Інвестиційні можливості для нових енергетичних потужностей в Україні складають $383 млрд, передає Енергореформа.
Про це повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко в рамках URC2023 у Лондоні.
Такі цифри викладені в Енергетичній стратегії України до 2050 року, яку міністр презентував під час профільної сесії з відбудови енергосектору, зазначає міністерство енергетики на своєму сайті 21 червня увечері.
Згідно зі стратегією, Україна має потенціал до 2050 року наростити потужності вітрової генерації – до 140 ГВт, на що необхідно $134 млрд, сонячної – до 94 ГВт (потреба в $62 млрд), накопичувачів енергії (еnergy storage) – до 38 ГВт ($25 млрд), атомної генерації – до 30 ГВт ($80 млрд), ТЕЦ та біоенергетичних потужностей – до 18 ГВт (немає даних по необхідному обсягу фінансування), гідрогенерації – до 9 ГВт ($4,5 млрд)
Крім того, зазначається, що приблизно $72 млрд необхідно для розвитку водневих технологій, $5 млрд – систем передачі, $4,5 млрд – гідроенергетики.
Під час свого виступу на сесії Галущенко наголосив, що Енергетична стратегія до 2050 полягає, зокрема, у створенні в Україні потужного європейсько-українського енергетичного хабу, який би посилив енергонезалежність сторін, насамперед від Росії, передбачає відновлення енергетичного сектору за найсучаснішими і зеленими технологіями, базується на повній інтеграції енергетичних ринків України та Європи.
Він, зокрема, зазначив, що Україна може експортувати до Європи 276 ТВт-год.
"Зараз наше споживання становить 109 ТВт-год, до війни було 184 ТВт-год. Ми можемо досягти плюс 133 ТВт-год для власних потреб і 276 ТВТ-год для експорту. У цьому полягає наша стратегія, що ми стали справжнім енергохабом в Європі", – вказав Галущенко.
Зі свого боку заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма у своєму виступі зазначив, що експортний потенціал України складає, зокрема, 35 млн тонн зеленої сталі, 3,5 млн тоннводню, 2,5 тонн зеленого аміаку, 10 млрд куб. м біометану.
За його словами, розбудова промисловості суттєво підвищить попит на електроенергію.
"Коли ми говоримо про виробництво зеленої сталі в Україні, ми говоримо про 150-160 ТВт-год додаткової потреби. Якщо ми вирішимо розбудувати промисловість зелених добрив, щоб постачати українському господарству і давати 2,5 млн тонн зеленого аміаку в Європу, це ще додатково про 70 ТВт-год. Водень – плюс 20 ТВт-год. Крім того, Україна проходить процес трансформації транспорту, опалення. Тож у цілому ми говоримо про 700 ТВт-год додакової потреби", – описав він перспективи.
При цьому Шурма наголосив, що забезпечити такий попит може енергоромікс, який передбачає розвитк відновлюваної енергетики.
Крім того, він звернув увагу, що Україна має великий потенціал з обробки відходів, щоб таким чином теж виробляти е/е.
Разом з тим він закликав інвесторів реалізувати в Україні проекти з виробництва сонячних панелей, вітротурбін, систем збереження е/е, зазначивши, що Україна насамперед може запропонувати дешеву е/е для промисловості, а що стосується акумуляторів, то вона має запаси всіх необхідних природних копалин для цього.
Голова правління НЕК "Укренерго" Віталій Зайченко, якого наглядова рада компанії звільнила 26 вересня, залишається на посаді, як і все правління компанії, передає Енергореформа.
Надзвичайна ситуація виникла на об'єктах ДСП "Чорнобильська АЕС" через російський обстріл енергетичної інфраструктури в місті Славутич Київської області, передає Енергореформа.
АТ "Черкасиобленерго" офіційно відкрило перший сучасний Центр обслуговування клієнтів (ЦОК) в Черкасах, передає Енергореформа.