Комерційним споживачам газу варто завчасно подбати про необхідні запаси цього енергоносія, оскільки за нинішньої ситуації з ним, зумовленої подіями на Близькому Сході, конкуренція, як і ціновий тиск, зростатиме, а його вільні обсяги скорочуватимуться, передає Енергореформа.

Так вважає виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко.

"Попереду сезон закачування, під час якого попит на ресурс традиційно зростає, промисловість виходить з режиму обережного споживання і буде активніше боротися за газ. Цьому додатково сприятиме глобальна тенденція здорожчання продукції суміжних галузей, що вже спостерігається як в Азії, так і в Європі. У таких умовах з комерційної точки зору виграє той, хто зможе завчасно сформувати необхідні запаси: надалі конкуренція лише посилюватиметься, вільні обсяги скорочуватимуться, а ціновий тиск – зростатиме", – сказав Петренко в коментарі інтернетпорталу "Енергореформа" 20 березня.

Він наголосив, що Україна не є ізольованим ринком і також вимушено імпортує ресурс. У зв’язку з цим Петренко звернув увагу, що для населення і частини регульованого сегменту ціна на газ є фіксованою, але промисловість безпосередньо залежить від глобальної кон’юнктури.

"Наразі ми спостерігаємо, що з початку загострення ситуації на Близькому Сході внутрішні ціни на газ були нижчими за європейські приблизно на 16%, або майже 4 300 грн за тис. куб. м, а в окремі дні цей розрив перевищував 23%. Частково нас "рятувало" завершення опалювального сезону і наявність запасів у ПСГ, але це тимчасовий фактор, а не нова норма", – пояснив він.

Петренко зазначив, що конфлікт на Близькому Сході різко повертає газовий ринок у режим кризи: якщо до початку операції газ в Європі коштував трохи менше $400, то вже в перший тиждень зріс на 60% – до $622 за тис. куб. м., а 19 березня взагалі підскочив до $850.

Стосовно удару Ірану по газовидобувним об'єктам Катару 19 березня, виконавчий директор АГКУ вказав, що Катар є одним із ключових постачальників LNG у світі, і будь-які збої там миттєво транслюються у дефіцит на ринку.

"Фактор ризику одразу закладається в ціну – і саме це ми побачили в Європі, де котирування почали зростати буквально одразу. Варто розуміти, левова частка катарського ресурсу традиційно спрямовувалася в Азію, відповідно ці країни починають активно боротися за ресурс з Європою, яка є критично залежною від поставок скрапленого природного газу", – описав ситуацію Петренко.

За його словами, додатковий тиск на ринок створюють і останні заяви QatarEnergy. Як він підкреслив, Іранські удари вивели з ладу близько 17% LNG-потужностей Катару на 3-5 років, і компанії, ймовірно, доведеться оголосити форс-мажор за довгостроковими контрактами.

"Якщо цей сценарій підтвердиться, це означатиме вже не короткостроковий шок, а структурну зміну балансу на глобальному газовому ринку – з дефіцитом, який буде відчуватися роками", – прогнозує Петренко.

Відповідаючи на запитання про доцільність імпорту газу, зокрема, НАК "Нафтогаз України", топменеджер АГКУ наголосив, що "припиняти його лише тому, що ринок нервовий – неправильно".

"За нинішніх умов додаткові обсяги газу – це вже не про короткострокову комерційну вигоду, а про енергобезпеку та своєчасне заповнення підземки, особливо з огляду на збереження високих ризиків російських ударів по видобувній інфраструктурі", – зазначив Петренко.

Він також назвав успішним підходом Групи Нафтогаз системну диверсифікацію постачань газу, домовленості з різними контрагентами та відкриття нових маршрутів, зокрема через литовський LNG-термінал у Клайпеді та німецький на острові Рюген, а також роботу над розкриттям потенціалу Вертикального коридору.

"У поєднанні із власним видобутком така гнучка та диверсифікована модель імпорту дозволить підвищити загальну стійкість енергосистеми в умовах війни й високої зовнішньої турбулентності", – резюмував виконавчий директор АГКУ.

Як повідомляло агентство "Інтерфакс-Україна" з посиланням на QatarEnergy, ракетні удари Ірану призвели до пошкодження двох ліній заводів із виробництва скрапленого природного газу, побудованих спільними підприємствами цієї компанії та американської ExxonMobil, а також двох ліній заводу англо-голландської Shell – Pearl GTL.

Були пошкоджені лінії 4 і 6 з виробництва СПГ, загальна продуктивність яких становить 12,8 млн тонн на рік, що становить приблизно 17% експорту Катару. Лінія 4 – це спільне підприємство QatarEnergy (66%) і ExxonMobil (34%), лінія 6 – СП QatarEnergy (70%) і ExxonMobil (30%).

За словами глави QatarEnergy Саада Аль-Каабі, збитки, завдані об'єктам з виробництва СПГ, потребуватимуть від трьох до п'яти років на відновлення. Він додав, що це стосуватиметься Китаю, Південної Кореї, Італії та Бельгії. Саад Аль-Каабі зазначив, що компанія буде змушена оголосити форс-мажор на строк до п'яти років за деякими довгостроковими контрактами на постачання СПГ.

В результаті зупинки компанія недоотримає 18,6 млн барелів конденсату, що становить близько 24% експорту Катару; 1,3 млн т скрапленого вуглеводневого газу (СВГ) – 13% експорту, 0,6 млн т нафти – 6% експорту, 0,18 млн т сірки –  6% експорту, 309,5 млн кубометрів гелію – 14% експорту.

QatarEnergy оцінює втрати від атак у $20 млрд річного доходу. Жертв внаслідок ударів немає.

Джерело: https://agpu.org.ua/analityka/tsiny-na-haz/tsiny-na-haz-2026-onovlyuyetsya