2025 рік став роком активного відновлення девелопменту та будівництва вітроенергетичних проєктів, чому сприяло вдосконалення законодавчого поля, і галузь очікує подальших законодавчих змін для розвитку, передає Енергореформа.

Про це повідомив партнер та керівник практики енергетики в LCF, заступник голови правління Української вітроенергеичної асоціації Іван Бондарчук.

"2025 рік можна дійсно назвати роком відновлення темпів девелопменту і будівництва вітроенергетики, тому що в 2023 році ми як юридичні радники супроводжували поодинокі проєкти, розпочаті фактично до війни. В 2024 році команда LCF вже супроводжувала нові інвестиційні проєкти. Але в 2025 році ми побачили прискорення і справді новий масштаб девелопменту і нових енергетичних потужностей", – сказав Бондарчук під час підсумкової пресконференції УВЕА в агентстві "Інтерфакс-Україна" 19 грудня.

За його словами, гравці ринку і Українська вітроенергетична асоціація "були дуже успішними в тому, щоб формувати правове регуляторне поле, потрібне для швидких змін".

Серед законодавчих ініціатив, які сприяли прискоренню темпів розвитку вітроенергетики Бондарчук назвав продовження строку договорів на приєднання, механізм бронювання потужності, який дозволяє девелоперам отримати два додаткові роки для виконання всі підготовчих робіт, запровадження механізму кейбл-пулінг, а також продовження можливості використання детальних планів території для зміни цільового призначення.

"Тому я впевнений, що ми побачимо прискорення відповідних девелопментів таких проєктів", – зазначив заступник голови правління УВЕА.

Він також вказав, що тепер галузь очікує, зокрема, вдосконалення системи зелених аукціонів, яке дозволило б надати їй прогнозований довгостроковий офтейк, а також встановило необхідний рівень граничних цін. Крім того, за його словами, дуже важливо дозволити учасникам ринку самостійно здійснювати будівництво систем для приєднання до мереж на об'єктах оператора системи передачі.

"Таке право вже існує і відтестовано на об'єктах операторів систем розподілу. Такий механізм показав себе ефективним. Він дозволяє девелоперам, інвесторам і підрядникам самостійно контролювати строки виконання робіт, не залежати від проведення тендерів "Укренерго" та її внутрішніх бюрократичних процедур", – пояснив юрист.

Він додав, що це надасть значно більше прогнозованості для введення вітроенергетичних електростанцій в експлуатацію.

Поряд з цим Бондарчук також звернув увагу на необхідність прийняття законопроекту про приведення українського законодавства у відповідність до євродирективи RED-3, зокрема, щодо появи зон прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії та визначення органу, уповноваженого за "єдине вікно" надання дозвільної документації.

"Відповідно, це означатиме визначення жорстких строків, протягом яких проєкт повинен отримати всі дозволи: 12 місяців для зон прискореного розвитку і 24 місяці для інших територій України", – зазначив він.

Бондарчук висловив переконання, що прийняття цього законопроекту створить більш прогнозоване регуляторне середовище, за яких інвестор буде чітко розуміти, на якій стадії розвитку проєкту він перебуває, в який момент зможе перейти до наступних кроків.

"Це розблокує, я впевнений, дуже багато проєктів, буде простіше залучати фінансування, можливо, це допоможе також залучати фінансування на більш ранніх етапах, і, відповідно, ми будемо мати більше портфоліо проєктів і зростання потужності розподіленої генерації", – резюмував заступник голови правління УВЕА.

Як повідомляла Енергореформа, на цій же пресконференції голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков заявив, що з початку 2025 року в Україні побудовано 324 МВт нових потужностей вітроелектростанцій, тоді як за два попередні роки – між 2022 р. та першим кварталом 2025 р. – було введено 248 МВт нових ВЕС.

За його словами, приблизно 40% цього обсягу вже приєднано до мережі й генерує електроенергію, решта перебуває в стадії тестування, але за прогнозами компаній будуть підключені якщо не до кінця цього року, то до кінця першого кварталу 2026 року.

Окрім того, за словами Конеченкова, в Україні ще реалізуються нові проєкти ВЕС загальною потужністю 4,5 ГВт, з яких 44% розміщуються на заході країни, 34% – у центральних регіонах і решта 22% – на півдні України, в Одеській і Миколаївській областях.

За даними УВЕА, загальна потужність встановлених в Україні ВЕС наразі складає 2,3 ГВт, з яких 1,3 ГВт розміщені на тимчасово окупованій території.

Також в країні нараховується 534 МВт загальної встановленої потужності систем накопичення енергії (СНЕ, BESS).

Джерело: https://www.youtube.com/live/wJivDDloIVA