Кабінет міністрів України затвердив на 2025 рік графік проведення аукціонів з розподілу квот підтримки відновлюваної енергетики, згідно з яким перший з них – на 33 МВт СЕС – стартує вже у березні, передає Енергореформа.

Відповідне рішення закріплене розпорядженням Кабміну від 29 листопада № 1195-р, опублікованому на Урядовому порталі.

Як зазначається в додатку до розпорядження, у квітні мають бути проведені аукціони на 100 МВт ВЕС, а у липні – ще на 150 МВт ВЕС.

Аукціон з розподілу квот підтримки 47 МВт об'єктів на інших видах ВДЕ (мала гідроенергетика, біоенергетика) мають бути проведені у травні.

СЕС мають бути побудовані винятково на лівому березі Дніпрра, до всіх інших видів ВДЕ-генерації територіальних обмежень немає.

До розпорядження також додаються прогнозні індикативи квот підтримки ВДЕ до 2029 року, згідно з якими квота 2026 року планується на рівні 340 МВт, 2027 року – 350 МВт, 2028 року – 375 МВт, 2029 року – 400 МВт.

З них на СЕС припадатиме 34-40 МВт, на ВЕС – 250-290 МВт, на станції на біомасі – 21-26 МВт, на біогазі – 30-39 МВт, на малі гідроенергетичні об'єкти – по 5 МВт щорічно.

Як повідомляла Енергореформа, цим же розпорядженням 1195-р уряд встановив річну квоту підтримки ВДЕ у 2025 році на рівні 330 МВт, гранична ціна для ВЕС і СЕС складає 8 євроцентів/кВт*год, для інших видів – 12 євроцентів кВт*год.

Про те, як провалилися "зелені" аукціони 2024 року, які цьогоріч в Україні проводилися вперше, Енергореформа писала ТУТ    

Екс-глава Міненерго Ольга Буславець однією з ключових причин посередніх, за її словами, зелених аукціонів-2024 року назвала насамперед відсутність довіри інвесторів до нової держмоделі підтримки, враховуючи борги "ГарПока" перед ВДЕ-генерацією за "зеленим" тарифом у розмірі більше 35 млрд грн.

Крім того, вона звернула увагу на недостатні терміни подання заявок на участь в аукціонах (30 днів) та недостатню їх популяризацію.

Також значно знизили конкуренцію та бажання інвесторів брати участь в аукціонах встановлені обмеження на квоту підтримки в "одні руки" обсягом 25%, де, виходячи з квоти, максимальна потужність, наприклад, вітропарку не повинна перевищувати 27,5 МВт, а стандартом вже є турбіни потужністю 6 МВт та більше.

Ще однією причиною провалу став недостатній інтерес інвесторів брати участь у моделі контрактів на різницю, визначену для держпідтримки.

"Ця модель передбачає повернення виробником з ВДЕ коштів "ГарПоку", якщо індикативна ринкова ціна на е/е перевищує аукціонну ціну. Більш перспективною в наших поточних реаліях є одностороння модель ринкової премії, яка не передбачає додаткових фінансових втрат для виробника у разі високої ціни на ринку, проте гарантує  мінімальний дохід, необхідний для отримання банківського фінансування", – пояснила Буславець.

Також негативно на хід аукціонів вплинули військові ризики та пов'язані з цим проблеми із залученням кредитів, будівництвом та експлуатацією генеруючих потужностей із ВДЕ.

Водночас, на її думку, перші аукціони дозволили протестувати процес їх організації та проведення на всіх етапах та визначити недоліки моделі.