Голова енергокомітету Верховної Ради Андрій Герус вважає, що двосторонні договори купівлі-продажу е/е НАЕК "Енергоатом", укладені 14 січня, до підвищення граничних цін на спотових ринках, мають бути розірвані, передає Енергореформа.

На його думку, це треба зробити, аби мінімізувати втрати компанії, які зараз він оцінює приблизно в 2 млрд грн.

Про це йдеться в його листі до прем’єр-міністра Юлії Свириденко з копіями на низку керівників держорганів, в тому числі Міністерства енергетики, Національного енергорегулятора НКРЕКП, а також, зокрема, Офісу президента.

"…звертаюся до Вас із наступним проханням: з метою мінімізації збитків державної компанії терміново ініціювати негайне розірвання договорів продажу НАЕК "Енергоатом", укладених 14 січня, та проведення повторного аукціону. Умови договору дозволяють розірвання/зменшення обсягів без штрафних санкцій", – написав Герус у листі, копія якого передана Енергореформі.

Він також, зокрема, просить провести службові розслідування щодо процесу прийняття НКРЕКП 16 січня рішення про підвищення прайскепів та прийняття рішення в "Енергоатомі" провести аукціон 14 січня, попри обговорення ідеї перегляду прайскепів.

Голова енергокомітету зазначає, що 14 січня "Енергоатом" продав 2100 МВт базового навантаження з поставкою на 21-31 січня. Середня ціна тоді склала 7565,55 грн/МВт*год.

При цьому керівницво компанії, як вказує Герус, не могло не знати про можливість підняття прайскепів, що відповідно вплине на зростання ціни е/е на ринку. За його інформацією, така ідея була озвучена ще 8 січня на Антикризовому енергоштабі, далі проблеми енергетики обговорювалися на нараді у президента України 14 січня. А вже 15 січня уряд постановою №39 рекомендував НКРЕКП підняти прайскепи в середньому на 82,5%, до 15 000 грн/МВт*год (із 5 600-6 900 грн/МВт*год).

Він також звертає увагу, що продані 2100 МВт – це на 35% більше, ні середній подекадний показник продажу 1679 МВт.

Крім того, Герус вказує на "аномалії аукціону" 14 січня, оскільки ТОП-15 компаній збільшили свої закупівлі на 101%, а інші 45 компаній зменшили свої закупівлі на 57%. При цьому деякі компанії збільшили обсяги закупівлі у 3-4 чи більше рази (зокрема, Таргет Енерджі, УПС Трейдінг, ЕСГ, Толк Україна, КЕСКо).
Найбільше потужності – 380 МВт – придбав Д.Трейдінг, який збільшив свої закупівлі в порівнянні з середньодекадними майже удвічі.

Всього покупцями електроенергії стали 60 компаній.

Народний депутат припускає, що компанії могли володіти інсайдерською інформацією про можливе підвищення ціни, і таким чином купили набагато більше ресурсу.

Він зазначає, що після підвищення прайскепів, вже на 21-22 січня середня ціна е/е на ринку "на добу наперед" склала 11 484 грн, що на 52% або на 3 918 грн, більше, аніж ціна аукціону 14 січня.

"Якщо припустити, що такі ж ціни будуть триматися до кінця січня, та враховуючи, що було продано 554 400 МВт*год, то таким чином з "Енергоатома" на приватні компанії буде виведено майже 2 млрд грн", – вказує Герус.

Голова енергокомітету серед іншого також акцентує на тому, що рішення про перегляд прайскепів було заплановане НКРЕКП на 20 січня, і проєкт постанови передбачав залишення їх на чинному рівні ще на півроку.

При цьому позачергове засіданні НКРЕКП відбулося 16 січня увечері, хоча ще в цей день на сайті було розміщено проєкт, який не передбачав зміни прайскепів.

Герус також в цілому прокоментував питання підвищення прайскепів, зазначивши, що воно призвело до зростання ціни понад 50%, але не мало суттєвого позитивного ефекту для більшості країни.

"Мовою цифр: підвищення прайскепів склало 82,5%, а приріст комерційного імпорту (без Укрзалізниці та "Нафтогазу") склав менше 2% від споживання електроенергії", – написав Герус.

За його словами, у період 17-21 січня у більшій частині країни й надалі діяло 4,5 черг відключень, тому що в енергосистемі велике пошкодження мереж та підстанцій і неможливо передати потрібні обсяги електроенергії із заходу в центр та на схід країни.

"Це рішення є особливо негативним по відношенню до лівобережної України, де і надалі великі відключення, але тепер ціна стане значно дорожчою. Таке рішення (та ще й прийняте у такий спосіб) є непродуманим, непрорахованим, має явний комерційним ефект, але не є реальним вирішенням проблем енергосистеми", – підкреслив Герус.

Енрегореформа звернулася з проханням про коментар до "Енергоатома" та НКРЕКП.

Як повідомляла Енергореформа, 16 січня під час "Години запитань до уряду" у Верховній Раді перший віцепем’єр-міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що уряд очікує від національного енергорегулятора НКРЕКП перегляду граничних цін на електроенергію на спотових ринках та вирівняння денних і нічних прайс-кепів для залучення імпорту е/е протягом доби.

"Сподіваюсь, що найближчими днями, сьогодні-завтра, НКРЕКП прийме відповідне рішення. Уряд свої рекомендації надав. Очікуємо рішення від них", – зазначив він.

Шмигаль також вказав, що за дорученням уряду, НАК "Нафтогаз України", "Укрзалізниця" і частина промислового комплексу будуть закуповувати не менше як 50% своїх потреб в е/е ззовні.

Згідно з інформацією, розміщеною на сайті НКРЕКП, питання про прийняття прайс-кепів з 31 січня 2026 року було внесено на засідання 20 січня. Регулятор передбачає встановити їх на чинному рівні.

Максимальні прайс-кепи на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (РДН і ВДР) становлять з 00:00 до 7:00 і з 11:00 до 17:00 – 5,6 тис. грн/МВт*год, з 7:00 до 11:00 і з 23:00 до 24:00 – 6,9 тис. грн/МВт*год, з 17:00 до 23:00 – 15 тис. грн/МВт*год. Мінімальний прайс-кеп – 10 грн/МВт*год.

Максимальні прайс-кепи на балансуючому ринку (БР) становлять з 00:00 до 7:00 – 6,6 тис. грн/МВт*год, з 7:00 до 17:00 і з 23:00 до 24:00 – 8,25 тис. грн/МВт*год, з 17:00 до 23:00 – 16 тис. грн/МВт*год. Мінімальна гранична ціна – 0,01 грн/МВт*год.

Увечері 16 січня НКРЕКП на період з 18 січня по 31 березня 2025 року встановила максимальну граничну ціну електроенергії на РДН та ВДР на рівні 15 тис. грн/МВт*год протягом всієї доби.

Відповідно на балансуючому ринку максимальна гранична ціна встановлена на той же період на рівні 16 тис. грн/МВт*год.