Нерегульований сегмент українського газового ринку ймовірно реагуватиме зростанням  у випадку подальшого зростання цін на європейському ринку через події на Близькому Сході й зокрема, удари Ірану по виробництву скрапленого газу в Катарі, передає Енергореформа.

Так вважає генеральний менеджер у сфері розвитку ринків аналітичного центру DiXi Group Андрій Урста.

"У випадку продовження росту цін на ринку ЄС через нові витки кризи на Близькому Сході ймовірно зростанням реагуватиме і ринок український. В умовах російських атак на видобувну інфраструктуру України та досі дефіцитного газового балансу імпорт з ЄС залишатиметься актуальним, а отже матиме вплив на ціноутворення на внутрішньому ринку", – сказав Урста в коментарі інтернетпорталу "Енергореформа" 23 березня.

При цьому експерт звернув увагу, що, попри значне падіння попиту через війну, Україна досі не може повністю покрити потребу в газі за рахунок власного видобутку.

Він зазначив, що з відновленням активного імпорту газу НАК "Нафтогаз України" у 2025 році, ціни на нерегульованому сегменті оптового ринку України знову стали "чутливими" до європейський цінових індикативів. Всередині країни газ торгувався з націнкою щодо європейських цін (див. візуалізацію нижче).

Урста також вказав, що в Україні були періоди, коли оптовий ринок газу не залежав і погано корелював з цінами на європейських хабах, зокрема, такий стан речей мав місце в 2023 році, коли керівництво "Нафтогазу" взяло курс на відмову від імпорту.  За його словами, результатом такої стратегії, хоч і стали нижчі ціни на "блакитне паливо" на нерегульованому сегменті оптового ринку, проте з опалювального сезону 2024/2025 рр. Україна вийшла з рекордно низькими запасами, які змусили активно докуповувати газ протягом 2025 року.

"Тому реалізація такого підходу зараз – це величезні ризики для безпеки постачання газу, на які уряд та "Нафтогаз" навряд чи підуть", – наголосив Урста.

Генеральний менеджер у сфері розвитку ринків DiXi Group також звернув увагу, що з початком бойових дій проти іранського режиму вартість газу в ЄС суттєво зросла: 27 лютого ціна на нідерландському хабі TTF з поставкою в наступному місяці становила EUR32,08/МВт·год (приблизно 17,34 грн/куб. м), тоді як станом на 19 березня вона підвищилась майже на 93% – до EUR61,88/МВт·год (33,12 грн/куб. м).

"Ціни на українському ринку послідували тренду на зростання, проте у повільнішому темпі – вже 11 березня зафіксовано успішний продаж газу на "Українській енергетичній біржі" за 24,17 грн/куб. м, хоча два тижні тому ціна реалізації складала 19,35 грн/куб.м (+25% зростання)", – описав ситуацію експерт.

Джерело: сервіс відкритих даних Energy Map (1,2)

Ціни на хабі TTF в грн за куб. м. отримана розрахунковим шляхом через множення первинних показників у євро/МВт·год на коефіцієнт переведення 10,595 кВт·год/куб. м та переведення ціни з євро у гривні за середньомісячним курсом НБУ

Як повідомляло агентство "Інтерфакс-Україна" з посиланням на QatarEnergy, ракетні удари Ірану 19 березня призвели до пошкодження двох ліній заводів із виробництва скрапленого природного газу, побудованих спільними підприємствами цієї компанії та американської ExxonMobil, а також двох ліній заводу англо-голландської Shell – Pearl GTL.

Були пошкоджені лінії 4 і 6 з виробництва СПГ, загальна продуктивність яких становить 12,8 млн тонн на рік, що становить приблизно 17% експорту Катару. Лінія 4 – це спільне підприємство QatarEnergy (66%) і ExxonMobil (34%), лінія 6 – СП QatarEnergy (70%) і ExxonMobil (30%).

За словами глави QatarEnergy Саада Аль-Каабі, збитки, завдані об'єктам з виробництва СПГ, потребуватимуть від трьох до п'яти років на відновлення. Він додав, що це стосуватиметься Китаю, Південної Кореї, Італії та Бельгії. Саад Аль-Каабі зазначив, що компанія буде змушена оголосити форс-мажор на строк до п'яти років за деякими довгостроковими контрактами на постачання СПГ.

В результаті зупинки компанія недоотримає 18,6 млн барелів конденсату, що становить близько 24% експорту Катару; 1,3 млн тонн скрапленого вуглеводневого газу (СВГ) – 13% експорту, 0,6 млн тонн нафти – 6% експорту, 0,18 млн тонн сірки – 6% експорту, 309,5 млн кубометрів гелію – 14% експорту.

QatarEnergy оцінює втрати від атак у $20 млрд річного доходу. Жертв внаслідок ударів немає.

Як прокоментував інтернетпорталу "Енергореформа" 20 березня виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко, комерційним споживачам газу варто подбати завчасно про необхідні запаси цього енергоносія, оскільки за нинішньої ситуації з ним, зумовленої подіями на Близькому Сході, конкуренція, як і ціновий тиск, зростатиме, а його вільні обсяги скорочуватимуться.

За його словами, попереду сезон закачування, під час якого попит на ресурс традиційно зростає, промисловість виходить з режиму обережного споживання і буде активніше боротися за газ.