Технічний директор SUNSAY NRG Євген Герасько у колонці для Енергореформи розповідає про роль сонячної енергетики в розбудові децентралізованої енергосистеми України та енергонезалежності бізнесу.

Сонячна енергетика вже перестала бути просто додатковою опцією. А у поєднанні із системами зберігання вона стає практичним інструментом, який допомагає зменшувати витрати на електроенергію та підвищувати енергетичну стійкість.

Сьогодні розберемо, чому комплекс СЕС і УЗЕ стає дедалі важливішим для підприємств уже зараз.

Як змінився енергетичний ринок України?

Ринок сонячної енергетики в Україні активно розвивається. І причина не лише у фінансових чинниках, хоча вартість електроенергії має велике значення. Важливу роль відіграють і стан енергомереж, і нові умови, в яких працює бізнес.

За останні два-три роки ми бачимо справжній бум СЕС для підприємств, які встановлюють станції для покриття власного споживання. Для багатьох бізнесів це вже частина операційної моделі, а не лише окремий інвестиційний проєкт.

Натомість промислові СЕС залишаються точковими проєктами, а їхня кількість суттєво знизилася порівняно з довоєнним періодом. Звісно, війна не могла не вплинути на енергостратегію країни та розвиток відновлюваної енергетики. Проте ринок адаптувався.

Безсумнівно, технології розвивалися б і без війни, але саме бойові дії стали тригером, який змусив підприємства швидше переглянути ставлення до енергії. СЕС почали сприймати як інструмент, який уже зараз допомагає працювати, економити кошти й зменшувати залежність від зовнішніх факторів.

Коли СЕС не лише про можливості, але й виклики?

Тож, якою стала нова роль сонячної енергетики? З одного боку, частка СЕС у загальній енергомережі зростає. З іншого –  після виведення з експлуатації значної частини теплових електростанцій і теплоелектроцентралей, сонячна генерація в певні моменти може бути для системи не лише перевагою, а й викликом.

Проблема в тому, що сонце генерує нерівномірно. Основна генерація припадає на денні години, а балансуючих потужностей для такої частки відновлюваної енергетики наразі недостатньо.

Тому велика кількість СЕС без належного управління та зберігання може створювати додаткове навантаження на систему.

Але це не означає, що сонячну енергетику потрібно стримувати. Її частка зростатиме, і нам потрібно навчитися працювати в новому режимі, а саме з більшою роллю відновлювальних джерел енергії, розподіленої генерації та систем зберігання.

Саме тому Україна поступово рухається до децентралізованої енергетики. Генерація зміщується ближче до споживача, а час повністю централізованої моделі фактично минув. Тепер головне завдання правильно керувати розподіленою генерацією та забезпечити стабільну роботу мережі.

Чому СЕС і УЗЕ вже не опція, а нова необхідність?

Сьогодні все частіше говорять не просто про сонячні електростанції, а про комплекс СЕС і УЗЕ. Сонце виробляє найбільше електроенергії вдень, коли її вартість зазвичай найнижча. Для підприємств, які активно споживають саме в денні години, окрема СЕС може бути ефективним рішенням.

Але для великої частини бізнесу цього вже недостатньо. Якщо підприємство має суттєве споживання у вечірні пікові години, виникає потреба накопичувати денну сонячну електроенергію й використовувати її тоді, коли вона є найбільш цінною.

Саме тут УЗЕ змінює логіку проєкту. Бізнес отримує не просто генерацію, а можливість керувати енергією: коли виробляти, накопичувати, споживати чи взаємодіяти з ринком.

Тому комбінація СЕС і УЗЕ для багатьох підприємств поступово стає необхідністю.

Крім того, якщо підприємство тільки думає про впровадження таких проєктів, але відкладає рішення, є ризик втратити частину своїх позицій.

Адже конкуренти, які вже інтегрували або зараз інтегрують СЕС і УЗЕ, потенційно матимуть нижчу собівартість продукції чи послуг завдяки суттєво меншим витратам на електроенергію.

Які європейські тренди Україна може адаптувати?

Український і європейський ринки електроенергії мають спільні риси, але вони не однакові. Відрізняються структура, моделі заробітку для інвесторів і фінансові інструменти.

Водночас нове українське законодавство має на меті зближення з Європою у цій сфері.

Один із важливих прикладів – перехід до 15-хвилинних інтервалів на ринку електроенергії з 2027 року. Це означає, що ціна на ринку на добу наперед і внутрішньодобовому ринку буде встановлюватися не на кожну годину, а на кожен 15-хвилинний проміжок. 

Також можливі мінусові ціни на електроенергію. І це може суттєво змінити стратегію роботи підприємств із власними енергетичними установками. Наприклад, у моменти мінусових цін підприємству може бути вигідно підійти до цього періоду з розрядженими акумуляторами, вимкнути власну сонячну генерацію і заряджати УЗЕ з мережі.

Крім цього, у Європі вже активно розвиваються ринки допоміжних послуг. Серед них можна виділити декілька найцікавіших для України:

• Технології grid-forming, які дозволяють системам зберігання енергії автоматично підтримувати потрібний рівень частоти та напруги не лише за командою оператора, а й у автоматичному режимі.
• Агрегатори та VPP, тобто віртуальні електростанції, які об’єднують різні джерела генерації та споживання в одну керовану систему.
• Black Start Capability, або можливість системи зберігання енергії запускатися без зовнішньої мережі під час блекауту та заживлювати певних споживачів або об’єкти до відновлення роботи системи.

Таким чином, ми можемо не просто повторювати шлях Європи, а взяти найкращий досвід і адаптувати його до українських реалій.

Бар’єри, можливості й майбутнє ринку

Якщо говорити про ключові тренди в Україні на найближчі 3-5 років, то першим є поєднання СЕС і УЗЕ. Цей напрям точно посилюватиметься. Значна частина промислових сонячних електростанцій, імовірно, буде додатково оснащуватися системами зберігання енергії.

Другий тренд – розвиток розумних систем керування або EMS-систем. Саме вони дозволять підприємствам поєднувати різні джерела генерації та резервування: сонячні станції, УЗЕ, дизельні генератори, когенераційні та газопоршневі установки.

Також варто включити до трендів розвиток агрегаторів, віртуальних електростанцій і VPP-моделей. Це наступний етап ринку, де окремі енергетичні активи працюватимуть як частина більшої керованої системи.

Але для швидшого розвитку ринку потрібна чітка стратегія. Один із головних бар’єрів сьогодні – відсутність достатньо прогнозованого бачення розвитку. Ринку потрібно розуміти, куди ми рухаємося не на рік чи два, а на десятиліття вперед.

Після завершення війни потреба в електроенергії лише зростатиме разом із поверненням бізнесу та людей в Україну. А отже, розподілена генерація, СЕС, УЗЕ та розумне управління споживанням стануть одними з ключових факторів подальшої розбудови країни.