Український аналітичний центр у сфері енергетики та клімату DiXi Group із посиланням на Energy Map підготував для Енергореформи огляд імпорту-експорту е/е в 2024 році в розрізі з 2014 року.
У 2024 році Україна імпортувала 4436,6 тис. МВт*год електроенергії, що стало найвищим показником за останні 11 років (фактичні дані до 2014 року у відкритому доступі відсутні).
Натомість експорт електроенергії досяг історичного мінімуму – 348,5 тис. МВт*год.
Про це свідчать дані, оприлюднені на порталі відкритих даних про енергетику Energy Map.
Основною причиною аномальних показників стали російські удари по українській енергетичній інфраструктурі.
З 22 березня по 25 грудня 2024 року рф здійснила 13 масованих ракетно-дронових атак, випустивши 846 ракет різних типів та 866 БПЛА.
З них 230 (27%) ракет і 25 (3%) БПЛА не були збиті силами ППО або нейтралізовані радіолокаційними системами, ймовірно, влучивши у цілі.
У січні-лютому 2024 року обсяги імпорту були найнижчими за рік, проте після початку масованих атак рф вони почали стрімко зростати.
Пікові значення імпорту зафіксовані в червні та липні, коли до обстрілів додалися аномальна спека та вихід у традиційні планові ремонти частини енергоблоків для їхньої підготовки до осінньо-зимового періоду.
У червні імпорт досяг 858,4 тис. МВт*год – це на 6% більше ніж було закуплено за весь 2023 рік (806,4 тис. МВт*год), і є найбільшим місячним показником з 2014 року (за наявними даними).
За рік 38,4% імпортованої електроенергії Україна отримала з Угорщини (1705 тис. МВт*год). Комерційні обміни між країнами відновилися 23 лютого після запуску спільних аукціонів з розподілу доступу до міждержавних інтерконекторів на платформі JAO. До цього експорт електроенергії здійснювався востаннє у лютому 2022 року, а імпорт – у січні 2022 року.
Також із Словаччини було імпортовано 1036,5 тис. МВт*год (23,4% загального обсягу), з Румунії – 819,6 тис. МВт*год (18,5%), з Польщі – 636,6 тис. МВт*год (14,3%) та з Молдови – 238,9 тис. МВт*год (5,4%).
Експорт електроенергії у 2024 році склав 348,5 тис. МВт*год, що на 5% менше порівняно з 2023 роком і на 90% менше ніж у довоєнному 2021 році.
Протягом року експорт здійснювався за всіма доступними напрямками. Найбільше електроенергії експортували до Польщі (88,4 тис. МВт*год, або 25,4%), до Угорщини надійшло 76,6 тис. МВт*год (22%), Румунії – 71,2 тис. МВт*год (20,4%), Молдови – 56,8 тис. МВт*год (16,3%) та Словаччини – 55,5 тис. МВт*год (15,9%).
Піковий обсяг експорту зафіксовано у березні, до початку масованих обстрілів, впродовж якого Україна експортувала 154,1 тис. МВт*год (44% річного обсягу).
Протягом 140 днів, з 12 травня по 29 вересня, експорт електроенергії з України був повністю зупинений.
Загалом експорт здійснювався протягом 151 дня (41% року), тоді як впродовж 215 днів (59%) був нульовий. Натомість імпорт практично не припинявся – повна його відсутність була зафіксована лише у два дні року.
Для покращення ситуації з обсягами природного газу було б доцільно ввести максимально пільгові тарифи на його зберігання в ПСГ для нерезидентів з умовою першочергового права продажу цього газу Україні за ринковими цінами, передає Енергореформа.
Україна отримала пропозиції від багатьох компаній, включаючи великі компанії із сусідніх держав, щодо участі у фінансуванні добудови енергоблоків №3,4 на Хмельницькій АЕС в обмін на долю в проєкті, передає Енергореформа.
Міністр енергетики Герман Галущенко занепокоєний тим, що в парламенті Болгарії зареєстрований проєкт постанови про скасування дозволу на продаж Україні двох корпусів реакторів для енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС, термін якого спливає 11 березня, передає Енергореформа.