Міжнародна компанія у сфері харчових та агротехнологій МХП, яка здійснила тестовий експорт біометану в ЄС 11 лютого, поки не робила й не може анонсувати наступні транзакції, передає Енергореформа.

Вона має переконатися в достатності ресурсу для власних потреб в умовах атак РФ на енергоінфраструктуру, а також проаналізувати вплив на розвиток зелених технологій зміну влади в США, повідомив президент ПрАТ "МХП Еко Енерджи" Олександр Домбровський.

"Є питання енергобезпеки України, коли щодня атакують, знищують енергоінфраструктуру. Тоді виникає питання, чи експортувати, чи забезпечувати власне виробництво. Останнє набагато важливіше (…). Ключовий критерій для кожної компанії – насамперед забезпечити себе", – сказав Домбровський у коментарі Енергореформі в кулуарах "Solar Invest Forum Ukraine" від Асоціації сонячної енергетики України 20 лютого. 

Він наголосив, що експорт першої партії біометану був тільки початком, тестовою поставкою, яка дозволила вивчити сам його механізм.

"У нас є робочий графік, свій баланс, все (механізм експорту – ЕР) працює, проходить, все сертифіковане, а далі будемо дивитися", – зазначив Домбровський.

Глава "МХП Еко Енерджи" також звернув увагу, що президент США Дональд Трамп вийшов з Паризької угоди та зупинив фінансування багатьох зелених проєктів, таким чином зорієнтувавши країну на викопні види палива. Тому, за його словами, зараз існує ідеологічна дискусія щодо філософії зеленого переходу між США та Євросоюзом.

"Виходячи з цього, ми зараз будемо дивитися на енергетичні баланси, в тому числі, на баланс для України. Якщо ми будемо забезпечувати себе і матимемо можливість експортувати біометан по високій ціні в ЄС, то тоді це дуже вигідно, це те, на що ми розраховуємо. А якщо ціна буде мінімальна, на межі українського ринку, то будемо використовувати тут. Просто є багато викликів, на які поки немає відповіді", – зазначив Домбровський.

Як повідомлялося, біометановий завод МХП "Оріль-Лідер" 11 лютого експортував 27,4 тис. куб. м біометану, ставши другою українською компанією, що здійснила такий експорт.

МХП експортувала біометан газопроводами через українсько-польський кордон до Німеччини. Покупцем біометану виступила компанія Vitol.

"Оріль-Лідер" у Дніпропетровській області нещодавно підключився до мережі, його потужність 11 млн куб. м на рік.

Першу партію українського біометану в 67 тис. куб. м 7 лютого експортував енергохолдинг Vitagro, чий завод потужністю 3 млн куб. м біометану в рік працює в Хмельницькій області. Експорт також здійснювався до Німеччини.

В інтерв’ю "Енергореформі" керівник напрямку ВДЕ агрохолдингу "Галс Агро" Олег Рябов прогнозував, що під кінець лютого ця компанія може здійснити першу транзакцію з експортом біометану. Це ще один із трьох виробників біометану, підключений до мережі. Потужність його заводу в Чернігівській області складає 3 млн куб. м біометану на рік.

Як нещодавно прогнозував в інтерв’ю "Енергореформі" голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха, вже незабаром в ПСГ України може бути закачано 2 млн куб. м біометану. За його словами, середня ціна біометану при експорті складає орієнтовно 900 євро/тис. куб. м (згідно з ТЕО проєктів).