Партнер юридичної компанії "Альтело" Ольга Савченко та старший юрист компанії Михайло Журкевич в колонці для Енергореформи розповіли про суть механізму самовиробництва (net billing) та описали шлях активного споживача до роботи за ним.

Останні варварські атаки ворога на нашу енергетичну систему ще більше підтверджують необхідність змінювати парадигму розвитку енергосистеми, зокрема, розвиваючи розподілену генерацію з відновлюваних джерел.

Що зараз пропонує держава для швидкого заміщення втрачених потужностей шляхом будівництва нових? Це, безумовно, митні та податкові пільги при ввезенні обладнання для будівництва об’єкта електроенергетики для власних потреб. Також з червня 2024 року діють спрощені умови приєднання нових установок.

І, безумовно, основним механізмом стимулювання встановлення генустановок для самоспоживання є механізм самовиробництва, запроваджений Законом України від 30.06.2023 р. №3220-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України" та відповідним вторинним нормативним регулюванням, прийнятим енергорегулятором НКРЕКП у січні 2024 року.

Суть механізму самовиробництва полягає в тому, що споживач (активний споживач після встановлення генеруючої установки) встановлює для власного споживання електростанцію, яка виробляє електроенергію з відновлювальних джерел енергії.

У певний період така електростанція виробляє більше електроенергії, ніж цього потребує споживач, тобто з’являються її надлишки, які споживач може продати постачальнику електроенергії, отримавши за це оплату від нього на спеціальний рахунок за цінами, визначеними законодавством, або вільними цінами, якщо така можливість передбачена нормативним регулюванням.

Кошти з цього рахунку використовуються надалі у разі, якщо власна генеруюча установка споживача не покриває потреб споживача і він бере електроенергію з мережі, – для оплати такої електроенергії.

Якщо після сплати за спожиту електроенергію кошти залишаються, вони можуть бути сплачені споживачу за його заявою.

Можливість скористатися перевагами механізму самовиробництва відкривається для таких видів активних споживачів:

Побутові споживачі (у приватних домогосподарствах) – при встановленні генустановок, потужність яких не перевищує 30 кВт для дахових та/чи наземних і 50 кВт для дахових та/чи фасадних, призначених для виробництва е/е з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру.

Малі непобутові споживачі – при встановленні генустановок, приєднаних до електроустановок, призначених для споживання е/е напряму або через мережі такого споживача, за умови, що встановлена потужність таких електроустановок не перевищує величину дозволеної (договірної) потужності електроустановок такого споживача, призначених для споживання е/е, але не більше 50 кВт, та продажу виробленої, але не спожитої е/е за механізмом самовиробництва.

Непобутові споживачі – при встановленні генустановок, приєднаних до електроустановок, призначених для споживання е/е напряму або через мережі такого споживача, за умови що встановлена потужність таких електроустановок не перевищує величину дозволеної (договірної) потужності електроустановок такого споживача, призначеної для споживання е/е та продажу виробленої, але не спожитої е/е за механізмом самовиробництва.

Також власники об’єктів електроенергетики, що працюють за "зеленим" тарифом без обмеження по дозволеній потужності споживача, що користуватиметься е/е таких об’єктів, можуть перейти на роботу за механізмом самовиробництва.

При цьому, одночасне укладення договору купівлі-продажу за "зеленим" тарифом і договору купівлі-продажу е/е для самовиробництва на одну і ту ж генеруючу установку активного споживача забороняється.

Інші споживачі, у тому числі енергетичні кооперативи – при встановленні генеруючих установок, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, призначених для виробництва е/е з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, з біомаси, біогазу, гідроенергії, геотермальної енергії. Потужність генеруючої установки активного споживача визначається номінальною потужністю її інверторного устаткування (у разі його наявності).

Окрім того, законодавством встановлено обмеження дозволеної до відпуску в мережу електричної потужності активного споживача (крім побутового та малого непобутового споживача), яка не може перевищувати в кожну годину роботи 50% від величини дозволеної (договірної) потужності такого споживача. 

Наразі можна сказати, що механізм самовиробництва повноцінно запрацював, хоча й відбувався його старт повільно через затримки з боку операторів системи розподілу та постачальників універсальних послуг. Водночас і досі подекуди трапляються випадки затягування процесів РЕМами на місцях через неналагоджені процеси.

Разом з тим, вимоги законодавства і практична реалізація процесу доволі зрозумілі й передбачають здійснення наступних дій для початку користування механізмом.

• Вибір відповідної технології. На цьому етапі слід вирішити, яку саме генеруючу установку та якого типу краще встановити (мережеву, гібридну, з використанням установок зберігання тощо). Найбільш популярними є сонячні панелі, але також можливе використання вітрових турбін. Вибір залежить від місцевих умов, доступного простору та бюджету.
• Визначення дозволеної потужності генеруючої установки, залежно від категорії та потреб конкретного споживача. Потужність генеруючої установки залежить від категорії споживача (побутовий, малий непобутовий або інший споживач) та його потреб. У разі перевищення потужності, споживач має отримати відповідні дозволи та пройти процедуру збільшення потужності.
• За необхідності, проведення переобладнання мереж електропостачання об’єкта, на яке планується здійснюватися електропостачання. Якщо внутрішні електромережі не відповідають вимогам для підключення генеруючої установки, необхідно провести реконструкцію. Особливо це стосується випадків, коли споживач планує збільшити потужність установки.
• Будівництво. Після визначення потужності й необхідного переобладнання, здійснюється встановлення генеруючої установки (наприклад, СЕС). Важливо забезпечити відповідність встановлення технічним вимогам та будівельним правилам, що діють на момент встановлення.

Законом України "Про зелену трансформацію" № 3220-ІХ  передбачено, що встановлення дахових СЕС може здійснюватися без отримання дозвільної документації в сфері будівництва. Власне, і з точки зору будівельного законодавства така опція можлива у випадку позиціонування будівництва як реконструкції системи елетропостачання, що наразі в більшості випадків і робиться споживачами.

Наземні ж генеруючі установки підлягають обов’язковому введенню в будівельну експлуатацію, що передбачає:

• Отримання містобудівних умов
• Отримання технічних умов
• Складання завдання на проектування
• Розроблення проектної документації та проведення її експертизи
• Отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт
• Виконання будівельних робіт
• Проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об’єктів та здійснення їх технічної інвентаризації (у разі необхідності).
• Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів
• Державну реєстрацію права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію об’єкт (його складову)
• Проведення випробування встановленого об’єкта генерації та зміна/заміна паспорта точки розподілу.

Для того, аби забезпечити законність установлення генеруючої установки у власних електричних мережах, активний споживач зобов’язаний:

1. виконати налаштування параметрів обладнання (інвертора) в межах, визначених державними стандартами
2. улаштувати технічні засоби та/або провести відповідні налаштування обладнання (інвертора) для забезпечення автоматичного відключення генеруючої електроустановки від електричної мережі ОСР та їх користувачі
3. улаштувати технічні засоби для недопущення відпуску в електричну мережу ОСР та їх користувачів, електричної енергії, параметри напруги якої не відповідають визначеним державними стандартам
4. улаштувати, за необхідності, технічні засоби, такі як смартметр, пристрій для обмеження генерації
5. забезпечити місця для опломбування встановлених на виконанням технічних вимог технічних засобів захисту, блокувань, захисної автоматики, контролю
6. забезпечити улаштування вузла комерційний обліку електричної енергії відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку.

Після проведення вище зазначених дій споживач має повідомити оператора системи розподілу (далі – ОСР) про факт встановлення та приєднання генеруючої установки, а також про факт виконання обов’язкових технічних вимог.

За результатами технічної перевірки, ОСР оформлює акт про технічну перевірку. Крім того, ОСР видає акт проведення випробувань електрообладнання генеруючої установки, пристроїв захисту та автоматики, контрольно-вимірювальних приладів і сигналізації.

Повідомлення здійснюється шляхом направлення письмової заяви за формою, встановленою Кодексом системи розподілу. До заяви про встановлення генеруючої установки, активний споживач має надати однолінійну схему приєднання (підключення) генеруючої установки.

На сьогодні, ОСР надають можливість подати необхідні документи через особистий кабінет споживача. Авторизуватися в особистому кабінеті активний споживач може на офіційному веб-сайті відповідного ОСР.

Після отримання заяви від активного споживача ОСР здійснює її реєстрацію та протягом п'яти робочих днів з наступного робочого дня від дня реєстрації такої заяви здійснює обстеження генеруючої установки та технічну перевірку вузла/вузлів обліку. Проведення вищезазначених заходів є безкоштовним для активного споживача.

За результатами технічної перевірки, ОСР оформлює акт про технічну перевірку, в якому має міститися інформація щодо:

1. відповідності потужності встановленої генеруючої установки величині, дозволеній до споживання за договором про приєднання та договором про надання послуг з розподілу електричної енергії
2. величини дозволеної до відпуску в мережу електричної потужності активного споживача за механізмом самовиробництва (крім побутового споживача та малого непобутового споживача
3. виконання  споживачем технічних вимог щодо налаштування параметрів генеруючого обладнання, улаштування технічних засобів захисту, блокувань, захисної автоматики, контролю тощо
4. відповідності встановленої генеруючої установки наданій споживачем однолінійній схем
5. виконання налаштувань параметрів обладнання та пристроїв у межах, визначених державними стандартами (зокрема максимального рівня напруги), із фіксацією цих параметрів.

Всі технічні засоби захисту, блокувань, захисної автоматики, контролю, встановлені активним споживачем, мають бути опломбовані ОСР. Після опломбування, активному споживачу зі сторони ОСР мають бути надані примірники таких документів:

• акт про технічну перевірку;
• акт про опломбування встановлених на виконання технічних вимог технічних засобів захисту, блокувань, захисної автоматики, контролю та вузла/вузлів комерційного обліку.

Також, разом з вищезазначеними документами, ОСР надає активному споживачу паспорт точки розподілу,  в якому має бути зазначена наступна інформація:

• інформація про відповідність встановленої потужності генеруючої установки тій потужності, що зазначено у договорі споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії
• інформація про величину дозволеної до відпуску в мережу електричної потужності активного споживача за механізмом самовиробництва (крім побутового споживача та малого непобутового споживача)
• інформація про режим роботи генеруючої установки.

Встановлення вузла обліку є необхідним для точної фіксації обсягів виробленої та спожитої електроенергії. Тому споживач має письмово звернутися до постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії (далі – ППКО) із заявою про влаштування вузла обліку генеруючої установки. ППКО здійснює влаштування вузла обліку споживача після оплати цих послуг. За результатами влаштування вузла обліку ППКО оформлює акт його введення у промислову експлуатацію. Далі він має бути опломбований та введений в облік. При цьому, нещодавніми змінами Регулятор спростив умови щодо кількості лічильників та порядку обліку електроенергії на об’єктах, що працюють за механізмом самовиробництва.

Також необхідне безпосереднє укладення договору за механізмом самовиробництва з тим постачальником, що здійснює споживачу постачання, адже такий договір є додатком до договору купівлі-продажу електроенергії. Для укладення договору постачальнику потрібно надати однолінійну схему, копію паспорта точки розподілу та заяву встановленої форми. При цьому ні ПУП, ні постачальник не може відмовити активному споживачу в укладенні договору.

Для своєї роботи активний споживач не має отримувати окремо ліцензію на виробництво електричної енергії та укладати будь-які інші договори.

До речі, більш детально з порядком роботи механізму самовиробництва можна ознайомитись в спеціальному огляді, розробленому ГО "ЕКОКЛУБ" (https://ecoclubrivne.org/netbillling/).

Залежно від регіону процедура підключення за механізмом самовиробництва займає від двох тижнів до двох місяців (не враховуючи, звичайно, будівництва).

Очевидно, що з урахуванням ситуації в країні підключення до механізму має здійснюватись швидше, чого можна досягти, в тому числі, за рахунок збільшення відповідальності та контролю діяльності ОСР в цьому питанні.

Також, зважаючи на нестачу генерації, ринок зараз потребує тимчасового скасування норми про обмеження генерації установок в рамках механізму самовиробництва на рівні 50%. Це дозволить якраз збільшити й стимули щодо встановлення генеруючих установок для власного споживання та скоротити дефіцит потужності.

Відповідно, чекаємо змін та сподіваємося, що механізм самовиробництва зрештою покаже свою ефективність стимулу до встановлення генеруючих установок для власних потреб.