Партнер юркомпанії Altelaw Ольга Савченко: Цікаві деталі та наслідки нового великого закону про енергетику

29.01.2025 11:56
електроенергія , тепло

Партнер юридичної компанії Altelaw Ольга Савченко в колонці для Енергореформи проаналізувала низку норм законопроєкту №9381, за який Верховна Рада України проголосувала в другому читанні і в цілому 14 січня.

14 січня 2025 року Верховна Рада України прийняла закон "Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов’язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні" (законопроєкт №9381, далі – закон). 17 січня він направлений на підпис президенту України.

Закон вносить зміни до більшості законодавчих актів у сферах електроенергетики, тепло- і водопостачання. Зокрема, до другого читання в текст законопроєкту були імплементовані багато положень з проєктів Закону України №11392 та №11301-д, які активно обговорювались галузевою спільнотою в 2024 році.

Ключові зміни, внесені законом, можливо розділити поблоково на кілька частин.

Щодо приєднання до мереж

Насамперед варто зазначити, що закон чітко передбачає: видані замовникові технічні умови (далі – ТУ) залишаються чинними до завершення будівництва об’єкта (або його останньої черги), для якого вони були видані, зокрема і в разі заміни сторін цих ТУ (замовника чи суб’єкта, який їх видав). Базова тривалість дії ТУ встановлена на 3 роки.

Водночас, після сплати вартості приєднання відповідно до вимог Кодексу системи передачі (далі – КСП) та Кодексу системи розподілу (далі – КСР), розроблення й погодження проєктної документації з оператором системи передачі (далі – ОСП) або оператором системи розподілу (далі – ОСР) та отримання дозвільного документа на початок робіт, строк дії ТУ продовжується на період будівництва останньої черги, але загалом не може перевищувати 6 років (тобто 3 + 3 роки).

Якщо ж до закінчення первинного трирічного строку не погоджена проєктна документація і не сплачено за приєднання, договір приєднання припиняється.

Замовникам, які вже мали ТУ й договори приєднання до системи передачі, надається три місяці (з дня набрання чинності законом) для їх узгодження з новими вимогами, а також дев’ять місяців для надання проєктної документації.

Для виробників ВДЕ, які до часу введення воєнного стану вже уклали чинні договори приєднання та мають на дату набрання чинності законом погоджену з ОСП/ОСР проєктну документацію, передану ОСП або ОСР, і водночас виконали оплату приєднання за умовами свого договору, ТУ автоматично продовжуватимуться на додаткові 3 роки.

По-друге, положення закону встановлюють, що замовник приєднання має право, у випадках, визначених законом і КСП, звертатися за отриманням ТУ безпосередньо до ОСП.

У такому разі вартість приєднання становить 10 000 євро за 1 МВт. Із цієї суми 50% сплачуються протягом 30 днів після отримання ТУ, а решта 50% –  протягом 12 місяців.

Для замовників послуг передачі, які вже мають чинні договори приєднання, встановлено, що від дня набрання чинності законом такий платіж (10 000 євро за 1 МВт) слід здійснити не більше ніж за 9 місяців, за схемою:

  • 50% протягом 30 днів із моменту виставлення рахунка (він має бути виставлений не пізніше 100-го дня після набрання чинності законом);
  • решта 50% — протягом шести місяців із дня внесення першої половини.
Крім того, законопроєкт запроваджує механізм бронювання потужності: якщо замовник планує приєднати вітроустановки понад 20 МВт, то він укладає з ОСП договір про бронювання потужності.

За таким договором за замовником на строк до 2 років резервується технічне рішення щодо схеми приєднання (видачі потужності). Протягом цього періоду визначену схему можна коригувати з ініціативи замовника.

Вартість бронювання становить 5000 євро за 1 МВт, що перераховується на ескроу-рахунок упродовж 20 календарних днів від дати укладення договору про бронювання. Якщо замовник потім звертається за безпосереднім приєднанням, сума бронювання зараховується у вартість приєднання; якщо ж заяву про приєднання не буде подано, внесені кошти переходять на рахунок ОСП.

Також, в рамках зміни регулювання приєднання, законом визначено, що замовник послуги з нестандартного приєднання на потужність понад 1 МВт має право самостійно здійснити проєктування обладнання електричних мереж, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт лінійної частини приєднання та/або робіт із створення потужності, з погодження проектних рішень з ОСР чи ОСП.

І останнє в рамках приєднання, але найбільш цікаве нововведення, це запровадження cable pooling.

За законом, потенційний виробник електроенергії може підключати в одній точці приєднання різні електроустановки, що працюють на різних джерелах енергії, навіть якщо їхня потужність перевищує дозволену до приєднання. Але віддавати в мережу такий виробник зможе потужність лише в рамках дозволеної, забезпечивши при цьому належний комерційний облік по кожному з видів установок. 

Щодо діяльності учасників ринку та активних споживачів

Положеннями закону внесені зміни до правового регулювання діяльності активного споживача, а саме – до меж потужності. Так, активний споживач зможе не отримувати ліцензію на виробництво електричної енергії при потужності не 5МВт, а 20 МВт.

Також, відповідно до нововведень, активними споживачами можуть стати і споживачі, що використовують когенераційні установки (в тому числі газотурбінні та газопоршневі станції). При цьому, такі споживачі відповідно зможуть працювати без отримання ліцензій на виробництво та постачання електроенергії  за умови дотримання норм нового закону та галузевого законодавства.

Крім того, закон паралельно із необхідними спрощеннями для збільшення маневреної генерації врегулював і положення законодавства щодо роботи установок зберігання електроенергії (далі – УЗЕ).

Він передбачає, що УЗЕ, встановлена на об’єкті генерації з ВДЕ, може заряджатись за рахунок власної генерації та з мережі – і така діяльність не підлягатиме ліцензуванню і може здійснюватися в рамках приєднаної потужності за умови забезпечення коректного комерційного обліку. Втім, важливо зазначити, що на обсяги електричної енергії, відпущені установками із зберігання енергії, не нараховуватиметься ринкова премія.

Додатково, закон передбачає затвердження державної цільової економічної програми стимулювання розвитку малої розподіленої генерації з відновлюваних джерел енергії.

В рамках регулювання споживання електроенергії також вводиться поняття "несанкціонованого відбору електричної енергії" та відповідальність за це порушення.

Зокрема, несанкціонованим відбором вважатиметься відбір електроенергії за відсутності укладеного та діючого договору про її постачання або у разі самовільного підключення до електричних мереж ОСП або ОСР поза розрахунковим засобом комерційного обліку споживача. У випадку встановлення несанкціонованого відбору, споживачу припинятиметься електропостачання та можуть бути накладені штрафи в значних розмірах.

Також, зміни, запроваджені законом, передбачають, що на веб-сайтах ОСР та ОСП будуть створені геоінформаційні системи об’єктів електроенергетики, що передбачає надання широкого спектру інформації, який, зазвичай, потрібен потенційним виробникам для визначення місця будівництва об’єкта в контексті приєднання.

Аналогічні вимоги щодо створення систем, з усією інформацією, необхідною для приєднання, передбачені законом і для підприємств, що здійснюють транспортування теплової енергії.

Важливо також зазначити, що для окремих учасників ринку встановлюється обов’язок відкривати поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Додатково закон удосконалює взаємодію підприємств комунальної власності з інвесторами за ЕСКО-контрактами, впроваджуючи норми, відповідно до яких комунальне підприємство може укладати договір купівлі-продажу електроенергії з третьою особою, що встановила генеруючу установку, на строк, аналогічний договору оренди майна чи землі під таку установку.

При цьому, такій третій особі для продажу електроенергії не потрібно буде отримувати ліцензію на постачання, а комунальне підприємство, своєю чергою, матиме можливість стати, в рамках наявності на його території генеруючої установки, активним споживачем та укласти договір за механізмом самовиробництва.

Окрім зазначеного, закон вносить зміни щодо зобов’язань постачальника "останньої надії" (далі – ПОН), згідно з якими строк обов’язкового постачання е/е становить 90 днів, і ПОН припиняє постачання після спливу вказаного строку або у випадку здійснення постачання іншим електропостачальником.

Також уточнено порядок постачання і строки для повідомлення про його припинення у випадку наявності заборгованості у споживача, або невиконання ним умов з реструктуризації боргу.

Щодо REMIT

Закон доуточнює регулювання REMIT. Зокрема, згідно з ним, інсайдерською вважатиметься інформація, яка може істотно вплинути на ринок, інформація щодо доступних та недоступних потужностей та можливостей їхнього використання, інформація, яка може бути використана як для укладення правочинів, так і для подання пропозицій на вчинення правочинів. Також вводяться поняття "позапланова недоступність електроустановок", "розкриття інсайдерської інформації".

До того ж, не вважатиметься зловживанням на ринках: не розкриття або розкриття інсайдерської інформації з порушенням вимог, встановлених для розкриття такої інформації, здійснення операцій з ОЕП без реєстрації як УОЕР. При цьому, уточнюється застосування штрафних санкцій, змінені розміри пені за несплату штрафів за зловживання (було – 1,5%, передбачено – подвійна облікова ставку НБУ).

Також, з переліку ОЕП виключені всі контракти з місцем виконання (поставки) не в Україні, в тому числі, щодо доступу до пропускної спроможності/розподілу потужності до/з України.

Важливо також, що на рівні закону зафіксовано не оприлюднення Регулятором визначеної категорії інформації до завершення воєнного стану та протягом одного місяця після його завершення.

Щодо аукціонів на розподіл квоти

Положеннями закону змінені умови аукціонів з розподілу квот підтримки в частині збільшення обсягу річної квоти підтримки до 50%, яку має право отримати суб’єкт господарювання самостійно або разом з іншими, якщо вони мають спільного кінцевого бенефіціарного власника.

Раніше такий показник сягав 25%. Проте, норма на цей момент зафіксована таким чином, що її застосування стане можливим лише на наступному аукціоні, а не найближчому.

Щодо погашення заборгованості на ринку

Для погашення заборгованостей, що утворились на ринку законом передбачається, що до кінця воєнного стану (+1 рік), надлишково отриманий дохід за результатами діяльності з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у 2023-2024 роках має використовуватись з наступним розподілом:

 45% – для погашення боргів на балансуючому ринку;

 45% – для погашення боргів перед ДП "Гарантований покупець";

 10% – для погашення боргів перед постачальниками універсальних послуг з метою подальшої оплати електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств з використанням альтернативних джерел.

Водночас, згідно з положеннями закону, зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та грошові кошти) у виконавчих провадженнях у частині стягнення сум індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов’язання, 3% річних від простроченої суми грошового зобов’язання, сум неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов'язань, сплата яких передбачена відповідними договорами.
Норма застосовуватиметься до всіх учасників ринку електричної енергії, в тому числі, до взаємовідносин між ДП "Гарантований покупець" та виробниками з ВДЕ.


Читайте також

Для збільшення обсягів газу в ПСГ потрібно запропонувати нерезидентам максимально пільгові тарифи на його зберігання – глава ВЕА

Для покращення ситуації з обсягами природного газу було б доцільно ввести максимально пільгові тарифи на його зберігання в ПСГ для нерезидентів з умовою першочергового права продажу цього газу Україні за ринковими цінами, передає Енергореформа.

Україна отримує пропозиції від компаній сусідніх країн щодо дольової участі в добудові ХАЕС-3,4 – Галущенко

Україна отримала пропозиції від багатьох компаній, включаючи великі компанії із сусідніх держав, щодо участі у фінансуванні добудови енергоблоків №3,4 на Хмельницькій АЕС в обмін на долю в проєкті, передає Енергореформа.

Глава Міненерго занепокоєний проєктом скасування дозволу парламенту Болгарїї на продаж Україні корпусів реакторів для ХАЕС-3,4

Міністр енергетики Герман Галущенко занепокоєний тим, що в парламенті Болгарії зареєстрований проєкт постанови про скасування дозволу на продаж Україні двох корпусів реакторів для енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС, термін якого спливає 11 березня, передає Енергореформа.

Авторизация



Создать аккаунт


Авторизация

Возникла ошибка авторизации!
Извините, возникла ошибка авторизации. Пожалуйста, попробуйте еще раз (в окне социальной сети вам необходимо подтвердить авторизацию), или попробуйте авторизоваться через другую социальную сеть.

Пожалуйста проверьте свою почту
и перейдите по ссылке,
чтобы завершить свою регистрацию
на сайте.

Комментарий отправлен на модерацию