Удари РФ по автозаправних комплексах, інформація про які стала все частіше з’являтися в інформпросторі, свідчить про їхню цілеспрямованість, і це призводить до необхідності вживати додаткових заходів захисту, передає Енергореформа.
Так вважає директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн.
"Картини цілісної поки немає, але удари РФ по АЗК, які ми вже зараз бачимо, дозволяють робити висновки, що вороги, вочевидь, поклали на них око. Вони б’ють, зокрема, по газороздавальних установках з LPG, і є інформація, що це здійснюють дрони з бібліотечною пам’яттю, куди внесені зображення таких об’єктів для розпізнавання", – сказав Куюн в коментарі Енергореформі.
Він зазначив, що, за його інформацією, активізація атак на АЗК спонукала їхніх власників шукати додаткові рішення з захисту, насамперед у прифронтових регіонах.
"В такому випадку або маскують або переносять певні об’єкти під землю, як це робить WOG, в якої в Харкові та області постраждало вже 4 АЗК. Це технічно непросто, але необхідно. Хтось згортає продаж газу, хтось закриває об’єкти бетонними плитами", – описав ситуацію директор А-95.

Куюн також звернув увагу, що останнім часом є непоодинокі випадки ударів у момент зливу бензовозів.
"Очевидно, тут ШІ може працювати в допомогу росіянам. Як вихід – АЗК роблять зливи в нічний час", – зазначив він.
Водночас директор А-95 притримується думки, що атаки по АЗК навряд чи можуть призвести до кризи з пальним у прифронті.
"Я не вірю, що ці атаки залишать прифронт без пального. Воно завжди знайде спосіб дійти до споживача", – висловив переконання Куюн.
При цьому він зауважив, що і гостям, і персоналу АЗК в усіх регіонах варто дотримуватися правил безпеки: "Розумію, що в деяких місцях повітряна тривога майже не стихає або долітає й без неї, але думати про безпеку необхідно".
Зі свого боку радник міністра оборони України Сергій Флеш у своєму Facebook надав власникам АЗК у близьких до кордону чи позицій РФ регіонах кілька рекомендацій з їхнього захисту.
"Фіксую спроби ворога атакувати АЗС на відстані 20-25 км. Для цього використовуються дрони з невеликим зарядом, щоб дрон зміг пролетіти якнайдалі. Я б рекомендував власникам АЗС у зоні ризику почати закривати сітками ділянки, вразливі до ураження (займання). Захищати ємності з газом. Можна закривати місця в'їзду та виїзду", – написав Флеш.
Він пояснив, що особливість ударів FPV на великих відстанях полягає в тому, що дрон не може опуститися дуже низько й шукати слабкі місця в захисті, оскільки він втратить радіозв'язок.
"Тому атака відбуватиметься зверху вниз. З автонаведенням або без нього", – акцентував радник міністра оборони.
Самі АЗК поки неохоче коментують питання захисту від ударів РФ, посилаючись на безпекову ситуацію.

Втім, зокрема, мережа АЗК Socar 9 травня у своєму Facebook повідомила, що на сьогодні захисними спорудами охоплені всі заплановані локації від Одещини до Львівщини.
Згідно з її інформацією укриття працюють в Одеській, Миколаївській, Житомирській, Рівненській, Львівській, Черкаській, Дніпропетровській областях.
"Під час кожної тривоги наші співробітники переходять до спеціально облаштованих сховищ, розташованих безпосередньо біля АЗК. Кожен гість може доєднатися та перечекати в укритті поки не налагодиться безпекова ситуація в регіоні", – зазначили в Socar.
Куюн у своєму Facebook розмісив відео про новий захисний об’єкт в складі АЗК UPG навпроти Столичного ринку. Він розповів, що споруда налічує шість боксів, три з яких для людей з інвалідністю, системи вентиляції та протипожежної охорони, обігів, санвузол, резервний вихід. Куюн додав, що укриття працює цілодобово для всіх без винятку.
Соцмережі АЗК в кінці квітня-середині травня рясніли повідомленнями про атаки РФ та руйнування.
"Тиждень під ударом. За останні 7 днів ворог здійснив цілеспрямовані удари по 4 АЗК WOG. На щастя, серед співробітників і гостей постраждалих немає", – написала мережа в своєму Facebook 2 травня.
Там зазначили, що компанія вже розпочала відновлення пошкоджених АЗК і робить усе можливе, щоб якнайшвидше повернути їх до роботи.
"Ніч, яку не забудемо. Сьогодні о 00:15 одна з АЗК під ТМ Parallel у Краматорську опинилася під атакою ворожого FPV-дрона. Удар прийшовся по газовому модулю – спалахнула сильна пожежа. Повністю вигоріли газороздавальні колонки №5 та №6, пошкоджено стелу. Але найголовніше – ніхто з персоналу не постраждав", – повідомила Parallel 10 травня.
Тоді вона зазначила, що попри все, АЗК не припинив роботу: паливороздавальні колонки залишилися неушкодженими, і станція вже працює у штатному режимі.
Водночас вже наступного дня – повідомлення про обстріл іншого АЗК Parallel в Краматорську, де внаслідок атаки влучання БПЛА вигоріла газова ємність та газороздавальні колонки. Мережа зазначила, що ДСНС не змогли швидко виїхати на місце через високу загрозу нових атак, але згодом займання все ж було ліквідовано. З персоналу також ніхто не постраждав.
За день Parallel випустила реліз, де наголосила, що продовжить забезпечувати пальним мешканців прифронтових міст Краматорськ та Слов'янськ, ухваливши таке рішення 12 травня після обговорення ситуації щодо обстрілів об'єктів мережі.
"В ніч з 17 на 18 травня 2026 року росіяни вдарили БпЛА типу "Італмас" по АЗК UKRNAFTA на Дніпропетровщині. Постраждали двоє співробітниць компанії – Тетяна Гордієнко та Олена Скорик. Вони отримали мінно-вибухові травми та акубаротравми. На щастя, загрози життю немає. Також суттєво пошкоджено будівлю та обладнання АЗК", – повідомила мережа.
"Укрнафта" наголосила, що як державна мережа, продовжує забезпечувати роботу десятків АЗК у прифронтових регіонах, де доступ до пального залишається критично важливим для людей, громад, екстрених служб і бізнесу.
Мережа АЗК БРСМ також повідомила, що один із її комплексів постраждав під час обстрілу Києва 14 травня, але, як зазначає Куюн, навряд чи саме ця атака була цілеспрямованою – АЗК розміщується біля будинку, в який влучила ракета.
Втім, як вважає Куюн, насправді запланованих обстрілів АЗК та руйнувань набагато більше, ніж повідомлень у відкритих джерелах, особливо у прифронтових регіонах.
https://www.facebook.com/BRSM.NAFTA/posts/pfbid09FZjhcaoTVLLZ8ZAweAxssgGFpHcNUsUFX79ztJCH32xJgMa6rwYZVzekzMqVUHblСЕО та співзасновниця компанії - учасника Асоціації сонячної енергетики Rayton Ольга Лесько в колонці для Енергореформи проаналізувала кроки набуття УЗЕ статусу критичного підприємства та його наслідки.
Учасники ринку напрацьовують з Міністерством енергетики механізм об’єднання малих генераторів, встановлених промисловими та бізнес-споживачами, в агрегаційні групи, аби додати маневрової потужності енергосистемі, передає Енергореформа.
В Україні з початку війни станом на кінець 1 кварталу 2026 року встановлено 703 МВт потужності вітроелектростанцій, передає Енергореформа.