеруючі компанії та муніципальні проєкти) звільняються від необхідності утримання профільного штату трейдерів або залучення зовнішніх спеціалістів, адміністрування складних біржових операцій, оплати послуг організаторів торгів та замороження значних обігових коштів у вигляді обов’язкових гарантійних внесків для участі в електронних аукціонах.
• Розвиток локальних енергетичних кластерів та мікромереж. Спрощення процедури прямого продажу стимулюватиме об’єднання об’єктів розподіленої генерації, установок зберігання енергії та місцевих промислових споживачів у єдині мікромережі. Це дозволить оптимізувати витрати на передачу та розподіл, а також підвищить загальну енергетичну автономність територіальних громад та індустріальних парків.

Оновлення правил "зелених" аукціонів та збільшення квоти підтримки на 2026 рік

Постанова №644 – не єдиний крок Уряду з імплементації Закону №4777-IX, що набрав чинності на момент підготовки цього огляду. Наприкінці травня 2026 року Кабінет Міністрів України оновив правила проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки відновлюваної енергетики, привівши їх у відповідність до запровадженого Законом механізму ринкової премії, що замінив попередню модель контрактів на різницю, а також вніс зміни до розпорядження КМУ від 01.04.2026 №298-р щодо квот підтримки. Ключові параметри оновленої системи:

1. Збільшено річну квоту підтримки на 2026 рік до 1 ГВт. У структурі квоти: 700 МВт – вітрова генерація, 150 МВт – інші види ВДЕ (біогаз, біомаса та мала гідроенергетика), 50 МВт – сонячна генерація, а також окрема квота у 100 МВт для сонячних електростанцій у поєднанні з установками зберігання енергії.
2. Оновлений графік аукціонів. Затверджено графік проведення аукціонів з розподілу квот підтримки на 2026 рік, проведення яких заплановано на вересень-жовтень 2026 року.
3. Довгострокова прогнозованість. Встановлено індикативні прогнозні показники річних квот підтримки на 2027-2030 роки, що дає інвесторам довгострокове бачення та можливість завчасно планувати нові проєкти.

У сукупності з Постановою № 644 ці рішення формують цілісну ринкову модель: виробники з ВДЕ та розподілена генерація отримують свободу вибору каналів збуту, а державна підтримка нових проєктів концентрується у конкурентних аукціонах за механізмом ринкової премії.

Очікування щодо подальших змін законодавства

Варто наголосити, що прийняття Постанови №644 та оновлення правил "зелених" аукціонів є лише першими, хоча й надзвичайно важливими, етапами комплексної імплементації Закону №4777-IX. Для повноцінного функціонування нової моделі учасники ринку все ще очікують на прийняття низки системних підзаконних актів. Наразі Регулятор (НКРЕКП), який зобов’язаний привести свої акти у відповідність із Законом орієнтовно до 11 вересня 2026 року, та Уряд опрацьовують пакет вторинного законодавства, який концептуально охоплює наступні ключові вектори:

1. Оновлення Правил роздрібного ринку (проєкт змін схвалено НКРЕКП 19.05.2026 на виконання законів України №4777-IX та №4825-IX; 28.05.2026 за результатами відкритого обговорення оприлюднено узагальнені зауваження та пропозиції). Планується закріплення юридичних та економічних механізмів для нових учасників. Це включає надання права операторам установок зберігання енергії (УЗЕ) здійснювати прямий продаж накопиченої електричної енергії, врегулювання викупу профіциту у просьюмерів з метою стимулювання використання накопичувачів, а також усунення податкових колізій для бізнесу, що працює за механізмом активного споживача. Проєктом, серед іншого, уточнюється поняття «дозволена потужність» та запроваджується поділ потужності на гарантовану та негарантовану.
2. Модернізація мережевих кодексів та правил приєднання (проєкт змін схвалено НКРЕКП 26.05.2026, проєкт Змін до Методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу оприлюднено 27.05.2026; обидва документи перебувають на стадії обговорення та очікують остаточного затвердження). Головним завданням є впровадження європейських практик використання мереж. Ринок очікує на легалізацію концепції «гнучкого приєднання» (з можливістю застосування диспетчерських обмежень у перевантажених вузлах), розширення механізму спільного приєднання (cable pooling) для гібридних проєктів, а також узгодження методології формування плати за приєднання з новими реаліями децентралізованої генерації.
3. Оновлення Кодексу комерційного обліку електричної енергії (проєкт змін схвалено НКРЕКП 02.06.2026 та винесено на обговорення). Документ має узгодити правила комерційного обліку з оновленою архітектурою ринку, у тому числі з урахуванням потреб активних споживачів, установок зберігання енергії та об’єктів розподіленої генерації.
4. Розбудова системи Гарантій походження та підтримка ВДЕ. Критично важливою вимогою є імплементація Методики розрахунку залишкового енергетичного міксу (проєкт перебуває на обговоренні з 12.05.2026), що дозволить уникнути подвійного обліку екологічної цінності та запустити повноцінний ринок зелених сертифікатів.

Успішна імплементація вищезазначених змін завершить формування прозорого правового поля для активних споживачів, операторів УЗЕ та інших учасників ринку, забезпечуючи подальший перехід енергосистеми України до стійкої європейської моделі.