Інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" генерального директора "ДТЕК Енерго" Ільдара Салєєва (публікується на партнерських засадах).

Текст: Ніна Яворська.

- Залишається, умовно кажучи, сто днів до початку нового осіннє-зимового періоду. З чим ваша компанія планує увійти у прийдешній ОЗП і про які резерви можна говорити на його початок?

- Чесно кажучи, мабуть, резервів на ОЗП особливо не буде, якщо нічого не зміниться стосовно парку обладнання, парку генерації. Маю на увазі ситуацію з окупованою Запорізькою ТЕС. Минулого року ми вже бачили, що обладнання і генпотужності не вистачало. Хоча на початку минулого ОЗП їх все-таки було більше, тому що не було цих обстрілів і руйнувань.

За рахунок обстрілів в цілому по енергосистемі ми втратили приблизно 5 ГВт маневреної генерації. Якщо казати про теплову генерацію ДТЕК, то на кінець ОЗП наші втрати сягали 1,4 ГВт.

Навіть якщо ми встигнемо відновити і запустити все, що запланували до ОЗП, то це все одно буде менше, ніж те, з чим енергосистема входила в минулий період.

І станційного резервного обладнання на початок ОЗП буде, безумовно, значно менше, тому що минулої зими ми ці резерви використовували, а відновити їх – це великі гроші і час. По усіх станціях неодноразово прилітало, усі станції проходили через те, що зупинялися з посадкою на нуль.

Якщо загалом рахувати все, що ми втрачали, а потім повертали, то це набагато більше, ніж ті 1,4 ГВт потужності, про які вже сказав. 

Окрім цього ми ще плануємо провести 27 планових ремонтів. Це значно більша ремонтна кампанія, яку ми планували зробити навіть ще до обстрілів, щоб підготуватися до ОЗП.

Ми мали тільки у планові ремонти вкласти майже 3,5 млрд грн впродовж цього року. А ще 7 млрд грн – це додатково до планових ремонтів, щоб відновити зруйноване через обстріли зимою.

Крім часових обмежень, є обмеження фінансової спроможності. Значну частину свого бюджету, який ми планували на ремонт, ми на сьогодні уже використали.
Сума вже наближається до 2 млрд грн. І немає достатньо коштів, щоб і завершити ремонти, і провести відновлювані роботи, тому що частину коштів з планових ремонтів ми вже направили на відновлення.

Тому для нас, як повітря, потрібні саме фінансові можливості. Тут важливі і ринкові можливості по покращенню ліквідності, щоб залучати ці кошти на нашу підготовку до ОЗП, і пільгове кредитування за аналогом урядової програми "5-7-9%".

Ми сподіваємося, що приблизно 5 млрд грн залучимо саме через цю програму.

Отже, якщо буде і ресурс з ринку, і борги будуть погашатися, бо НЕК "Укренерго" винна нам на балансуючому ринку понад 1,7 млрд грн, і спрацює третє джерело фінансування, а саме кредитна програма, то приблизно 2/3 потужностей, які зараз простоюють, ми зможемо встигнути відновити до кінця ОЗП.

Тобто, щось ще будемо лагодити впродовж опалювального періоду. Зможемо повноцінно завершити планові ремонти по усьому обладнанню, яке не зупинялося через обстріли, але також потребує ремонтних і підготовчих робіт. Залишаться деякі блоки, які зазнали дуже сильних пошкоджень. Відновлення генераторного обладнання, турбін – це великі терміни, і навряд чи ми встигнемо все полагодити, уже тільки з огляду на часовий проміжок.

- Але ви його вже замовляєте?

- Велике і коштовне обладнання ми зараз не замовили. У нас є підписані контракти по деяким авто- та блочним трансформаторам, системам керування, генераторам, але, щоб перейти на етап виготовлення, треба авансовий внесок. Якщо запрацює програма кредитування і ми почнемо отримувати перші гроші, то одразу почнемо передоплати. І цей процес піде значно швидше.

- З чим пов’язане зростання планової ремонтної кампанії у 2023 році в 1,5 рази порівняно з минулим роком, коли вона складала 2,2 млрд грн?

- По-перше, цієї зими була надзвичайна потреба в тепловій генерації, і ми працювали всім доступним складом. Диспетчер не давав часу навіть на короткотермінові зупинки для якихось нетривалих ремонтів. Працювало все обладнання, що могло працювати. І воно значно зносилося минулої зими. Щоб воно могло працювало наступної зими, по ньому треба більш глибинні ремонти провести, щоб воно відновилося і безаварійно працювало.

По-друге, інфляція суттєво вплинула на вартість ремонтів. Приблизно на 25-30% ремонти здорожчали тільки за рахунок інфляційних коливань.

Третя частина – окрім ремонтів, ми ж додаткові потужності приводимо в енергоситему.

Наприкінці минулого-початку цього року ми розконсервували один блок, чого не робили тривалий час і, якби не війна, мабуть, і надалі не робили б. Це дозволило додатковий блок впродовж зими привести в енергосистему. І на цей рік плани розконсервувати ще один блок.

Ці блоки простоювали з технічних причин, тому були здійснені і далі здійснюються заходи з реконструкції. Ці два блоки – плюс понад 500 МВт в енергосистему.

- Як ви оцінюєте перспективи отримання кредиту за програмою "5-7-9%"? Коли ви на це розраховуєте?

- Ось саме зараз приходять смс по цій тематиці. Я з цього починаю свій день і цим закінчую. Ми не беремо гроші безкоштовно, це кредит, який потрібно повертати. Є програма кредитування, але водночас є багато дрібних бюрократичних речей, через які доводиться проходити.

Наприклад, постійно потрібні якісь нові підтвердження руйнувань саме через обстріли, бо це ж програма для відновлення саме після обстрілів. Є фото, наші внутрішні акти, документи, які ми передавали в Міненерго, протоколи поліції, але знову потрібно надавати додаткові підтвердження… Також виникають питання по заставі, нею може бути сама станція. Втім, по деяких станціях дуже багато руйнувань або вони близько до зони бойових дій, і банки не хочуть кредитувати. Але ж треба залучати ресурс, щоб і таке обладнання могло працювати і підтримувати енергосистему в опалювальний сезон.

Ще одне. За цей час ми частину блоків відновили власним коштом. У результаті нам тепер не вистачає на планові ремонти. Ми хочемо ці кошти рефінансувати, щоб вкласти в планові ремонти, як і планували. Але це можна зробити лише додатковими змінами до програми.

Дуже сподіваюся, що нам разом з профільними відомствами і банками вдасться завершити всі процедури і почати залучати перші ресурси на відновлення пошкодженої генерації вже в липні.

- Чи цікавилися ви, як з цим справляються інші генерації? Напевне, і "Центренерго", і "Енергоатом", наприклад, теж подали свої заявки на цю програму.

- У банках нам кажуть, що ми єдині, хто перебуває на такому високому рівні готовності. Ми значно далі просунулися. Але, думаю, для державної генерації потрібні будуть державні гарантії, це додаткові зміни в бюджет.

- Наскільки активно компанія користувалася можливостями газового ПСО під час ОЗП?

- Ми маємо вугілля, і все доступне обладнання працює на власному паливі. У лютому один блок на одній із станцій попрацював на цьому газовому ПСО тижнів зо два. Той блок міг працювати тільки на газу, і під час дефіциту потужності було прохання від енергоштабу підняти його на цьому паливі. Та потім був обстріл цієї станції, і ми не змогли далі працювати.

- У цьому ОЗП ви також плануєте працювати на власному вугіллі чи розглядаєте варіанти імпорту? І які плани щодо поставок вугілля "Центренерго"?

- У наших планах запустити 27 нових лав до кінця року. Вугілля, за нашими розрахунками, нам має бути достатньо для проходження ОЗП. Хоча ми не розуміємо, яка ситуація буде зі складом обладнання.

Велика вірогідність, що обстріли енергетики надалі можуть повернутися і триватимуть. Якщо щось виходитиме з ладу, то й склад обладнання буде іншим, і спрогнозувати, який точно буде баланс, на цей час дуже важко.

Якщо буде потреба у "Центренерго", то будемо домовлятися і підтримувати. Минулого опалювального сезону ми приблизно 180 тис. тон поставили для потреб державної теплової генерації. Але зараз ніяких переговорів з "Центренерго" не відбувається.

- Якщо імпорт вугілля доведеться здійснювати, ви вже знаєте звідки?

- В Групі ДТЕК є окрема компанія – "Д.Трейдінг", яка працює на ринку вугілля. Вони добре у цьому розбираються, і, в разі необхідності, будуть готові укласти контракти на ринку. 

- Які найоптимістичніші та найпесимістичніші сценарії на сезон розглядає ДТЕК Енерго?

- Нас здивувати вже доволі складно. Готуємося до найважчого. Звісно, на випадок обстрілів надалі посилюємо захист наших станцій: і обладнання, і персоналу. Крім того, розробляємо заходи швидкого реагування, щоб мінімізувати наслідки можливих влучань. Намагаємося лагодити основне і допоміжне обладнання, щоб мати його всюди, де можливо мати. З європейськими партнерами працюємо для того, щоб отримувати обладнання для резерву. І вони, і європейські енергокомпанії його дають, часто використане, але це також добре.

Точно можу сказати, що ми будемо працювати всім доступним складом обладнання і будемо забезпечені вугіллям для цього складу. Енергетики, шахтарі, машинобудівники ДТЕК Енерго докладуть всіх зусиль для стабільної роботи енергосистеми.

 Наступний ОЗП буде також складним, але ми вже минулого сезону бачили, що будь-які складнощі – це не армагедон.. Плюс імпортні перетини збільшуються. НЕК працює над цим з європейськими системними операторами. Це також додатковий плюс, якщо порівнювати минулий ОЗП, і матиме позитивний ефект на роботу енергосистеми.

- До речі, а як ваше бачення наступного ОЗП змінювалося чи не змінювалося з часом після закінчення минулого?

- Коли закінчувався минулий ОЗП, у мене було більш позитивних поглядів щодо наступного ОЗП. Усі переймалися питаннями енергетики, є підтримка, у нас є час, щоб можна було зробити єдину програму, рухатися по ній, залучати кошти і так далі. Зараз є певні складнощі, але вірю, все буде добре.

Попри все, ми і далі продовжуємо посилено робити свою роботу, готувати блоки до зими, вводити нові лави, бо добре розуміємо свою відповідальність перед українцями.

- Ви вже можете оцінити наслідки зміни прайс-кепів для своєї компанії і в цілому для енергоринку?

- Безумовно, це позитивний крок, тому що цінові обмеження, які на вечірні години діють, дозволяють заходити імпорту. І ми бачимо, що імпорт у вечірні години відбувається. Це додаткові можливості для української енергосистеми. Стосовно балансуючої генерації, безумовно це також плюс, бо ми саме й потрібні для балансування.

- Повна відміна прайс-кепів все-таки була не на часі?

- З нашої точки зору треба рухатися у напрямку відміни прайс-кепів. Я брав участь у громадських обговореннях, в засіданнях регулятора і наголошував, що ринок е/е – це єдиний ринок, який залишився з якимись ціновими обмеженнями. Більш ніде немає ручного керування. Якщо щось змінюється зовні – ринок швидко балансує як з точки зору підвищення, так і зниження ціни. Тому ми й казали, що потрібно відміняти.

Україна просуває європейську інтеграцію, ми багато залучаємо імпорту, а в окремі години, коли є надлишок, мали б змогу експортувати.

Фактично ми стали повноцінним учасником європейського енергоринку. То ж давайте і ці правила єдині використовувати. Були побоювання, що це призведе до суттєвого зростання ціни, що це буде удар по промисловості. Але в такому разі це буде відповідати ринковій ситуації, по друге – наша промисловість працює в ринкових умовах і продає свою продукцію за ринковими цінами.

Чомусь ніхто не реагує стосовно пального, у нас на нього вищі ціни, але споживачі і промисловість купують це пальне і нічого не кажуть, а е/е якось сильно давить на споживача. Не розумію, чому саме е/е стає об’єктом економії і мінімізації ризиків?

Все ж просто: якщо на ринку складається дефіцит, вона має бути дорожчою, якщо профіцит – дешевшою.

- А компанія все-таки розраховує на відновлення експорту е/е?

- Я вважаю, що зараз через всю цю ситуацію з новими прайс-кепами, "Укренерго" взяла певну паузу, щоб подивитись, який буде баланс. Якщо у денні години буде закритий український ринок, то це, безумовно, може негативно впливати і на ВДЕ, найбільше на СЕС, бо вони найпотужніше працюють у денні години, і на інші види генерації. При профіциті треба буде конкурувати і зменшувати ціни. Переконаний, експорт у профіцитні години потрібно відкривати.

- Наскільки компанія просунулася у реалізації вашого проекту із системою накопичення енергії (СНЕ) 25 МВт?

- На жаль, не можу порадувати якимись суттєвими результатами і просуваннями. Підготовчі роботи, в тому числі, по приєднанню, зроблені, ділянка підготовлена, передпроектні роботи виконані.

Ми вже відпрацювали з кількома вендорами і постачальниками обладнання, технічну специфікацію, умови постачання, розуміємо операційну карту, як ми це будемо реалізовувати.

Але треба зробити останній крок – це залучення фінансування. Власних коштів у нас немає. Ми всі кошти направляємо на ремонти, тому треба додаткове фінансування. Ми опрацьовуємо різні напрямки: європейські, американські, азіатські ринки, але є деякі питання, пов’язані з ризиками роботи в Україні.

На сьогодні немає страхування від воєнних ризиків для України, тож це обмежує в швидкості дії з боку МФО.