Україна зафіксувала орієнтовно понад 100 випадків екоциду, спричиненого обстрілами та захопленням територій російськими військами, передає Енергореформа.

Про це повідомив в.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.

"Орієнтовно вже зафіксовано понад 100 випадків екоциду. Кожне влучання у будь-який інфраструктурний об'єкт, природно цінні території – це екоцид, дії спрямовані на знищення нашого довкілля. Збитки від цього вже обчислюються сотнями мільярдів гривень", – сказав Стрілець в ефірі загальнонаціонального телемара "UA разом" 6 квітня.

За його словами, на базі Державної екологічної інспекції працює відповідний штаб, метою якого є фіксація таких злочинів, у тому числі розрахунок збитків.
Також Мінприроди готує оновлення запущеної до війни електронної платформи "Екосистема", в якій фіксуватимуться всі випадки пошкодження навколишнього середовища та відкриватимуться інформацію про попередні розміри збитків, щоб згодом створити спільну базу.

"Сьогодні ми намагаємося отримати інформацію про всі негативні ситуації, що відбуваються у зв'язку з російською окупацією, розробляємо нові методики, прораховуємо збитки атмосферному повітрю, ґрунтам, природному заповідному фонду. Розбита ворожа техніка – це також збиток, це металобрухт, який незаконно перетнув кордон", – зазначив Стрілець.

Він також уточнив, що до звільнення Чорнобильської зони від загарбників вони контролювали понад 25% усіх заповідних об'єктів України, включаючи Чорнобильський біосферний заповідник, розташований на території 220 тис. га, кілька заповідників та національних парків у Херсонській області.

Щодо перспектив відновлення навколишнього середовища, Стрілець зазначив, зокрема, що єврокомісар з питань навколишнього середовища, світового океану та рибальства Віргініюс Сінкявічюс вийшов з ініціативою залучити Україну до запущеної з 1992 року великої міжнародної програми LIVE, що має бюджет на 2021-2027 роки понад EUR5,5 млрд.

"Єврокомісія долучається до міжнародних проектів, щоб допомагати нам відновлювати зруйноване. Звичайно, будинки та інфраструктура у пріоритеті, але ми не повинні забувати про навколишнє середовище. Сьогодні ми збираємо всі ці кейси, які треба буде відновлювати", – наголосив глава Мінприроди.

Він також зазначив, що Мінприроди напрацьовує механізми стягення репарації за збитки, завдані довкіллю.

"У світовій практиці майже немає прикладів отримання репарацій саме за нанесення шкоди довкіллю. Ми сьогодні напрацьовуємо відповідні механізми в рамках загального кейсу, який напрацьовує Кабінет Міністрів, для того, щоб стати першою країною, яка отримає максимальне відшкодування таких збитків", – підкреслив Стрілець.