Попри рекордний для 2023 року експорт е/е у вересні в понад 111 тис. МВт-год, очікувати його подальшого зростання не варто, передає Енергореформа.

Так вважає старший аналітик DiXi Group Богдан Серебренніков.

Як він зазначив у коментарі Енергореформі, по-перше, збільшення експорту у вересні поточного року до 111,1 тис. МВт-год (за інформацією на порталі відкритих даних про енергетику Energy map), було викликане певним профіцитом потужностей, який виник після виходу з ремонтів блоків АЕС та ТЕС.

Також вересень видався аномально теплим і сонячним, що значно збільшило виробіток електроенергії сонячними електростанціями. Серебренніков звернув увагу, що оператор системи передачі НЕК "Укренерго" навіть був змушений обмежувати виробництво електроенергії з ВДЕ в окремі денні години для збалансування системи.

На його думку, другим фактором збільшення експорту були нижчі ціни на електроенергію в Україні порівняно з країнами ЄС та Молдовою.

"Найбільше Україна експортувала вночі (з 23:00 до 6:00) та у денні години (з 9:00 по 14:00). У нічний період, ймовірно, виникав надлишок електроенергії за рахунок АЕС, а вдень – за рахунок СЕС. Ці періоди супроводжувалися падінням погодинних цін на електроенергію та сприяли ситуативному зростанню експорту", – пояснив ситуацію експерт.

Разом з тим, якщо аналізувати період 9 місяців поточного року, зростання експорту електроенергії в країни ЄС та Молдову у вересні хоч і було відчутним, втім, порівнюючи з аналогічним періодом 2022 року, він упав у 3,8 рази, а дозволена експортна потужність в 400 МВт теж не була бар’єром для експорту в країни ЄС, адже потужність поставки жодного разу не перевищувала 200 МВт.

При цьому, як наголосив Серебренніков, не варто очікувати подальшого зростання експорту електроенергії, адже Україна входить у складний для себе осінньо-зимовий період, що буде супроводжуватися проблемами у збалансуванні енергосистеми через зростання внутрішнього споживання та загрози обстрілів енергооб’єктів.

Навпаки, надалі можна очікувати зростання імпорту й навіть аварійної допомоги з боку країн ЄС, підкреслив він.

За його словами, цієї зими імпорт може стати важливим джерелом покриття внутрішніх потреб в електроенергії. Наразі дозволена пропускна спроможність міждержавних мереж для імпорту з країн ЄС становить 1200 МВт. Це доволі значна потужність, яка сягатиме близько 6-8% від очікуваного пікового споживання електроенергії в ОЕС України в зимовий період.

Але, каже експерт, це лише технічна сторона медалі, а важлива також економічна сторона.

Він зазначив, що прайс-кепи обмежують можливості імпорту електроенергії у періоди, коли ціни на ринках ЄС є вищими за встановлені НКРЕКП граничні ціни на РДН України. З

За цих умов імпорт стає економічно невигідним і не відбуватиметься без застосування спеціальних механізмів, спрямованих на компенсацію негативної цінової різниці. Зокрема, для подолання такої різниці в осінньо-зимовий період Регулятор вже розробив і передав на розгляд уряду проєкт нового "імпортного" ПСО, звернув увагу Серебренніков.

До прикладу, впродовж вересня 2023 року ціни на РДН України переважно були нижчими за європейські. Зокрема, ціновий індекс Base РДН України був менший за аналогічний показник на ринках Румунії, Словаччини, Угорщини у ⅔ днів місяця та у 80% днів порівняно з Польщею. При цьому, у 21% розрахункових періодів (годин) вересня на РДН (ринок “на добу наперед”) України ціни знаходилися на рівні прайс-кепів або впритул до них (із відхиленням менше 1%), тобто жорстко обмежувалися встановленими граничними цінами.

"Варто очікувати, що у зимовий період ця проблема ще більше загостриться через зростання цін на електроенергію на ринках ЄС. Тоді для забезпечення економічної доступності імпорту доведеться або підвищувати прайс-кепи, або застосовувати "імпортне" ПСО", – вважає аналітик.

Серебренніков зазначив, що для забезпечення кращої енергетичної стійкості у довгостроковій перспективі варто розвивати енергосистему країни по принципу децентралізації, розвиваючи потужності розподіленої генерації на основі ВДЕ, технологій зберігання енергії та посилюючи управління попитом споживачів та їх активну участь у ринку.

"Це дозволить покращити гнучкість та стійкість енергосистеми та зробити окремі територіальні громади країни більш енергонезалежними", – наголосив він.