До 200 дахових СЕС можуть встановити до кінця року центральні органи виконавчої влади за підтримки АТ "Фонд декарбонізації України", передає Енергореформа.

Про це повідомила начальниця управління розвитку альтернативної енергетики Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження (Держенергоефективності) України Олена Ленська.

"Протягом року Держенергоефективності зверталося із запитами до ЦОВВ, проводило консультації, збирало та опрацьовувало заявки. Це дозволило визначити реальні потреби державних установ і сформувати ефективний план дій для підвищення енергоефективності та впровадження відновлюваних джерел енергії у будівлях державного сектору", – сказала вона під час заходу "Енергомодернізація в дії: досвід Міністерства фінансів та можливості для центральних органів влади" від Фонду Східна Європа та GIZ, який днями відбувся у Києві.

Держенергоефективності сформувало та передало до Фонду декарбонізації України список із 1550 об’єктів для встановлення СЕС разом з системами накопичення. Їхня загальна потужність приблизно 56 МВт. Реалізовуватися ці проєкти будуть поступово. Перші 200 станцій планують встановити вже цього року. Це різні за потужністю станції – від 10кВт до 50 кВт, в залежності від потреб установ та наявних площ для розміщення обладнання.

У своєму коментарі Держенергоефективності зазначає, що назвати точну кількість та потужність СЕС, а також вартість цих проєктів наразі важко, оскільки тендерні процедури, які здійснює Фонд декарбонізації України, ще не завершено.

Водночас уточнюється, що однією з вимог встановлення сонячної електростанції від Фонду декарбонізації України є середньорічне споживання об'єктом понад 30 тис. кВт*год на рік. Крім того, на об'єкті має бути запроваджено систему енергоменеджменту, а в подальшому установа має звітувати Держенергоефективності про результати роботи цієї станції.

Держенергоефективності зазначає, що відповідно до внесених у законодавство змін, органи державної влади, державні організації (установи, заклади), які не подали заявки у 2025 році, зможуть подати їх у 2026 році.

У зв’язку з тим, що не всі державні органи вже впровадили системи енергоменджменту та енергомоніторінгу, частина заявок потребують уточнення релевантних даних, щоб уникнути проблем із подальшою реалізацією проєктів.

"Оскільки в державних установах не завжди впроваджений енергоменеджмент, виконавці іноді не розуміють, що від них вимагається. Припустимо, організації, які виграли тендер на впровадження проєктів, приходять на об’єкт, а дані, наведені в заявці не відповідають дійсності, наприклад, не вистачає площі даху чи його конструкція не підходить під станцію", – пояснила Ленська.

Втім, вона підкреслила, що центральні органи вчаться разом з усією країною впроваджувати енергоефективні заходи, і це є вкрай актуальним.

"Зрозуміло, що СЕС це економія державних коштів у сплаті за електроенергію, а акумулятори – це питання енергобезпеки для цих органів, тому що ми знаємо, який сьогодні час, і чому потрібне таке комплексне рішення", – повідомило Держенергоефективності.

Як повідомляла Енергореформа, 100% акцій "Фонду декарбонізації України", створеного 2012 року для акумулювання податку на викиди СО2, з 24 січня 2024 року належать державі в особі Держенергоефективності.

6 серпня 2024 року ФДУ отримав ліцензію НБУ на кредитування і був внесений до реєстру фінансових компаній.

6 грудня 2024 року отримав ліцензії НБУ на впровадження фінансового лізингу та факторингу.

З вересня Фонд почав фінансувати заходи з енергоефективності та розвитку ВДЕ. Він працює з фізособами-підприємцями (ФОП), юридичними особами приватного, державного та комунального права, а також з органами місцевого самоврядування (ОМС), ОСББ та ЖБК.

За 2024 рік ФДУ акумулював 1,4 млрд грн надходжень від податку на викиди СО2 за запланованих 800 млн грн. Очікується у 2025 році 1,75 млрд грн, у 2026 році – 1,866 млрд грн.

Фонд надає пільгові кредити на строк до 10 років зі ставкою від 5% до 9% і розглядає різні моделі проєктів: генерацію для власного споживання, в статусі активного споживача чи для роботи на ринку як окремий бізнес. Ще одним напрямком його роботи з початку 2025 року стало фінансування на безповоротній основі встановлення СЕС центральними органами влади.

Реалізований Фондом Східна Європа у 2023-2024 роках у Міністерстві фінансів проєкт Power Up з енергомодернізації будівлі обсягом приблизно EUR340 тис. дозволив за рік скоротити витрати теплової енергії на 19,5%, електричної – на 12,9%.



Проєкт Power Up став можливим завдяки підтримці проєкту "Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні", що впроваджується GIZ Ukraine за дорученням уряду Німеччини та у співфінансуванні Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).

Лідерка компоненти національних реформ проєкту "Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні" GIZ Ukraine Вікторія Школьна у коментарі "Енергореформі" під час заходу зазначила, що це був зразковий проєкт, роль якого полягає в тому, щоб дати приклад і показати конкретні кроки реалізації органам влади та бюджетним установам всіх рівнів.

Втім, вона зазначила, що після реалізації показового проєкту в Мінфіні "Проєкт просування енергоефективності" отримав понад 20 звернень від інших органів влади з проханням допомогти з енергоефективною модернізацією, що за її словами, свідчить про великий інтерес до цього і розуміння актуальності питання.