Запровадження Європейським Союзом механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) може призвести до скорочення доходів українських компаній до EUR396 млн щорічно впродовж 2026-2030 років, ВВП України знижуватиметься на 0,08%, передає Енергореформа.
Про це йдеться в дослідженні Київської школи економіки (KSE).
У дослідженні зазначається, що доходи українських компаній, які експортують свою продукцію до ЄС, скоротяться на EUR361 млн у 2026 році, а в 2030 році показник сягне EUR396 млн.
Зокрема, експерти прогнозують, що прибуток до вирахування відсотків, податків і амортизації (EBITDA) знижуватиметься до EUR295 млн на рік від скорочення обсягів експорту і до EUR101 млн у результаті додаткового тарифу.
Дія CBAM у запропонованій Єврокомісією редакції поширюватиметься на імпорт добрив, електроенергії, продукції цементної промисловості та металургії (залізо, сталь, алюміній). Це, як зазначають у Брюсселі, сектори з найбільшими викидами вуглекислого газу.
За оцінками KSE, найбільш негативний вплив CBAM справить на експортерів металургійної продукції. Механізм зумовить скорочення EBITDA компаній з EUR219 млн у 2026 році до EUR248 млн у 2030 році. Зазначається, що запровадження CBAM призведе до скорочення експорту української металургійної продукції в ЄС на 9%.
EBITDA українських експортерів електроенергії скорочуватиметься в діапазоні від EUR115 млн до EUR122 млн упродовж 2026-2030 рр., якщо інтеграція української та європейської енергосистем відбудеться у 2023 році.
Доходи сектора добрив і хімречовин знижуватимуться зі зворотною динамікою: на EUR25 млн у 2026 році до EUR23 млн у 2030 році. Обсяг експорту за цей період скоротиться на 38%.
Найменше CBAM вплине на цементний сектор. Скорочення EBITDA компаній прогнозується на рівні EUR1,6 млн у 2026 році до EUR3,5 млн у 2030 році. Обсяг експорту скоротиться незначно.
Водночас аналітики зазначають, що додаткове навантаження на український бізнес із точки зору регулювання викидів СО2 чинитиме внутрішня система торгівлі викидами (СТВ).
За умови, що українську СТВ буде запущено в 2025 році й поширено на сектори енергетики, металургії, добрив, аміачної та цементної промисловості, скорочення доходів українських виробників становитиме від EUR3,2 млрд до EUR25,9 млрд протягом 2025-2030 рр. залежно від сценарію (trial period, light, medium, hard).
Важливі деталі:
НЕК "Укренерго" пропонує на 2026 рік збільшити тариф на передачу електроенергії на 23,6%, до 848,52 грн/МВт*год, тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління – на 42,7%, до 141,26 грн/МВт*год, передає Енергореформа.
Україна потребує на додатковий імпорт природного газу $1,9 млрд, значна частина з яких уже залучена, передає Енергореформа.
Вночі 28 жовтня Україна пережила вже сьому з початку місяця атаку РФ на газову інфраструктуру, внаслідок якої є пошкодження виробничих потужностей в Полтавській області, передає Енергореформа.