Інтерв'ю Енергореформі голови правління Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи. 

• У чому полягає перспективність розвитку біометану в Україні?

Зараз багато розмов про зелений водень, що Україна може його виробляти та експортувати, називаються великі обсяги. Але давайте не забувати, що у нас на цьому напрямку буде багато конкурентів.

Такий же водень, наприклад, може виробляти північна Африка, і там значно більше сонця, а значить, цей водень буде значно, в рази, дешевшим. Так само країни з високим потенціалом вітру також вироблятимуть його дешевше.

А от по біомасі якраз все навпаки. Ми лідери в Європі за обсягами біомаси, а за вартістю можемо запропонувати найдешевшу сировину для виробництва біометану. Два найпоширеніших відновлюваних гази це зелений водень і біометан. І якраз біометан зможе дуже успішно конкурувати з зеленим воднем, доповнювати його, і мати при цьому переваги. Ми за широкий розвиток виробництва біометану в Україні.

Попри його високу ціну?

Поки що його вартість орієнтовно удвічі вище, ніж природного газу – від 500 до 700 доларів за тисячу кубометрів.

Але є кілька моментів, на які варто зважати, а також намічається кілька тенденцій.

По-перше, на сьогодні вартість зеленого водню втричі вище, ніж біометану. Його оцінюють у доларах за кілограм, так от ця ціна складає приблизно 6-7 доларів за кілограм, і якщо перевести в порівнювані одиниці, то він дорожчий утричі. А зрівняються вони тоді, коли вартість зеленого водню буде десь 2 долари за кілограм. Цього за певними прогнозами можна буде досягти до 2050 року. Так що біометан, принаймні, не дорожчий за зелений водень.

Це перша причина, чому його слід розвивати.

Друга – по біометану ми реально можемо конкурувати з будь-якими країнами.

Третя – він абсолютно готовий для закачування в мережу. Це той же метан, тільки біологічного походження. Модернізації труби і газового обладнання не потрібно, так що  можна почати працювати буквально з нульовими вкладеннями у зміну газової інфраструктури.

• А що стосується обсягів сировини – є думки, що біомаси недостатньо для повноцінного розвитку ринку біометану?

Якраз її достатньо. Біометан можна отримувати практично з усіх відходів сільського господарства, які зараз, якщо й переробляються, то в дуже незначних обсягах. Український потенціал біометану на рік – 8 млрд куб. м. Це 25% газу, який ми споживаємо. Половину потенційного обсягу можна виробляти з залишків рослинництва – годиться все: солома, стебла кукурудзи, соняшника. Біометан – це біогаз, з якого вилучають СО2. Сучасні технології, наприклад, дозволяють на сто відсотків працювати на соломі та виробляти біогаз і біометан.

Цих відходів багато. І після переробки вони знову ж таки повернуться на поля – після того, як із соломи у біогазовому реакторі виділять біогаз.

Аграрії будуть нашими союзниками, бо вони на цьому зароблятимуть та ще й отримуватимуть покращені органічні добрива. Можна спеціально вирощувати силос кукурудзи, це дуже хороша сировина для біогазу і біометану. Також на переробку йдуть відходи тваринництва і переробної промисловості: гній, пташиний послід, жом цукрових заводів, спиртова барда.

Оце все у перспективі 8 млрд куб. біометану, і його більш ніж достатньо, щоб серйозно розвивати цей сектор.

• Кого би бачите першими інвесторами у цей напрямок?

Подивіться, хто зараз вклав у біогазові установки? Наші вітчизняні інвестори – ті, хто має безкоштовну або дешеву сировину. Як, наприклад, Миронівський хлібопродукт.

А зробити з біогазової біометанову установку –  один маленький крок. Треба додати технологію очищення від СО2. Тому це будуть насамперед вітчизняні інвестори, так чи інакше пов’язані з сільським господарством, у яких є власні поля, ферми, власні відходи.

Це нова тема для нашого агробізнесу. Також можуть бути енергетичні компанії, які домовляться з власником сировини.

• Який приблизно обсяг інвестицій необхідно, щоб досягти виробництва біометану в тих обсягах, що ви говорите?

Поки що важко сказати. Але типова вартість біогазових проектів – приблизно 3 тис. євро на 1 кВт електричної потужності.

Аналогічні інвестиції потрібні і в біометановий завод. Тут не буде двигунів з виробництва електроенергії, але будуть системи очищення. Можливо, у такому випадку буде навіть дешевше, ніж побудувати біогазову станцію для генерації електрики.

Читайте также: ЕБРР готовит к финансированию ряд проектов в биоэнергетике в рамках программы объемом $55 млн

• Ви сьогодні відчуваєте зацікавленість бізнесу, наприклад, компаній, які є членами вашої Асоціації?

Ринок не може цими проектами поки що займатися, бо немає навіть терміну біометан у нашому законодавстві.

Треба це узаконити, а також створити реєстр обліку біометану, аби мати гарантію його походження, а в трубу під його виглядом не закачувався природній  газ.

Через такий реєстр відслідковуватиметься весь ланцюжок руху біометану – від його виробництва до споживання на кожному з етапів. І при цьому видається гарантія походження. Без неї юридично біометан не стане біометаном.

Але якби ми не бачили перспектив цього ринку, то й не займалися просування цієї теми, не розробляли б законопроект разом з Міненерго і Держенергоефективності, не працювали б над депутатським законопроектом Андрія Жупаніна.

Скажу так: як тільки у Європі почули, що ми щось говоримо про ринок біометану,  до нас одразу звернулися дві потужні європейські енергокомпанії, зокрема німецька RWE, і сказали, що вже зацікавлені купувати наш біометан.

Якщо ми серйозно зараз пройдемо цей шлях з законопроектом, якщо дійсно побудуємо перший біометановий завод, і він продасть перші куби біометану за кордон, буде біометановий бум, і ми матимемо чималий ринок у Європі.

• Тобто насамперед йдеться про експорт біометану?

Так, на цьому етапі перспектива полягає в експорті.

Ми ж не просимо підтримки у держави всередині України, яка б допомогла здешевити проекти, ми розуміємо, що її ніхто не дасть. Хоча ми ще дійдемо до часів, коли така підтримка буде, бо це один із найсерйозних і найефективніших шляхів до декарбонізації.

Так, декарбонізована енергія дорожча за традиційну, але в Європі великий попит на відновлювані гази. Вони є одним із компонентів Green Deal, а на своїй території європейські країни не встигнуть виробити стільки відновлюваних газів. Їх цікавить експорт з інших країн.

І тут я вбачаю великий бізнес шанс для України. Виробити цей біометан, наскільки швидко ми це встигнемо, і експортувати.

• Ви вже відпрацьовуєте це питання з Оператором газотранспортної системи?

У нас з головою ОГТСУ Сергієм Макогоном є меморандум про співпрацю по біометану, а днями ОГТСУ став членом нашої Асоціації саме на фоні всіх цих питань.

Читайте также: Оператор ГТС Украины готовится предоставить мощности для транспортировки биометана

Також є меморандум і з Регіональною газовою компанією.
Тільки деякі із біометанових заводів будуть безпосередньо підключені до ГТС, більшість – до розподільчої мережі. Тому ми проводимо роботу за двома напрямками.
ОГТСУ має й свій інтерес, враховуючи, що після 2024 року передбачається зупинка транзиту з Росії, тому ми частково компенсуємо нестачу газу.

Біометан – це класична win-win ситуація. Грошей у держави не просимо, робочі місця створимо, попит на продукцію є, мережу завантажимо. І коли станемо багатші, зможемо цей біометан віддавати на внутрішній ринок.