Добудована під час війни та запущена в роботу перша черга Тилігульської ВЕС в Миколаївській області потужністю 114 МВт вироблятиме до 390 тис. кВт-год е/е на рік, чого достатньо для забезпечення ресурсом 200 000 домогосподарств, передає Енергореформа,

Про це повідомила компанія ДТЕК.

Згідно з релізом ДТЕК, це перша в світі вітроелектростанція, яка будується під час війни та один з перших проєктів, де встановлені турбіни EnVentus потужністю 6 МВт від данського виробника Vestas.

"У 2022 році ми мали великі плани з будівництва нової Тилігульської ВЕС, але російське вторгнення тимчасово призупинило цей проект. Сьогодні хочу сказати: ми прийняли рішення відновити будівництво вітроелектростанції, і перша черга станції вже запрацювала на повну потужність. Війна нас не зупинить. Ми продовжуємо створювати робочі місця, платити податки, виробляти електроенергію, відновлювати мережі, боротися за нашу енергетичну незалежність та інвестувати в майбутнє. Ми переможемо у війні", – зазначив інвестор SCM Рінат Ахметов, слова якого наводяться у релізі.

У компанії вказали, що в її планах – довести Тилігульську ВЕС до заявленої потужності в 500 МВт, для чого вона заклала фундаменти для встановлення ще 64 турбін по 6 МВт кожна ІІ черги будівництва. Це дозволить зменшити викиди СО2 на 400 тис. тонн щорічно.

За підрахунками компанії, будівництво потужності у 500 МВт зробить її найбільшою ВЕС у Східній Європі та додатково забезпечить чистою енергією будинки і підприємства на півдні України, які значною мірою потерпають від перебоїв з електропостачанням через обстріли енергетичної інфрастуктури.

За словами генерального директора ДТЕК Максима Тімченка, завдяки таким проєктам, як Тилігульська ВЕС, Україна буде більш екологічною та чистою, стане ключовим партнером в енергетичному майбутньому Європи, а розвиток інфраструктуру, заснованій на розподіленій генерації, створить більш стійке і стабільне енергопостачання.

"ДТЕК готується до будівництва ІІ черги. Компанія продовжить сприяти реалізації стратегії України щодо будівництва 30 ГВт потужностей ВДЕ до 2030 року (…). Вже зараз, завершивши першу чергу будівництва, ми подаємо сигнал нашим міжнародним партнерам про те, що вони можуть інвестувати в Україну сьогодні, не чекаючи на закінчення війни", – зазначив Тімченко, слова якого наводяться у релізі.

Разом з тим, у компанії вказали, що плани ДТЕК щодо розширення Тилігульської ВЕС залишаються залежними від додаткового фінансування в розмірі $450 млн переважно від іноземних інвесторів і, що дуже важливо, від підтримуваних державами міжнародних фінансових установ.

Компанія нагадала, що рішення про будівництво Тилігульської ВЕС було прийнято у 2020 році в рамках стратегії ДТЕК щодо розширення портфеля ВДЕ. Згодом проєкт дозволить збільшити потужності зеленої енергетики ДТЕК з 1 ГВт до 1,5 ГВт.

Основи ВЕС було закладено наприкінці 2021 року, а першу вітрову турбіну встановили в грудні 2021 року. Після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, ДТЕК зупинив будівництво станції, коли вже було встановлено 6 турбін, оскільки ворожі сили просунулися на Миколаїв, а іноземні партнери були змушені евакуювати персонал і обладнання.

Влітку 2022 року за фінансової підтримки акціонера Ріната Ахметова ДТЕК відновив роботи з будівництва з українською командою, чисельність якої сягала 650 працівників у пікові періоди. Співробітники працювали в бронежилетах і з серпня 2022 року до квітня 2023 року провели понад 300 годин у бомбосховищах під постійною загрозою ракетних ударів, описали ситуацію в ДТЕК.

При цьому там зазначили, що через війну час будівництва став удвічі більший, ніж зазвичай для проєкту такого масштабу, аде водночас це визначне досягнення за винятково складних обставин.

У компанії навели кілька фактів щодо обладнання ВЕС, зазначивши, що на ній встановлені турбіни Vestas EnVentus V162-6,0 МВт, довжина лопатей яких складає 79 м, а вага однієї – 23 тонни. При цьому діаметр обертання лопаті – 162 м. Загальна вага турбіни – 730 тонн.

Як повідомляла Енергореформа, 15 травня ДТЕК запустив у роботу останню, 19-ту, вітротурбіну першої черги Тилігульської ВЕС, побудувавши 13 вітротурбін уже під час війни. Крім того, у планах компанії добудова Тилігульської ВЕС на 384 МВт, побудова Тилігульської ВЕС-2 на 70 МВт, а також побудова Полтавської ВСЕ на 650 МВт.