Кабінет Міністрів дав дозвіл Міністерству юстиції на здійснення у 2021 році закупівлі юридичних послуг для захисту інтересів України в міжнародному арбітражі, ініційованому бельгійською компанією SREW N.V., яка є співвласником ТОВ "Дніпро-Бузька ВЕС", передає Енергореформа.

Відповідне розпорядження ухвалено на засіданні уряду 9 грудня.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту, компанія вказує, що основою для арбітражу є порушення BIT Belgium-Luxembourg-Ukraine 1996, угоди між урядом України та Бельгійсько-Люксембурзьким економічним союзом про взаємне заохочення та захист інвестицій від 20 травня 1996 року.

"Такі порушення, на думку позивача, полягають у нібито неправомірних діях з боку України, зокрема, несправедливому, несподіваному та необґрунтованому "руйнуванні" законодавчого регулювання у сфері відновлюваної енергетики, зокрема внаслідок ухвалення закону 810-IX від 21 липня 2019 року", – пояснюється в документі.

У ньому наголошується, що позивач вказує на встановлення вимоги про повну оплату балансової вартості е/е, додаткового скорочення "зелених" тарифів на 2,5%, збільшення частки відшкодування вартості врегулювання небалансів на користь ДП "Гарантований покупець" до 50% з 1 січня 2021 року та до 100% з 1 січня 2022 року.

Як зазначено в пояснювальній записці, сума позову залишається невизначеною, але, ймовірно, становитиме не менше EUR70 млн. збитків. Крім того, позивач просить арбітражний суд зобов'язати Україну сплатити його витрати на арбітраж та юридичні послуги.

Згідно з запискою, ініціативу щодо доцільності залучення юридичного радника у цій справі у порядку застосування переговорної процедури закупівлі висловила спеціально створена міжвідомча група з питань, пов'язаних із захистом прав та інтересів держави у справі за позовом SREW N.V. до України.

Нагадаємо, зареєстрована в Бельгії відкрита акціонерна компанія SREW N.V., яка є власником 75% статутного капіталу ТОВ "Дніпро-Бузька ВЕС", зареєструвала запит на арбітражний розгляд в Міжнародному центрі з врегулювання спорів (ICSID) 28 жовтня 2012 року.

Відповідно до інформації на сайті ICSID, відповідачами за позовом визначено Міністерство енергетики, Мін'юст та МЗС України.

Керуючий партнер консалтингової компанії Imepower, що працює в тому числі на ринку "зеленої" енергетики, Юрій Кубрушко зазначив, що це друга компанія із сектора відновлюваної енергетики після Modus Energy International, яка розпочала повноцінний арбітраж проти України цього року.

Водночас він звернув увагу на відмінність причин, які сприяли ініціюванню арбітражів.

"Головною відмінністю кейсу Srew N.V від кейсу Modus є те, що в першому випадку йдеться про ВЕС, яку не змогли побудувати через кризу в секторі ВДЕ, а Modus заперечує погіршення умов роботи вже збудованих СЕС", – пояснив Кубрушко.

Згідно з інформацією на сайті Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), 10 липня 2019 року правління ЄБРР затвердило видачу кредиту на реалізацію проекту "Дніпро-Бузької ВЕС" у розмірі EUR51,8 млн, але потім банк відмовився від фінансування проекту. Наразі статус реалізації проекту фінансування будівництва Дніпро-Бузької ВЕС загальною вартістю EUR179,488 млн є на сайті ЄБРР як "скасований".

"Через кризу неплатежів від "Гарантованого покупця" на адресу ВІЕ-генерації та ворожого ставлення до інвесторів з боку держави у другій половині 2019-першої половини 2020 років, реалізація проекту була зупинена", – зазначає експерт.

Важливі деталі:

• У липні 2019 року ЄБРР у рамках кредитної програми USELF-III на EUR250 млн. з підтримки розвитку в Україні відновлюваної енергетики вирішив частково профінансувати будівництво Дніпро-Бузької ВЕС запланованої потужністю 110 МВт в Олександрівці (Білозерський р-н Херсонської обл.).

• ЄБРР уточнив, що одержувачем коштів у рамках проектного фінансування виступає спеціально створене підприємство ТОВ "Дніпро-Бузька ВЕС", що належить трьом спонсорам цього проекту – Akuo Energy SAS (Франція), Saffelberg Investment NV та Aeolus Invest NV (обидві – Бельгія), яке буде займатися ним від девелопменту до керування після запуску.

• Загальна вартість проекту тоді оцінювалася в EUR188,64 млн. Проект мав складатися з 25 установок на узбережжі Дніпро-Бузького лиману номінальною потужністю 4,4 МВт кожна, які мала намір постачати компанія Nordex. В рамках проекту планувалося будівництво ЛЕП 150 кВ до підстанції "Посад-Покровська" протяжністю 27,3 км із 194 опор. Наприкінці 2018 року передбачалося, що будівництво ВЕС розпочнеться у 2019 році і триватиме приблизно 12 місяців.

• За даними з відкритих джерел, власниками ТОВ "Дніпро-Бузька ВЕС" зі статутним капіталом 450 тис. грн. виступають бельгійська SREW N.V. (75%), що належить Saffelberg Investment, та кіпрська DB-WPS Limited (25%), бенефіціарами якої виступають українці Віктор Кузнєцов, Дмитро Стратієвський та Роман Шпанов. Кінцевими бенефіціарними власниками SREW N.V. вказані бельгійці Йос Сльойс та Том Хенсон.

• Раніше, у 2021 році заснована в Бельгії Томом Хенсоном відкрита акціонерна компанія "Грінворкс Холдинг" продала інший свій проект у вітроенергетиці України – ТОВ "Придніпровські лани", що реалізує проект спорудження ВЕС 73 МВт у Білозерському районі Херсонської області. Покупцем виступила компанія CWP Europe – підрозділ міжнародної компанії з розвитку енергетичної інфраструктури CWP Global, яка працює в Австралії та Європі.

• У березні компанія Modus Energy International, що входить до складу литовської багатопрофільної компанії Modus Grupe, ініціювала проти України арбітраж за ретроспективне зниження "зелених" тарифів на суму близько EUR11,5 млн. Власник ТОВ "Болохівський Солар Парк 1" , а також ТОВ "Солар Залуква" стверджує, що Україна порушила договір про Енергетичну хартію, знизивши з 1 серпня 2020 року "зелені" тарифи, розмір яких був гарантований до кінця 2029 року, через ухвалення закону № 810-IX на 15%. Фірма вимагає арбітражний суд стягнути з України зокрема понесені збитки, і навіть відсотки із них і всі витрати на арбітражне виробництво.