Розвиток централізованого теплопостачання, в тому числі з обов’язковим встановленням індивідуальних теплових пунктів (ІТП), як це пропонує з/п №14067, неможливий без фінансового оздоровлення підприємств теплокомуненерго, передає Енергореформа.

Так вважає радник Асоціації операторів критичної інфраструктури (АОКІ) України Сергій Пінчук.

"Законопроєкт передбачає, що витрати теплотранспортуючої організації (на ІТП – ЕР) закладаються до тарифу на транспортування теплової енергії, і джерелом фінансування є її інвестпрограма. В цьому є велика проблема. Із досліджуваних нами 6 підприємств у сфері теплопостачання, тільки одне повністю виконувало інвестпрограму, у двох її не було взагалі, у трьох вона хронічно недовиконувалася. Наприклад, інвестпрограма підприємства теплопостачання Одеси із запланованих 30 млн грн виконана тільки на 3 млн грн", – сказав Пінчук під час круглого столу щодо законодавчих ініціатив у сфері теплопостачання, організованому АОКІ 19 лютого

За його словами, найбільша загроза виконанная цієї норми законодавства полягає в тому, що кошти на встановлення ІТП будуть закладені, а ІТП встановлені не будуть, тобто споживачі заплатять за ненадану послугу.

"Але якщо ТКЕ блокують рахунки, за борги вилучають їхні кошти? Це загрозлива ситуація, на яку треба звернути увагу. Без фінансового оздоровлення підприємств, без захисту інвестпрограми може бути погана ситуація", – зазначив Пінчук.

У відповідь на це представниця Міністерства розвитку громад та територій, яке є ініціатором та автором законопроєкту, Ганна Демяненко погодилася, що без вирішення питання фінансового оздоровлення ТКЕ розвиток ІТП матиме перепони. Втім, вона зазначила, що фінанси – це окрема тема, і вона не вирішується зазначеним законопроєктом.

Як прокоментував директор КП "Тепловик" Олександр Душенко, включення витрат на ІТП у тариф не гарантує реалізацію проєктів, адже на практиці підприємства часто не мають достатнього фінансового ресурсу.

"Ми можемо планувати інвестпроєкти, можемо планувати встановлення ІТП, але все це не матиме жодного значення, якщо рахунки теплопостачальних підприємств будуть заблоковані через борги за газ, які вони накопичують через недосконалу тарифну політику та невідшкодування різниці в тарифах", – наголосив він.

Зі свого боку директор "Вінницятеплоенерго" Максим Білик повідомив, що на балансі його підприємства приблизно 400 ІТП, встановлені через різні фінансові механізми протягом кількох років. При цьому він звернув увагу, що процес встановлення ІТП, який він назвав неминучим, у багатьох випадках може загальмувати питання приміщень для них, хоч вони невеликі за площею, а також права доступу до них теплопоставляючій організації.

"Жодного документа немає, який би визначав, у якому правовому статусі підприємство ТКЕ може зайти в будинок і розташувати ІТП. Плюс до того потрібні будівельні роботи, а витрати на них вивести на підприємство ми не можемо. Також встановлення ІТП потребує реконструкції внутрішньобудинкових мереж тепло і водопостачання", – розповів про проблему Білик.

"Ми як тепловики погоджуємося, що ІТП дасть можливість збалансувати наші мережі, отримати можливість надавати якісні послуги і зменшити витрати теплової енергії. Тому потрібно врахувати в цьому законі правові підстави для розміщення ІТП, щоб підприємство могло провести витрати, зробити будівельні роботи, вирішити питання внутрішньобудинкових мереж і в подальшому користуватися приміщенням для облуговування ІТП", – резюмував директор "Вінницятеплоенерго".

Заступниця директора з економічних питань "Миколаївоблтеплоенерго" Катерина Куценко повідомила, що підприємство має досвід встановлення ІТП за кошти Світового Банку з 2019 року, але звернула увагу, що цей процес для забезпечення ефективності відбувався разом із реконструкцією теплоджерела.

"Ми вибрали велику районну котельню, провели реконструкцію і в подальшому встановили ІТП в будинках, які від неї заживлені. В такому випадку це дає результати", – поділилася вона досвідом Миколаївщини.

Водночас Куценко зазначила, що цьогоріч через відключення е/е довелося встановлювати генератори для забезпечення роботи ІТП, а це своєю чергою не знайшло розуміння у споживачів через шумність, а також призвело до додаткових витрат підприємства на пальне та обслуговування генераторів.

"Цей ОЗП дуже негативно позначився на роботі ІТП. Хоча всі погоджуються, що це якісні послуги і від 10 до 30% економія споживання тепла… Але цей негативний досвід може позначитися на подальшому встановленні ІТП, адже згідно з проєктом закону, ми маємо отримати на це згоду", – вказала Куценко.

Вона також звернула увагу, що максимальна ефективність роботи ІТП досягається в підготовлених та термомодернізованих будинках. При цьому заступниця директора зазначила, що 80% порирів мережі в ОЗП відбуваються саме на внутрішньобудинкових мережах.

Крім того, заступниця керівника "Миколаївоблтеплоенерго" вказала, що тариф підприємства покриває тільки 50% собівартості послуги.

"За проєктом закону, ТКЕ із зобов’язанням встановлювати ІТП в подальшому зобов’язуються прововодити модернізацію свого теплового господарства. Ми не проти, але яким чином підприємства мають проводити таку тепломодернізацію, якщо тариф тільки наполовину покриває собівартість? Дайте нам економічно обгрунтований тариф, я вже не говорю про стимулююче тарифоутворення. Інакше закон не запрацює", – висловила думку Куценко.

За словами директора "Львівтеплоенерго" Олександра Одинця, ІТП – це світова практика і найкраще рішення для багатоквартирних будинків, але у тому випадку, якщо реалізується у комплексі з модернізацією мереж та енергоефективністю самих будинків.

"Там, де голова ОСББ на своєму місці й використовує всі можливості термомодернізації, і там, де є ІТП, економія теплової енергії досягає 30-35%", – зазначив Одинець.

За його словами, на балансі підприємства 527 ІТП, левову частку яких, а саме 408, встановлено за грантові кошти у 2016-2019 роках.

"Великий мікрорайон Львова закрили. Потихеньку реконструюємо старі ІТП, яким по 20 плюс років. Всього заплановано зробити 2174 ІТП. Весь централізований житловий фонд Львова плануємо перевести…", – сказав директор "Львівтеплоенерго".

Коментуючи законопроєкт, Одинець акцентував, що держава починає задумуватися над питанням розвитку ЦТ, але потрібна обов’язкова термомодернізація будинків, а також мають бути врегульовані всі питання приєднання ІТП до теплових і електромереж.

Як зазначила АОКІ в пресрелізі, за підсумками круглого столу ТКЕ та експерти сформують пакет пропозицій до законопроєкту №14067, який направлять до комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП для врахування під час підготовки документу до другого читання.

Серед іншого, там звернули увагу на ризики запровадження конкурентних засад у сфері теплопостачання без чітких уніфікованих правил. На думку АОКІ, це може призвести до того, що громади будуть застосовувати різні підходи до організації конкурсів, а їхні умови можуть змінюватися щороку.

"Ми підтримуємо стратегічну мету законопроєкту №14067, а саме розвиток ефективного та сталого централізованого теплопостачання… Однак без вирішення питання фінансового оздоровлення підприємств сфери ЦТ існує ризик, що навіть правильні та логічні норми так і залишаться декларативними та не працюватимуть на практиці", – резюмував виконавчий секретар Асоціації Руслан Голуб, слова якого наводяться у релізі.

Як повідомляла Енергореформа, Верховна Рада 10 лютого прийняла у першому читанні законопроєкт №14067 щодо підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання. Згідно з повідомленням пресслужби Ради, законопроєкт спрямований на модернізацію застарілих систем теплопостачання та впровадження індивідуальних теплових пунктів у будівлях, підключених до централізованих мереж. Він є одним з індикаторів програми Ukraine Facility.

Як зазначив голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, у підготовці до другого читання законопроєкт доопрацюють з огляду на поточні виклики у сфері енергетики.