Потужність ВЕС, які могли б бути здані в експлуатацію у 2025-2027 роках, становить приблизно ГВт, передає Енергореформа.

Про це повідомив заступник голови правління Української вітроенергетичної асоціації УВЕА Олександр Подпругін.

"Усього проектів, близьких до готовності до будівництва та які можуть бути здані в експлуатацію у 2025-2027 роках, на потужність до 6 ГВт. Звичайно, вони можуть бути доповнені новими проектами, які можуть бути введені в експлуатацію у 2030-х роках", – сказав Подпругін під час бізнес-столу з реформування енергосектору України в рамках URC2023.

За його словами, вітроенергетика в Україні до війни розвивалася досить швидко, станом на І кв. 2023 року її потужність досягла понад 1,8 ГВт.

"У 2022 році очікувалося введення ще 1 ГВт встановленої потужності, але на жаль, російська агресія завадила цьому. І всі проекти були заморожені", - описав ситуацію заступник голови УВЕА.

Він зазначив, що понад 73% потужності зараз перебувають на окупованих територіях.

"Це означає, що вони зараз не працюють, не генерують е/е, розробники не мають доступу до цих електростанцій і не можуть оцінити реальних збитків", - пояснив Подпругін.

Водночас він наголосив, що вітрові електростанції, які розміщені на підконтрольній Україні території, зробили великий внесок в Україну, "піджививши її своєю чистою енергією в цю найстрашнішу і найскладнішу зиму в нашій історії".

Крім того, він назвав ознакою стійкості те, що деякі забудовники продовжили будівництво вітрових електростанцій (зокрема Тилігульська ВЕС 114 МВт – ЕР).

"Ще одним великим вкладом було те, що три нові проекти вже були здані в експлуатацію або дуже близькі до здачі найближчим часом, і це просто ознака того, що багато ще не завершених проектів можуть бути введені в роботу. Це ознака української стійкості", – висловив думку Подпругін.

Заступник глави УВЕА зазначив, що Україна має величезний вітропотенціал, зокрема, пославшись на розрахунки Світового банку, який стверджує, що він становить понад 250 ГВт офшорної вітрогенерації.

"Але все ж для того, щоб досягти тих амбітних цілей, які були поставлені урядом України, а ми вважаємо, що такі цілі можуть бути досягнуті, потрібно зробити дуже багато речей. Наприклад, створення стабільного нормативно-правового середовища для забезпечення конкурентоспроможного фінансування, а також надійних та гнучких мереж", – резюмував представник галузі.

Як повідомляла Енергореформа, згідно з презентованою на URC2023 енергостратегією України, вона має потенціал до 2050 року наростити потужності вітрової генерації – до 140 ГВт, на що необхідно $134 млрд, сонячної – до 94 ГВт (потреба у $62 млрд), накопичувачів енергії (energy storage) – до 38 ГВт ($25 млрд), атомної генерації – до 30 ГВт ($80 млрд), ТЕЦ та біоенергетичних потужностей – до 18 ГВт (немає даних щодо необхідного обсягу фінансування), гідрогенерації – до 9 ГВт ($4,5 млрд).

Крім того, зазначається, що приблизно $72 млрд необхідно для розвитку водневих технологій, $5 млрд – систем передачі, $4,5 млрд – гідроенергетики.
Інвестиційні можливості для нових енергетичних потужностей в Україні становлять $383 млрд, повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.

УВЕА в рамках URC2023 підписала меморандум про співпрацю з найбільшою асоціацією Великобританії RenewableUK.
Метою меморандуму про взаєморозуміння є посилення співпраці, обмін знаннями, розвиток ринку та торгівлі між секторами відновлюваної енергетики країн-підписантів.