Україна на період воєнного часу має дозволити мобільні АЗС насамперед у прифронтових регіонах, натомість питання створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів дуже неактуальне, передає Енергореформа.

Так вважає СЕО Prime Group Дмитро Льоушкін.

"Або ми будемо наражати населення на небезпеку їздити на стаціонарні АЗС, змушувати шукати це пальне за десятки кілометрів, або дозволимо мобільні автозаправники. По закону в нас передбачено, що АЗС має працювати з актом вводу в експлуатацію. Тобто це така капітальна споруда. Жодних інших варіантів в нас не має бути", – сказав Льоушкін в коментарі Енергореформі.

За його словами, вирішення цієї проблеми в компетенції податкового комітету Верховної Ради, очолюваного Данилом Гетьманцевим. Водночас, як він зауважив, питання гальмується через побоювання того, що це дасть поштовх появі нелегальних автозаправних станцій.

"Так, є ризик, що з’являться нелегали. Але потрібно зрозуміти, що нам важливіше: ризик, що ми щось десь не деконтролюємо і податків не доотримаємо, чи те, що будуть страждати люди, а АЗС отримуватимуть багатомільйонні збитки. Якщо нам закрити АЗС, то й бити росіяни по ним припинять", висловив думку Льоушкін.

При цьому він припустив, що вже зараз в районах, зокрема, Сумської та Дніпропетровської областей, де втрачено багато АЗС, працюють автозаправники, але зауважив, що це незаконна практика. За його словами, вона може стати підставою для великих штрафів, арешту транспорту і навіть втрати ліцензії.

Льоушкін також звернув увагу, що занадто забюрократизовані правила експлуатації АЗС стримують будівництво на них укриттів.

"У 99% АЗС немає таких бетонних укриттів. По-перше, це дорого, по-друге, в нас дуже забюрократизована позиція по цим АЗС. Щоб встановити якийсь обєкт, треба все це узгодити з будівельним планом. А якщо є споруда на АЗК, не узгоджена з планом, то – штраф і позбавлення ліцензії", – пояснив СЕО Prime Group.

Стосовно заходів безпеки в його мережі Льоушкін зазначив, що персонал і клієнти мають покинути межі станції під час повітряної тривоги і дочекатися відбою. За його словами, "це і є всі заходи безпеки". При цьому він звернув увагу, що його мережа не має АЗС в прифронтових регіонах, але він розуміє проблеми їхнього постачання пальним і намагається висвітлювати цю тему "як активіст".

Водночас Льоушкін виступив категорично проти ініціативи уряду реанімувати ідею створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

"Як накопичувати 50% мінімального запасу за кордоном, якщо не зрозуміло, як це взагалі робити і хто нам його потім віддасть. Там немає ні вільних ємностей, ні умов. Накопичувати 50% у середині держави – це взагалі нонсенс якийсь", – зазначив Льоушкін.

Він додав, що альтернативою накопиченню пропонується відрахування 4 грн/л пального в спеціальний фонд, але, за його словами, по-перше, абсолютно незрозумілі умови діяльності такого фонду, по-друге, це однозначно призведе до подорожчання пального, яке тільки почало відходити від ормузької кризи.

Як повідомляло агентство "Інтерфакс-Україна", Верховна Рада прийняла закон про мінімальні запаси нафти й нафтопродуктів 21 листопада 2023 року.

У пояснювальній записці до законопроєкту №9024-д зазначалося, що його ухвалення дозволить створити в Україні систему мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів та врегулює відносини у сфері управління такими мінімальними запасами, а також забезпечить виконання взятих Україною зобов'язань з імплементації Директиви 2009/119/ЄС.

На думку СЕО OKKO Group Василя Даниляка, створювати мінімальні запаси нафти на нафтопродуктів доцільно тільки тоді, коли Україна матиме в розпорядженні достатній за обсягом підземний резервуарний парк.

Директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн у своєму Facebook 1 липня теж розкритикував ідею створення великих запасів пального в Україні, зважаючи на значні військові ризики. Втім, на його думку, мінімальний запас на рівні 6% ринку підтримає дисципліну серед постачальників, відфільтрує недоброчесних гравців, а також стимулюватиме створення підземних потужностей, які, за його словами, з таким сусідом як РФ будуть потрібні Україні завжди. Куюн додав, що, за попередніми розрахунками, поточна норма у 6% обсягу ринку може бути компромісом між необхідністю і ризиком. Куюн вказав, що по факту такий запас постійно є в країні. Він також висловився проти створення запасів за кордоном, вказуючи на дефіцит вільних потужностей, а також на сумніви в тому, що у разі кризи сусідні країни безперешкодно віддадуть ці запаси.

2 липня Тростяненька міська рада Сумської області поінформувала жителів громади про те, що через пошкодження обстрілами РФ стаціонарних автозаправних станцій розгортаються мобільні автозаправні точки. Вона наголосила, що відпуск пального здійснюватиметься тільки за готівку.

Наприкінці червня СЕО WOG та ексміністр інфраструктури Андрій Пивоварський зазначив, що за останні два місяці в Україні згоріло понад 150 автозаправних комплексів (АЗК). Він додав, що майже щотижня атак зазнають нафтобази та інші об'єкти паливної інфраструктури.

Фото Укрнафти з архіву.