Партнер адвокатської компанії "Соколовський і партнери" Іван Балицький окреслив основні виклики та дав практичні поради, на що варто звернути увагу перед початком реалізації проєкту BESS (для Енергореформи за матеріалами профільного форуму).

На ринку відновлюваної енергетики зростає інтерес до систем зберігання енергії (BESS). Вони здатні підвищити гнучкість енергосистеми, забезпечити балансування та створити нові можливості для бізнесу. Проте перед інвестором постає низка юридичних та регуляторних питань, від яких залежить успішність проекту.

Ключові питання для інвестора:

• Хто та в якому статусі може встановити BESS?
• Чи потрібно погоджувати встановлення з іншими суб’єктами ринку?
• Які дозволи та ліцензії необхідні?
• Які додаткові витрати можуть виникати під час експлуатації?

Хто може встановлювати BESS

Згідно чинного законодавства, встановлювати BESS можуть:

• Споживачі – юридичні та фізичні особи, які купують електроенергію у постачальників для власного споживання. Такі суб’єкти можуть використовувати BESS виключно для задоволення власних споживчих або виробничих потреб.

• Активні споживачі – споживачі, включно з приватними домогосподарствами, енергетичними кооперативами та замовниками енергосервісу, які:
• споживають та виробляють електроенергію,
• здійснюють діяльність зі зберігання енергії,
• продають надлишки виробленої та/або збереженої електроенергії,
• беруть участь у заходах з енергоефективності та управління попитом, за умови, що це не є основною професійною діяльністю. 

• Оператори установок зберігання – фізичні та юридичні особи, які займаються зберіганням енергії з метою продажу електроенергії, надання допоміжних послуг або балансування мереж.

• Виробники електроенергії – суб’єкти господарювання з ліцензією на виробництво електроенергії, які провадять професійну діяльність у цій сфері. 

Які дозволи та ліцензії потрібні для встановлення BESS?

Встановлення BESS споживачами та виробниками для власних потреб (без відпуску електроенергії в мережу) не потребує:

• дозволів або погоджень на встановлення;
• послуги з приєднання, якщо потужність в межах договору.

При цьому, згідно ч. 7 ст. 5 Закону України "Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів", дозволяється встановлення BESS  на землях будь-якої категорії та цільового призначення. 

Однак, попри відсутність необхідності отримання дозволів встановлення BESS навіть для власних потреб потребує виконання інших вимог, зокрема: 

• дотримання будівельного законодавства: отримання дозволу на будівництво або реконструкцію об’єктів (залежно від класу наслідків – СС1, СС2, СС3);
• виконання Правил улаштування електроустановок (ПУЕ, Наказ Міненерго № 476 від 21.07.2017): розміщення, електробезпека, пожежо- та вибухобезпека, вентиляція, заземлення, захист від короткого замикання та перенапруг;
• встановлення автоматики для запобігання відпуску енергії в мережу та перевищенню дозволених обсягів споживання;
• внесення змін до схеми приєднання та паспорту точки розподілу;
• при необхідності – підключення до мережі оператора системи розподілу чи передачі для збільшення потужності 

Якщо інвестор обирає варіант встановлення BESS з можливістю відпуску електроенергії у мережу, то додаткові необхідно:

• дотримання технічних вимог операторів системи передачі або розподілу;
• отримання та оплата послуги з приєднання;
• встановлення вузлів обліку для фіксації обсягів відпуску та відбору електроенергії;
• влаштування обмежувачів і автоматики для контролю обсягів споживання та відпуску. 

Важливо: при встановленні BESS на існуючих об’єктах генерації плата за приєднання не стягується, якщо відбір та відпуск енергії не перевищують дозволену потужність за паспортом точки розподілу. При цьому, якщо в паспорті точки розподілу не вказаний обсяг власного споживання, то такий обсяг визначається на рівні не більше 4% (від дозволеної потужності для відпуску) для СЕС, та на рівні не більше 8% — для інших виробників. 

Ліцензування

Згідно положень ст. 8 та ч. 1 ст. 30-1 Закону України "Про ринок електричної енергії" діяльність зі зберігання електричної енергії підлягає ліцензуванню. 

При цьому, у ч. 1 ст. 30-1 Закону України “Про ринок електричної енергії” визначено, що діяльність із зберігання енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства, крім випадків, встановлених цим Законом.

Діяльність із зберігання енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності із зберігання енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах провадження господарської діяльності із зберігання енергії.

Згідно положень Закону України "Про ринок електричної енергії", а також Ліцензійних умов провадження господарської діяльності зі зберігання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від  22.07.2022  № 798 Ліцензія не вимагається у разі: 

• встановлення BESS споживачами для власних потреб (без відпуску в мережу);
• встановлення BESS активними споживачами, за умови, що потужність потужність BESS не перевищує 5 МВт;
• встановлення BESS на СЕС чи іншими виробниками, які мають чинну ліцензію з виробництва електричної енергії за умови:
• відпуск чи відбір електричної енергії не перевищує замовленої до приєднання потужності згідно з договором про приєднання;
• улаштування на BESS вузлів окремого комерційного обліку електричної енергії.

Додаткові витрати

Інвесторам слід враховувати можливі додаткові витрати, які можуть виникати в процесі провадження діяльності у випадках коли: 

• Виробники та оператори несуть фінансову відповідальність за небаланси (невідповідність заявлених та фактичних обсягів електроенергії).
• Споживачі та активні споживачі не відповідають за небаланси, але сплачують за передачу та розподіл усього спожитого обсягу.
• Інші суб’єкти оплачують передачу, розподіл і диспетчеризацію виходячи з різниці між обсягами відбору та відпуску. 

Висновок

Ринок BESS в Україні відкриває значні можливості, проте юридичні та регуляторні нюанси можуть стати бар’єрами для інвесторів. Планування проєкту потребує: 

• визначення статусу суб’єкта;
• дотримання правил будівництва та електробезпеки;
• розуміння обсягу ліцензійних вимог;
• врахування додаткових витрат, пов’язаних із балансуванням та приєднанням до мережі.