Дефіцит природного газу в Україні не має впливу на експорт біометану в Європу, передає Енергореформа.

Таке зазначає експерт проєкту Green Deal Ukraїna, старший аналітик компанії Forum Energii (Польща) Мачей Занєвич, який є співавтором дослідження "Потенціал співпраці між Україною та ЄС у сфері біометану" від Green Deal Ukraїna та Українського кліматичного офісу.

"Якби не експорт, біометан ніхто б не виробляв. Таким чином, дефіцит природного газу в Україні ніяк не впливає на експорт біометану. Це може бути так, що Україна є імпортером природного газу, експортуючи при цьому біометан", – сказав Занєвич в інтерв’ю проєкту агентства "Інтерфакс-Україна" з енергетики Енергореформа.

На його думку, в цьому немає ніякого протиріччя, тому що експорт біометану, це буде, насамперед, swap операція, бухгалтерський запис, а не фізичне постачання, оскільки це більш ефективно економічно.

"Цей біометан, який виробляється в Україні, він буде і спожитий фізично в Україні. У перспективі наступних років це не буде так, що цей біометан фізично поставлятиметься в ЄС. Доданою вартістю буде сертифікат, що це sustainable біометан, а не просто природний газ. І це буде важливо для споживачів, які просто будуть купувати цей біометан",  – зазначив енергоексперт.

Він наголосив, що таким чином виграють обидві сторони: промисловий завод в ЄС зменшує вуглецевий слід свого продукту, а Україна заробляє гроші на експорті.

Занєвич також зазначив, що український ринок природного газу сам по собі не сприяє виробництву біометану для внутрішнього використання.

"Ціна на природний газ в Україні субсидована й низька і ніякого ЕТS (European Union Emission Trading System – система торгівлі викидами вуглецю, спрямована на зниження викидів парникових газів – ЕР) немає. Всі біометанові проєкти в Україні орієнтовані на експорт. І тут важливо зрозуміти: якби не було експорту в ЄС, біометан взагалі не вироблявся б в Україні", – пояснив експерт.

Як повідомляла Енергореформа, у цьому ж інтерв’ю Занєвич зазначив, що у 2030 році українські виробники біометану можуть експортувати в ЄС до 1 млрд куб м біометану.

Першу партію українського біометану у 67 тис. куб. м 7 лютого 2025 року експортував енергохолдинг Vitagro, чий завод потужністю 3 млн куб. м біометану на рік працює у Хмельницькій області. Експорт здійснювався до Німеччини.

Біометановий завод МХП "Оріль-Лідер" (Дніпропетровська обл.) 11 лютого експортував 27,4 тис. куб. м біометану, ставши другою українською компанією, яка здійснила такий експорт. МХП експортувала біометан газопроводами через українсько-польський кордон до Німеччини. Його покупцем виступила компанія Vitol. Потужність "Оріль-Лідер" становить 11 млн куб. м на рік.

Агрохолдинг "Галс Агро" побудував у Чернігівській області біометановий завод потужністю 3 млн куб. м. Підприємство вже підключено до мережі і готується до експорту.

Наприкінці лютого президент ПрАТ "МХП Еко Енерджи" Олександр Домбровський в коментарі Енергореформі зазначив, що компанія поки не робила й не може анонсувати наступні транзакції, оскільки має переконатися в достатності ресурсу для власних потреб в умовах атак РФ на енергоінфраструктуру, а також проаналізувати вплив на розвиток "зелених" технологій зміни влади у США.

У повному обсязі інтерв’ю з Мачеєм Занєвичем буде невдовзі опубліковане на сайті агентства Інтерфакс-Україна https://interfax.com.ua/ та Енергореформи https://reform.energy/

З дослідженням про перспективи співпраці України та ЄС в сфері біометану можна ознайомитися за посиланням https://greendealukraina.org/uk/products/analytical-reports/the-potential-of-ukraine-eu-biomethane-cooperation