Market coupling, регуляторна незалежність та прозорість енергоринку, інвестиції в систему розподілу – головні теми III Конференції Green Deal UkraЇna "Євроінтеграція: енергетика та клімат", передає Енергореформа.

Під час цьогорічного заходу, який днями відбувся в Києві, детально були досліджені теми обʼєднання енергоринків ЄС та України (market coupling), принципи регуляторної незалежності та прозорості  енергетичного ринку, а також інвестицій в систему розподілу як головного чинника модернізації енергосектору в Україні, йдеться в пострелізі конференції, переданому Енергореформі.

"Довгострокові інвестиції в енергосистему, а саме їх потребує Україна не тільки для відновлення минулих дефіцитів інвестицій, а й для подолання проблем і великих викликів під час війни, можливі тільки завдяки прозорості регулювання ринком та незалежній роботі інституцій на ринку", – підкреслив Бенуа Менар, керівник відділу економічної та секторальної політики, Директорат DG ENEST-Служба України.

"Важливі кроки до цього – гармонізація енергетичного законодавства та системи регулювання енергоринку України з європейським, та корпоративне управління операторів ринку", – наголосив він.

Державними органами, які залучені у євроінтеграцію України у сферу енергетики, зроблено вже дуже багато, зокрема, прийнято низку важливих стратегічних документів: Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату, Стратегію формування та реалізації державної кліматичної політики, Національний енергетичний та кліматичний план, Стратегію розвитку з низьким рівнем викидів та ін. Також створена Національна система торгівлі викидами – ринкового інструменту для скорочення викидів парникових газів.

У січні 2025 року уряд відновив обов'язкову систему моніторингу викидів парникових газів, призупинену під час воєнного стану. Йде робота над створенням ETS (системи торгівлі викидами парникових газів).

"Я вважаю, що енергетичний сектор – це один із дійсно гарних прикладів зусиль України з інтеграції до ЄС. Згідно з доповіддю про розширення ЄС, енергетичний сектор отримав чотири бали з п'яти можливих за рівнем гармонізації законодавства", –  зазначила Ольга Юхимчук, заступник Міністра енергетики України з питань європейської інтеграції.

За її словами, це дійсно дуже хороший приклад для багатьох інших розділів, він доводить, що енергетичний сектор, має сильну волю і сильне бажання подальшої інтенсивної інтеграції в ЄС.

Аналізуючи поточну картину руху України до ЄС, Торстен Воллерт, радник Представництва ЄС в Україні з питань енергетики, зазначив, що Україна зробила дуже великий крок уперед у сфері енергетики та клімату, проте, навіть повністю гармонізоване законодавство не гарантуватиме того, що це буде працювати саме так, як в Європейському Союзі.

За його словами, потрібні ще зусилля місцевих органів влади, фінансових установ, бізнесу та громадянського суспільства. І в цьому контексті дуже цінний обмін досвідом з країнами-членами ЄС, які пройшли такий шлях 20 років тому.

Під час заходу були презентовані два нові дослідження проєкту Green Deal UkraЇna.

Перше з них – "Транскордонна торгівля електроенергією в Україні: від короткострокових вимог безпеки постачання до ринкового об'єднання на основі потоків".

Ця робота наочно показала, що майже чверть обміну електроенергією між Україною та ЄС наразі відбувається всупереч ціновим сигналам. Це вже призвело до підвищення витрат та неефективності.

Дослідження підкреслює необхідність прискорення об'єднання ринків з ЄС для підвищення ефективності, залучення інвестицій та забезпечення для України відхилення від CBAM або звільнення від нього сектору електроенергетики.

Друге дослідження – "Оператори систем розподілу в Україні: воротарі децентралізованої енергетичної системи" присвячене роботі українських операторів системи розподілу (ОСР). Воно визначає як виклики, так можливості, що відкриваються перед Україною в процесі інтеграції до ЄС та переходу до більш децентралізованої, стійкої та цифровізованої енергосистеми. Окремо виділені труднощі, пов'язані з енергетичним переходом, з яким стикаються ОСР по всій Європі.

Також на заході було оголошено про створення спільного центру Helmholtz-Zentrum Berlin (Green Deal Ukraїna) та Києво-Могилянської академії – дослідницької лабораторії Kyiv Energy and Climate Lab. 

Ця лабораторія зміцнить академічний та дослідницький потенціал України в галузі енергетики та клімату, сприятиме вступу країни до ЄС та надаватиме незалежний високоякісний аналіз для всіх зацікавлених сторін. Робота лабораторії буде зосереджена на двох ключових напрямках: дослідженнях та освіті.

Сюзанне Ніс, керівниця проєкту Green Deal Ukraїna, зазначила: "Завдяки цій співпраці ми прагнемо розширити знання, зміцнити взаємозвʼязки та створити справді українську лабораторію, яка сприятиме розробці рішень у сфері енергетики та клімату, а також досліджуватиме можливості обміну досвідом у всьому регіоні. Ми провели велику підготовчу роботу, і лабораторія – це результат, який ми готові розвивати для забезпечення сталого, довгострокового майбутнього".

Як вказується в пострелізі, допомога євроінтеграції України у сфері енергетики і клімату – одна з основних задач проєкту Green Deal Ukraїna.

Щорічна конференція проєкту – це майданчик, на якому європейські та міжнародні експерти разом з профільною аудиторією обговорюють поточну ситуацію євроінтеграції в секторах енергетики та клімату, а також подальші кроки для успішної інтеграції у цих секторах. 

Раніше в Енергореформі було опубліковане інтерв’ю з Сюзанне Ніс