Україна запроваджує діяльність установок зберігання енергії та їхніх операторів, передає Енергореформа.

Відповідний закон №2046-IX від 15 лютого 2022 року про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку установок зберігання енергії опублікований в газеті "Голос України" від 16 квітня 2022 року та набуває чинності за два місяці після публікації.

Згідно з законом, зберігання енергії – це діяльність, пов’язана з відбором е/е з метою відкладення її кінцевого використання на момент пізніший, ніж коли вона була вироблена.

Крім того, до зберігання відноситься перетворення е/е в інший вид енергії, в якому вона може зберігатися, та подальше перетворення в електроенергію з метою її відпуску в систему передачі, систему розподілу, мережу електростанції або мережі споживача.

Оператор такої установки є учасником ринку е/е. Ним може бути фізична чи юридична особа, за винятком гідроакумулюючих станцій, яка займається збереженням енергії з метою її продажу та/або надання допоміжних послуг та послуг балансування.

Діяльність із зберігання енергії законом віднесена до ліцензованих видів діяльності, за певними винятками.

Зокрема, виробник е/е, в тому числі ВДЕ-генерація, має право використовувати установку зберігання енергії без ліцензії за умови відбору нею е/е саме цього виробника і якщо сумарна потужність відпуску ним е/е у будь-який час не перевищує передбачену ліцензією потужність.

Крім того, просьюмери мають право на встановлення системи зберігання енергії, якщо вона не відпускає е/е в ОЕС або мережі інших суб'єктів господарювання. Діяльність з надання послуг з зарядки електромобілів також віднесена до споживання.

Відповідно до закону, плата за послуги з передачі, диспетчеризації та розподілу е/е з оператора установки стягується за різницю між відібраним та відпущеним установкою обсягами електроенергії.

Оператор системи передачі та оператори систем розподілу можуть мати установки зберігання енергії тільки тоді, якщо вони є повністю інтегрованими елементами мережі операторів, а регулятор надав на це свою згоду.

Якщо ВДЕ-генерація має установку зберігання енергії, то обсяг невідпущеної в результаті команд оператора системи передачі на зниження навантаження зменшується на обсяг відібраної е/е установкою протягом часу надання такої послуги.

Верховна Рада ухвалила закон про розвиток установок збереження енергії (законопроект №5436-д щодо внесення змін до законодавства щодо систем накопичення енергії) 5 лютого поточного року.

Міністерство енергетики після ухвалення закону на своєму сайті зазначило, що при його розробці було враховано основні принципи правового регулювання систем накопичення енергії в країнах ЄС, зокрема визначення терміну збереження енергії наводиться відповідно до Директиви ЄС.
Ухвалення закону забезпечить використання систем накопичення енергії, збалансує роботу енергосистеми, сприятиме синхронізації української енергосистеми з ENTSO-Е, а також підвищить стабільність електропостачання для споживачів, вважають у міністерстві.

Серед переваг закону Міненерго вказало на врегулювання ним питань ліцензування діяльності щодо збереження енергії, можливість використання системи збереження енергії споживачами та виробниками е/е, зокрема з ВДЕ.

Крім того, міністерство відзначило впровадження для установок збереження енергії пільгових умов на оплату тарифу на передачу та диспетчеризацію, що визначаються їх оплатою за різницю між відібраною та виданою в мережу е/е.
При цьому Міненерго наголосило, що законом визначаються виняткові умови, за яких оператор системи передачі та оператори систем розподілу можуть використовувати установки збереження енергії.

Водночас ПрАТ "Укргідроенерго" розкритикувало закон щодо виключення ним ГАЕС з визначення оператора установок збереження енергії.

"В результаті проекти ГАЕС державних виробників електроенергії "Укргідроенерго" та "Енергоатом", які технологічно є найпоширенішою формою збереження енергії, що становить 95% усіх існуючих технологій у світі, позбавлені інвестиційної привабливості на відміну від приватних виробників е/е", – заявили в генкомпанії.

Там наголосили, що вона вже здійснює реалізацію масштабного проекту Дністровської ГАЕС встановленою потужністю 2268 МВт і розпочинає реалізацію проекту Канівської ГАЕС потужністю 1000 МВт, а "Енергоатом" запланував подальше будівництво Ташлицької ГАЕС, які є пріоритетними для держави.