Паливна криза в світі, яка розгорнулася на фоні війни в Ірані, має ціновий вплив на економіку України, однак не буде суттєво впливати на економічну активність, доки не буде дефіциту пального, передає Енергореформа.

Так вважає старша аналітикиня Dragon Capital Наталія Шпигоцька.

"Ми очікуємо зростання ВВП в цьому році на рівні 1,5%. І в частині саме паливної кризи ми не очікуємо суттєвого впливу зростання цін на пальне на економічну активність до тієї міри, поки турбулентність в світі не буде призводити до його суттєвого дефіциту в країні", – зазначила Шпигоцька під час квітневого огляду економіки від Центру економічної стратегії зі спецтемою "Як паливна криза впливає на українську економіку?".

"Щодо інфляційних очікувань, наразі наш прогноз інфляції на кінець року 7,1%. Ми його переглянули на 8 в.п., порівняно з попереднім прогнозом, в тому числі, щоб врахувати зростання цін на паливо, а також наш перегляд по валютному курсу", – додала вона.

Як зазначила Шпигоцька, прогноз компанії базується на припущенні, що найближчими місяцями війна або бойові дії щодо Ірану будуть призупинені й це дозволить світовим цінам на нафту стабілізуватися на позначці ближче до $70 за барель.

Водночас, за її словами, якщо світові ціни на нафту залишатимуться на високому рівні довше і становитимуть приблизно $100 доларів за барель протягом року, це створює ризик зростання інфляції на 2% в.п., "тобто ближче до 9%".

Вона звернула увагу, що під прямий вплив зростання цін на пальне, зокрема, дизелю майже на 50%, насамперед потрапила галузь перевезень, внаслідок чого зросли витрати на транспортування серед основних економічних гравців, так і серед компаній, які надають транспортні послуги.

Хоча, як зазначила аналітикиня Dragon Capital, зростання цін транспортних послуг поки що не пропорційне зростанню цін на дизель в рітейлі, але все ж таки воно присутнє.

За її словами, в інших галузях промисловості, зокрема, агросекторі, де транспортні витрати складають до 10% від загальних витрат, вплив на фінансові результати може бути не таким сильним.

"Проте якщо високі ціни на нафту будуть залишатися довше, і ми будемо вже бачити ефекти другого порядку, це зростання цін на добрива та інші компоненти виробничих витрат, а також перекладення більш високих витрат транспортування на інші товари та послуги, то довгостроковий вплив може бути більш помітним", – наголосила аналітикиня.

Старша економістка ЦЕС Наталія Колісниченко заначила, що за результатами опитування підприємств та компаній, 9% з них не відчули впливу паливної кризи, натомість 66% відчули сутєвий або помірний влив.

Водночас вона наголошує, що цей вплив переважно ціновий.

"76% повідомили, що в них зросли насамперед транспортні і логістичні витрати, 53% повідомили, що не відчули перебоїв в діяльності, тобто це теж підтверджує, що основний чинник у нас наразі ціновий. 20% підприємств вже перенесли збільшення виробничих витрат на ціни споживачів, а інші планують це зробити найближчим часом, тому що ресурсів утримати ціни незмінними у підприємств недостатньо", – зазначила старша економістка ЦЕС.

За її словами, проінфляційні ризики зростають для всіх товарів та послуг, оскільки у всіх є паливна складова.

Вона також додала, що 24% з опитаних компаній поки не змогли оцінити вплив паливної кризи.