Експерт з питань енергетики Центру економічного відновлення Володимир Бужан
12 листопада ДП "Гарантований покупець" спрямував через державний банк АТ "Ощадбанк" всі отримані від НЕК "Укренерго" кошти в розмірі 19,3 млрд грн для розрахунку з виробниками електроенергії за "зеленим" тарифом. Ринок відзначив позитивну тенденцію у виконанні державою своїх зобов’язань щодо "зелених".
Але після цього "ГарПок" здійснив платіжні транзакції в розмірі всього 16,3 млрд грн на рахунки виробників е/е з ВДЕ.
Інакше кажучи, здійснив непропорційні виплати, і за місяць жодної транзакції не було на рахунок лише однієї компанії – ДТЕК ВДЕ. Тобто загальна заборгованість ДП "Гарантований покупець" перед ДТЕК ВДЕ складає 4,3 млрд грн.
Залишимо осторонь політичну та юридичну складові цієї ситуації, оскільки для всієї країни важливіша її економічна частина.
Енергетика – кровоносна система економіки України, та своїми діями влада дала два конче негативних сигнали інвесторам – внутрішній і зовнішній.
Також негативні наслідки можливі щодо України з боку МВФ в контексті збереження надання макрофінансової допомоги країні в розмірі $2,2 млрд.
Адже держава досі не виконала свої зобов’язання, передбачені програмою стенд-бай для України, у тому числі цей пункт програми МВФ: "ДП "Гарантований покупець" більше не буде накопичувати заборгованість перед виробниками е/е з відновлюваних джерел енергії з 2022 року і надалі" (пряма цитата Меморандуму з МВФ).
Виконання цього пункту передбачає повне та пропорційне погашення заборгованості перед усіма інвесторами в ВДЕ, у тому числі повна виплата ДТЕК ВДЕ 4,3 млрд грн.
У будь-якому разі, лишилося негативне враження після несистемної поведінки влади щодо своїх зобов’язань.
Також виникла додаткова колізія – через перебування на казначействі "ГарПоку" зайвих 4,3 млрд грн згідно з податковим законодавством України йому доведеться сплатити приблизно 200 млн грн єдиного податку.
З ефектом зовнішнього сигналу все очевидно та досить помітно на графіках падіння вартості бондів DTEK Renewables на біржі нижче від номіналу. Разом із цим менш помітно, але також неприємно впали і котирування єврооблігацій "Укренерго", потягнувши за собою суверенні кредитні показники України. Закони ринку та особливо розуміння інвестиційної довіри спрацювали швидко та досить очікувано.
Для енергетики це негативний зовнішній сигнал для майбутніх інвесторів, насамперед у ВДЕ, що правила на ринку не однакові для всіх, а поведінка держави не передбачувана.
Для недоінвестованої економіки нашої країни така репутація критична, адже за останні 20 років Україна залучила втричі менше інвестицій, ніж країни-сусіди.
Але інвестори отримали й інший сигнал – внутрішній. Мало кому, окрім експертів, це зрозуміло та цікаво, однак саме енергетичний баланс країни – основа наших проблем з "зеленими", забезпеченням теплом у зимній період, закупкою електроенергії в Білорусі, транзитом газу, поставками вугілля тощо.
Уже найближчими роками ситуація в енергетиці України зміниться. Перша причина – генеруючі потужності країни старі, і вони закриваються. Друга причина – зростання обсягу споживання. Але про все по порядку.
Згідно з Національним планом скорочення викидів (НПСВ), теплова генерація буде вибувати, тобто поступово виводитимуться та закриватимуться всі українські ТЕС і ТЕЦ. До того ж їхні потужності потрібно буде компенсувати іншими видами генерації.
Наприклад, згідно з дійсним НПСВ, Миколаївська ТЕЦ має закритися вже в 2023 році і відповідно виникає питання, де взяти тепло та електроенергію, які раніше регіон отримував від неї.
Споживання електроенергії, за консолідованою оцінкою експертів, упродовж наступних 10 років виросте щонайменше на 25%.
Такий прогноз пояснюється ростом економіки й електрифікації галузей за рахунок розвитку малого та середнього бізнесу, сфер послуг та IT, появи електротранспорту.
Населення через ріст прибутків і розвиток нових технологій також збільшує об’єм споживання електроенергії. До того ж перехід опалення приватного житла, промислових та адміністративних будівель на електрику теж стає міцною тенденцією.
У підсумку, Україні, за різними сценаріями, знадобиться близько 5 ГВт встановленої потужності вітрових станцій.
І якщо на заході України "Енергоатом" буде нарощувати потужності планово (зокрема завдяки спорудженню блоків на Хмельницькій АЕС), то на півдні країни вигідніше реалізувати саме потенціал вітрової енергетики.
Є ще один фактор збільшення використання електрики на півдні країни – припинення або скорочення транзиту газу не дозволить забезпечувати достатній тиск у газовій трубі для постачання блакитного палива в низку областей.
У такій ситуації багато компаній будуть готові будувати власні потужності ВДЕ. І найбільш готові до таких вкладень аграрії. Але поганий інвестиційний клімат, що формується через нещодавні непропорційні виплати боргів за зелений тариф, може їх зупинити.
Ймовірно, призупинити розвиток вітроенергетики на півдні країни може й дискримінований невиплатою боргу ДТЕК ВДЕ.
Пригадаємо, що загальна сума всіх інвестицій цієї компанії складає EUR1,2 млрд. Уже введені в експлуатацію в Запорізькій області Ботієвська ВЕС та Приморська ВЕС (по 200 МВт кожна), а також Орловська ВЕС (100 МВт). Активно будується Тилігульська ВЕС у Миколаївській області потужністю 500 МВт та можливим збільшенням до 565 МВт. Регіон дуже зацікавлений у тому, щоб потужності були запроваджені, як і планувалося, у третьому кварталі 2022 року, а не "заморожені" через нещодавні події.
Голова правління НЕК "Укренерго" Віталій Зайченко, якого наглядова рада компанії звільнила 26 вересня, залишається на посаді, як і все правління компанії, передає Енергореформа.
Надзвичайна ситуація виникла на об'єктах ДСП "Чорнобильська АЕС" через російський обстріл енергетичної інфраструктури в місті Славутич Київської області, передає Енергореформа.
АТ "Черкасиобленерго" офіційно відкрило перший сучасний Центр обслуговування клієнтів (ЦОК) в Черкасах, передає Енергореформа.