Інвестиційні можливості для нових енергетичних потужностей в Україні складають $383 млрд, передає Енергореформа.
Про це повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко в рамках URC2023 у Лондоні.
Такі цифри викладені в Енергетичній стратегії України до 2050 року, яку міністр презентував під час профільної сесії з відбудови енергосектору, зазначає міністерство енергетики на своєму сайті 21 червня увечері.
Згідно зі стратегією, Україна має потенціал до 2050 року наростити потужності вітрової генерації – до 140 ГВт, на що необхідно $134 млрд, сонячної – до 94 ГВт (потреба в $62 млрд), накопичувачів енергії (еnergy storage) – до 38 ГВт ($25 млрд), атомної генерації – до 30 ГВт ($80 млрд), ТЕЦ та біоенергетичних потужностей – до 18 ГВт (немає даних по необхідному обсягу фінансування), гідрогенерації – до 9 ГВт ($4,5 млрд)
Крім того, зазначається, що приблизно $72 млрд необхідно для розвитку водневих технологій, $5 млрд – систем передачі, $4,5 млрд – гідроенергетики.
Під час свого виступу на сесії Галущенко наголосив, що Енергетична стратегія до 2050 полягає, зокрема, у створенні в Україні потужного європейсько-українського енергетичного хабу, який би посилив енергонезалежність сторін, насамперед від Росії, передбачає відновлення енергетичного сектору за найсучаснішими і зеленими технологіями, базується на повній інтеграції енергетичних ринків України та Європи.
Він, зокрема, зазначив, що Україна може експортувати до Європи 276 ТВт-год.
"Зараз наше споживання становить 109 ТВт-год, до війни було 184 ТВт-год. Ми можемо досягти плюс 133 ТВт-год для власних потреб і 276 ТВТ-год для експорту. У цьому полягає наша стратегія, що ми стали справжнім енергохабом в Європі", – вказав Галущенко.
Зі свого боку заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма у своєму виступі зазначив, що експортний потенціал України складає, зокрема, 35 млн тонн зеленої сталі, 3,5 млн тоннводню, 2,5 тонн зеленого аміаку, 10 млрд куб. м біометану.
За його словами, розбудова промисловості суттєво підвищить попит на електроенергію.
"Коли ми говоримо про виробництво зеленої сталі в Україні, ми говоримо про 150-160 ТВт-год додаткової потреби. Якщо ми вирішимо розбудувати промисловість зелених добрив, щоб постачати українському господарству і давати 2,5 млн тонн зеленого аміаку в Європу, це ще додатково про 70 ТВт-год. Водень – плюс 20 ТВт-год. Крім того, Україна проходить процес трансформації транспорту, опалення. Тож у цілому ми говоримо про 700 ТВт-год додакової потреби", – описав він перспективи.
При цьому Шурма наголосив, що забезпечити такий попит може енергоромікс, який передбачає розвитк відновлюваної енергетики.
Крім того, він звернув увагу, що Україна має великий потенціал з обробки відходів, щоб таким чином теж виробляти е/е.
Разом з тим він закликав інвесторів реалізувати в Україні проекти з виробництва сонячних панелей, вітротурбін, систем збереження е/е, зазначивши, що Україна насамперед може запропонувати дешеву е/е для промисловості, а що стосується акумуляторів, то вона має запаси всіх необхідних природних копалин для цього.
Бліц інтерв’ю проєку агентства "Інтерфакс-Україна" з енергетики Енергореформа регіонального директора Notus Energy, члена правління Української вітроенергетичної асоціації Олександра Подпругіна.
КП "Тепловик" (м. Старокостянтинів Хмельницької області) планує до прийдешнього ОЗП збільшити свою частку в забезпеченні енергопотреб міста з 30% до 50%, однак блокування його рахунків НАК "Нафтогаз України" загрожує реалізації цих планів, передає Енергореформа.
Міністерство розвитку громад та територій напрацьовує рішення щодо розблокування рахунків ТКЕ та зміни пропорції розподілу коштів, які надходять на їхні рахунки і складають зараз 35/65 (де частка ТКЕ – 35%, частка НАК "Нафтогаз України" – 65%), передає Енергореформа.