Після наймасштабнішої атаки РФ по енергетиці України рішення із заборони експорту е/е, зміни умов покладання спецобов'язків з компенсації тарифів на е/е для населення (ПСО), зокрема, для одного з його виконавців ПрАТ "Укргідроенерго", та самих тарифів не розглядаються, передає Енергореформа.

Про це повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.

"Наразі ми не розглядаємо питання заборони експорту електроенергії. Я не бачу сьогодні, що заборона якось драматично вирішить нашу ситуацію. Далі – подивимося", – сказав Галущенко на брифінгу в Києві після зустрічі з віце-прем’єркою, міністром енергетики Швеції Еббою Буш, відповідаючи на питання Енергореформи.

Крім того, міністр зазначив, що зараз немає рішень про зміну ПСО, а також зміну тарифів на е/е для населення. Як повідомлялося 24 березня, оператор ДніпроГЕС "Укргідроенерго" заявив, що після пошкодження станції, компенсація ним тарифів для населення опинилася під загрозою.  

"Кожен удар впливає й на комерційну частину функціонування ринку. Це абсолютно логічно. Але зараз немає рішень, якщо ми говоримо про тарифи для населення, про ПСО чи експорт е/е. Ми зосереджені на фіксуванні наслідків: в якому стані енергетика, що знищено, що максимально швидко можемо відновити. Тоді ми вийдемо на якісь цифри, терміни цього процесу, і від цього будемо приймати рішення щодо всіх питань, про які ви говорите", – пояснив Галущенко.

При цьому він звернув увагу, що в тому числі підняття тарифів на елекрику для населення минулого року (з 1 червня 2023 року до 2,64 грн/ кВт-год – ЕР) допомогло енергетиці відновитися.

"Це комерційна частина, вона важлива. Я говорив: якби ми не підняли тарифи минулого року, ми би не відновилися в такому обсязі, в якому це зробили", – зазначив глава Міненерго.

"Але, на жаль, знову масовані удари, це вплив на ступінь відновлення. І, на жаль, багато пошкоджень саме тих станцій, які були максимально відновлені", – акцентував він.

Відповідаючи на питання, чи можлива державна допомога енергооб’єктам на відновлення, оскільки на ДніпроГЕС втратив приблизно 1000 МВт балансуючої потужності і є великі втрати на ТЕС, міністр зазначив: "Щоб зрозуміти швидкість віновлення і питання грошей, треба зараз верифікувати збики. Не розуміємо, про які суми йдеться. Треба все звести докупи, тоді побачимо, які є в компаній ресурси на те, щоб відновити, і які це будуть терміни".

Водночас він додав, що було б доцільно збільшити дозволену потужність перетину для імпорту е/е з Європи.

"Ще учора ми просили підвищити потужність на експорт. Тепер знову повертаємося до питання імпорту. 1,7 МВт це не малий обсяг, але треба більше. Я прошу завжди по максимуму. Ті ж 2,5 ГВт – це те, щоб нам потрібно", – висловив думку глава Міненерго.

Як повідомляла Енергореформа, 22 березня РФ здійснила потужну атаку на енергосистему України, задіявши десятки різних засобів ураження. Внаслідок цього зупинила роботу найбільше ГЕС – Дніпровська, пошкоджені ТЕС ДТЕК та "Центренерго", а також мережі. В день атаки були введенні обмеження електропостачання майже в половині областей України, в Одеській та Харківській обласях вони зберігаються досі.

До атаки суттєво виріс експорт е/е: зокрема, у лютому Україна порівняно із січнем 2024 року наростила обсяги експорту в 12 разів та зменшила на третину обсяги імпорту. Очікувалося, що в березні цей показник буде ще більшим.
Після атаки експорт востаннє був 23 березня в мінімальному обсязі 1000 МВт-год.
ENTSO-E з 1 березня збільшило ліміт експорту електроенергії з України та Молдови до країн ЄС на 150 МВт – до 550 МВт.
Дозволена потужність для імпорту е/е з Європи до України та Молдови з 1 грудня 2023 року збільшена з 1200 МВт до 1700 МВт.