Секретаріат Європейського Енергоспівтовариства принципово виступає за лібералізацію енергоринків, і, зокрема, відсутність прайскепів на ринку е/е, але критичним фактором впливу на обсяг її імпорту в Україну є ціна ресурсу в Європі, а не прайскепи, передає Енергореформа.

Так вважає керівник Київського Офісу Секретаріату Олексій Оржель.

"Є критичний фактор, який впливає на імпорт е/е – це її ціна в Європі. Давайте дочекаємося свят, ціна впаде, і ми зможемо імпортувати, бо це буде економічно доцільно. І тоді знову почнуться розмови про необхідність прайскепів. У цього покращення (ситуації з імпортом у разі підвищення прайскепів – ЕР) є межа, і вона впирається в споживача, якому з таким рівнем рентабельності, на який вливає ціна е/е, і так важко", – сказав він у коментарі Енергореформі в кулуарах Energy Security Dialogue-224 від DiXi Group 4 грудня.

За його словами, низька утилізація перетину для імпорту пояснюється насамперед тим, що споживач не може дозволити стрибок цін в Європі, який спостерігався останнім часом і був пов'язаний, зокрема, з низьким рівнем виробництва ВДЕ та ростом споживання.

При цьому Оржель позитивно оцінив зниження з 80% до 60% частки імпортної е/е в споживанні промисловості для уникнення відключень е/е.

"Споживачі не можуть дозволити, коли в балансі 80% дорогої е/е і лише 20% – відносно дешевої. Чому й зробили зниження до 60%, бо промисловість відмовлялася від дорогого імпорту через зростання собівартості. Всі ж рахують гроші", – пояснив він.

У розмові Оржель підкреслив, що позиція Енергоспівтовариства полягає у відсутності обмежень на ринку, але потенційно воно може підтримати певне тимчасове рішення з компенсації різниці цін е/е в Україні та Європі для залучення імпорту.

"Енергоспівтовариство принципово за те, щоб прайскепів не було. Але ми можемо розглянути якісь елементи тимчасового обмеження або, припустімо, ПСО (…), щоб цей імпорт зайшов. Як тимчасове рішення потенційно таке можливо, враховуючи критичну ситуацію в Україні, але принципово обмеження не підтримуємо", – зазначив глава Київського офісу ЕС, додавши, що наявність прайскепів, зокрема, гальмує розвиток нової генерації.

Відповідаючи на питання, що відомо Секретаріату про можливість залучення державного енерготрейдера АТ "Енергетична компанія України" до "імпортного ПСО", він зазначив: "Певний проєкт є. Це не ПСО. Це потенційно певна допомога "ЕКУ", щоб покривати витрати між ринковими цінами е/е і ціною її реалізації".

За його словами, ці витрати можуть покривати міжнародні донори України.

Як повідомляла Енергореформа, у серпні поточного року голова енергокомітету Верховної Ради Андрій Герус зазначав, що спецзобов'язки щодо закупівлі імпортної електроенергії для підтримки енергосистеми України можуть бути не під силу держенерготрейдеру НАК "Енергетична компанія України", але до цього можна було б залучити великі держкомпанії, наприклад, НАЕК "Енергоатом", НАК "Нафтогаз" чи ПАТ "Укрнафта".

За даними ТОВ "Д.Трейдінг", імпорт у листопаді знизився на 9% у порівнянні з жовтнем – до 165 млн кВт*год, у жовтні до вересня – на 58%.
За підрахунками компанії, в листопаді імпорт з урахуванням усіх витрат був економічно доцільним лише у 20% годин з Угорщини (145 годин), Румунії (142 години) та Словаччини (136 годин). З Польщі імпорт був доцільним в 35% з усіх годин (254 години).

Загалом утилізація виставленого перетину впала до 42% (у жовтні – 72%), але обсяг виставленого перетину був на 54% вище рівня жовтня.
На ринку неодноразово заявляли, що імпорт гальмують прайскепи на ринку, найвищим з яких на ринку "на добу наперед" є 9 тис. грн/МВт*год у вечірній пік з 17:00 до 23:00.